Тестові завдання.

1. Пізнання як форма діяльності здійснюється у: а) символах віри, б) символах мови, в) художніх образах, г) моральних цінностях, д) поняттях.

2. Процес взаємодії суб’єкта і об’єкта, сутністю якого є перетворення предметного змісту у зміст мислення, а кінцевою метою – досягнення істини – це: а) виробництво, б) знання, в) пізнання, г) діяльність, д) творчість.

3. Знання, яке не відповідає реальності, але сприймається як істинне – це: а) хиба, б) омана, в) правда, г) творчість, д) істина.

4. Яке із значень є вірним?: а) істина — це загальноприйнята точка зору; б) істина являє собою логічне, несуперечливе висловлювання; в) істина — це відображення, що адекватно відповідає дійсності..

5. Абсолютна істина – це: а) знання, яке тотожне своєму предмету і не може бути спростоване подальшим розвитком пізнання та діяльності; б) знання, яке тотожне своєму предмету але може бути спростоване подальшим розвитком практики і пізнання, в) знання, дане Абсолютом, г) знання, яке у принципі правильне, але неповне, д) конкретний образ цілісного знання.

6. Критерієм істини виступає: а) досягнутий результат, б) повнота теоретичного знання, в) практика, г) активність пізнавального суб’єкта.

7. Виберіть правильне судження: а) омана є постійним супутником істини у процесі пізнання; б) омана з ходом пізнання зникає, замінюючись істиною, в) істина і хиба залежать від точки зору пізнавального суб’єкта.

8. НЕ є методом наукового пізнання: а) експеримент, б) спостереження, в) гіпотеза, г) синтез, д) практика.

Тема 14. Філософська антропологія

1. Проблема людини в історії філософії та філософській антропології.

2. Соціально-діяльна сутність людини. Взаємозв’язок біологічного, соціального та психологічного в людині.

3. Проблема змістовності людського існування.

4. Проблема смерті та безсмертя в онтології людини

Основні категорії: буття, життя, існування, антропосоціогенез, особа, особистість, самість, свобода, вибір, еволюціонізм, цінності, евтаназія, сенс життя, спілкування, гендерні дослідження.

Література:

1.Андреев И.А Происхождение человека и общество. – М., 1988.

2.Бердяев Н.А. О назначении человека.– М.: Республика, 1993.

3.Гуревич П.С. Философская антропология.– М., 1997.

4.Давыдов В.В. О понятии человека в современной философии и психологии // Человек в системе наук.– М.: Наука, 1989.

5.Лекторский В.А. Человек как проблема научного исследования // Человек в системе наук.– М.: Наука, 1989.

6.Парсонс Г. Человек в современном мире. – М., 1985.

7.Сержантов В.Ф. Человек, его природа и смысл бытия.– Л., 1990.

8.Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество. Пер. с англ.– М.: Политиздат, 1992.

9.Тейяр де Шарден П. Феномен человека.– М.: Политиздат, 1987.

10.Трубецкой Е.Н. Смысл жизни.– М.: Республика, 1994.

11.Шелер М. Положение человека в космосе // Проблема человека в западной философии.– М., 1988.

12.Шинкарук В. Человеческая жизнь как социальный феномен. Проблемы человеческого бытия // Жизнь как творчество (социально-психологический анализ).– К.: Наук. думка, 1985.

13. Яценко А.И. Целеполагание и идеалы.– К.: Наук. думка, 1977.