2.3. Відносне відставання попиту на сільськогосподарську продукцію
Відставання попиту на сільськогосподарську продукцію у розвинутих країнах від пропозиції, обумовленою НТП, пояснюється дією двох головних факторів, що її визначають – динамікою доходів і населення.
Більшу частину своїх доходів споживачі менш розвинутих країнах змушені витрачати на продукти сільського господарства. Але в міру того, як проблема виживання зникає, зменшуються темпи витрат на продукти харчування, а збільшуються на товари промисловості. Ще й до того, як ми вже знаємо, попит на сільськогосподарську продукцію є нееластичним за доходом, а на деякі продукти (чорний хліб, олія, картопля), в силу дії ефекту заміщення, може скорочуватися.
Дещо іншу проблему створює динаміка населення. Зростання його викликає збільшення попиту на сільськогосподарські продукти. У розвинутих країнах темпи зростання попиту приблизно відповідають темпам приросту населення. Але приріст населення разом з відносно незначним збільшенням обсягу купівлі, яке супроводжує зростання доходів, недостатнє, щоби протистояти відповідному зростанню сільськогосподарського виробництва.
2.4. Графічна ілюстрація впливу відносного зниження попиту на сільськогосподарську продукції на рівень цін і доходів
На рисунку 5 відображено, як на зниження фермерських доходів впливає поєднання нееластичного попиту і зміни в попиті та пропозиції на сільськогосподарську продукцію.
S S1
P A
P1 B
D
D1
Q Q1
Рис. 5. Графічне узагальнення довгострокової фермерської проблеми
Через нееластичність попиту на сільськогосподарську продукцію ці зміни призводять до падіння цін при незначному прирості обсягів продажу, що формує стійку тенденцію до зниження фермерських доходів. На графіку доход до приросту пропозиції (прямокутник oPAQ) перевищує фермерський доход після приросту продукції (oP1BQ1). “Втрати” доходу Р1РАС повністю не компенсується “приростом ” доходу QCBQ1.
Фермерські доходи не обов’язково знижуються в абсолютному виразі; скоріше мова йде про тенденцію їх відставання від нефермерських. Крім того, падіння цін на сільськогосподарську продукцію відносно цін, які платять фермери за всі ресурси, що використовуються в сільському господарстві, свідчать про хронічність довгострокової проблеми.
2.5. Відносна іммобільність ресурсів
Одним із чинників зниження цін і доходів фермерів є відносна іммобільність ресурсів. Адже, хоча значні потоки людських ресурсів через низькі ціни та доходи переміщуються із сільського господарства у промисловість, але земля переходить до інших фермерів і залишається у виробництві. Порушення рівноваги між сільським господарством і несільської економікою є складовою фермерської проблеми у довгостроковому періоді та продовжує діяти на фермерські доходи в напрямку їх зниження, що створює передумови для подальшого масового відтоку людських ресурсів із галузі.
Незважаючи на значне скорочення сільськогосподарського населення, серед економістів-аграрників існує думка про наявність надлишку робочої сили в аграрному секторі. Цей “надлишок” є найбільшим і найсуттєвішим сільськогосподарським надлишком, через що фермерську проблему можна подати насамперед як проблему нераціонального розподілу ресурсів.
Таким чином, нееластичний та досить помірний попит на сільськогосподарську продукцію в поєднанні з швидкими темпами зростанням НТП є основними причинами низьких доходів у довгостроковому періоді, а порівняно незмінний характер майнових та людських ресурсів аграрного сектора не дозволяє методами ринкового регулювання вирішити фермерську проблему шляхом перерозподілу “надлишкових” ресурсів.