1.2. Гальмовий привод

Гальмовий привод - сукупність пристроїв для передачі зусилля від водія до гальмових механізмів і керування ними в процесі гальмування.

Принцип дії гідравлічного приводу гальмової системи заснований на властивості рідини передавати створюваний тиск однаково в усі точки замкнутого об'єму рідини. Зусилля, що діє на педаль гальм через рідину передається на гальмові механізми (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Гальмова система з гідравлічним приводом

Гідравлічний привод гальм складається з головного 4 і робочих 8 гальмівних циліндрів, сполучних трубопроводів і педалі керування 3. Головний гальмовий циліндр з'єднується з резервуаром для гальмової рідини, яка заповнює всю систему привода. Під тиском рідини поршні колісних циліндрів розводять гальмові колодки, притискаючи їх до гальмових барабанів і викликаючи гальмування коліс. Чим більше зусилля прикладається до педалі, тим більша сила передається від кожного поршня колісного гальма на колодку гальмового механізму.

Перевагами гідравлічного приводу гальм є:

• простота конструкції;

• мала маса;

• можливість необхідного розподілу гальмових зусиль між мостами (колесами) за рахунок розмірів поршнів колісних циліндрів;

• високий ККД (0,8-0.9);

• зручність компонування деталей привода.

Гідравлічний привод забезпечує:

• одночасність включення гальм на всіх колесах;

• плавність гальмування автомобіля.

Недоліками гідравлічного гальмового привода є:

• неможливість одноразового тривалого гальмування;

- чутливість до температурних умов;

- обмеження максимальних приводних сил.

Останній недолік виключає застосування такого привода на автомобілях із повною масою понад 4 - 5 т.

Головний гальмовий циліндр (рис. 1.2) двокамерний і одночасно приводить в дію два контури гальм. Він кріпиться до вакуумного підсилювача гальм.

Укорпусі3 циліндра знаходяться поршні 5 і 7, які приводять у дію різні контури гальм і по своїй будові подібні. У поршень 7 упирається шток вакуумного підсилювача гальм. Поршні утворюють у циліндрі дві камери І і ІІ, які через отвори 2 з'єднуються трубопроводами з колісними гальмовими циліндрами гальмових механізмів різних контурів.

Рис. 1.2. Головний гальмівний циліндр

Колісний циліндр укріплений на опорному диску гальмового механізму. У його корпусі 2 (рис. 1.3) установлені два поршні 6 і 10, які тиснуть через штовхачі 1 і 5 на колодки гальма.

Підсилювачі гідроприводів як стороннє джерело енергії дозволяють використовувати енергію стиснутого повітря (пневмопідсилювачі), або розрідження у впускному трубопроводі двигуна (вакуумні підсилювачі), або енергію тиску рідини, створюваного насосом високого тиску (гідропідсилювачі). Підсилювачі значно полегшують керування гальмами.

Рис. 1.3. Колісний гальмівний циліндр Рис. 1.4. Регулятор тиску

Регулятор тиску (рис. 1.4) установлює тиск рідини в приводі задніх гальмових механізмів у залежності від положення кузова автомобіля відносно заднього моста. Регулятор, включений у контур привода задніх гальм і працює як клапан, що автоматично перериває подачу рідини до задніх_ гальмових механізмів. У результаті цього виключається занос (юз) задніх коліс і підвищується безпека руху автомобіля.

Високий коефіцієнт корисної дії, жорсткість і відносна простота гідравлічного приводу гальм, швидкість і висока синхронність спрацьовування всіх гальмівних механізмів, простота досягнення бажаного розподілу гальмівних сил між осями і колесами даної осі забезпечили гальмовим системам з гідроприводом широке застосування.

Застосування гідроприводу дозволяє варіювати розташуванням колодок в барабанних гальмах, поєднуючи їх з дисковими гальмами, які відрізняються рівномірним зношуванням, жорсткістю, простотою регулювання, меншою вагою, незалежністю роботи від напряму обертання диска.

Схема установки колодок в барабанному механізмі з гідроприводом обумовлена тим, що активна колодка розвиває в 2-3 рази більший момент гальмування, ніж пасивна колодка при тому ж розтискному зусиллі.