Тема 23. Естетика XX століття: теоретичні пошуки

1. Мистецтво й наука в дзеркалі естетики неопозитивізму.

2. Естетичний потенціал інтуїтивізму.

3. Естетичні аспекти психоаналізу З.Фрейда та „психології" К.Юнга.

4. Динаміка естетичних трансформацій феноменології.

5. Структуралістська і герменевтична естетика.

6. Естетичне підґрунтя філософії екзистенціалізму.

7. Естетика неотомізму.

Основні категорії:

Художня творчість, естетичне, мистецтво, чуттєва діяльність, художня культура, естетизм, естетична свідомість, естетичні категорії, прекрасне, потворне, комічне, трагічне, піднесене, катарсис, мімезіс, естетичне виховання, краса, красивість, декор, дизайн,

Література

1. Левчук Л. Західноєвропейська естетика XX століття. - К., 1997.

2. Естетика: Підручник / Л.Т. Левчук, Д.Ю. Кучерюк, B.I. Панченко; За заг. ред. Л.Т. Левчук.- К., 1997.- Р.Х, С. 289-346.

3. Борев Ю.Б. Эстетика. В 2-х т. - изд. 5-е., дополи.- Смоленск, 1997. - Т.2,С.282-312.

4. Эстетика: Учебное пособие для вузов / Научный редактор А.А. Радугин. - М, 2002.- С.54-73.

5. Афасижев М.Н. Западные концепции художественного творчества. -М.,1990.

6. Грякалов А.А. Структурализм в эстетике. -Л., 1989.

7. Долгов К.М. От Кьеркегора до Камю: Очерки европейской философско-эстетической мысли XX века.- М.,1990.

8. Дюфрен М. Кризис искусства / Западноевропейская эстетика XX века. -М.,1991.

9. История эстетики. Памятники мировой эстетической мысли: В бт. М., 1967. – Т.3.

10. Зарубежная эстетика и теория литературы ХІХ-ХХ вв. М., 1987.

11. Кашина Н.Ф., Тимощук И.Г. Основы юнгианского анализа сновидений.- М.,1997.

12. Лекции по истории эстетики. Л., 1977. Кн.З.

13. Фрейд 3. По ту сторону принципа удовольствия. - М., 1992.

Методичні вказівки

Аналіз першого питання потребує звернення до творчості О. Конта, який заклав основи позитивізму та знайшов його продовження в концепції І. Тена. Необхідно здійснити аналіз запропонованих останнім понять „факт", „естетичний факт", „головний характер людини", „раса", „середовище", „момент". Слід зазначити великий вплив ідей І. Тена на французьких натуралістів. Особливу увагу вони приділяли поняттям „естетичний досвід", „естетична цінність", „синестезія", „імпульс", „стимул", „контамінація", зміст яких потребує пояснення у даному питанні. Щодо творчості Т. Манро, слід пояснити його прагнення реанімувати ідеї Конта, Спенсера, Аллена. Аналіз поняття „ненормативна естетика" дасть змогу уточнити понятійний апарат естетичної науки, запропонованої Т.Манро.

У другому питанні слід зосередитись на творчості А. Бергсона та Б. Кроче, які проголосили інтуїцію основною у науковому та художньому сприйнятті світу. Необхідно дати її визначення, сформулювати сутнісні ознаки. Аналізуючи поняття „естетична інтуїція", варто зауважити її зв'язок з ідеєю винятковості естетичного пізнання, з якої випливає ідея винятковості митця. Доцільно зупинитись на теорії мистецтва А. Бергсона. Стосовно продовжувача його ідей - Б. Кроче, слід зазначити • особливість створеної ним естетичної концепції, він вважав інтуїцію самостійною формою духовної активності, а естетику - наукою про інтуїтивне пізнання художнього факту.

Третє питання потребує аналізу з точки зору естетики творчості 3. Фрейда, який використав свою теорію в процесі аналізу художньої творчості конкретних митців. Вартими уваги є його ідея залежності геніальності та таланту митця від позасвідомого (снів, сновидінь, невдоволених бажань, потягів, фантазій). Слід назвати недоліки теорії Фрейда, визначити функції художньої творчості, запропоновані ним. Продовження ця теорія набула у творчості К. Юнга. Необхідно проаналізувати поняття „колективне позасвідоме", „архетип", „інтуїція", якими Юнг намагався обгрунтувати міфолого-символістичну сутність мистецтва.

У четвертому питанні слід проаналізувати феноменологічну естетику, представлену у творчості Р. Інгардена, який, використавши поняття інтенціональності Е. Гуссерля, створив концепцію „онтологічного плюралізму". Необхідно розкрити зміст цієї концепції, визначити поняття „інтерпретації", „естетичної" та „художньої" цінності. Доцільно також проаналізувати феноменологічну концепцію М. Дюфрена, який проголосив мистецтво вищим типом пізнання та засобом гальмування деперсоналізації та дегуманізації людини в умовах сучасного суспільства. Слід зупинитись на характеристиці взаємозв'язку мистецтва та політики, художньої та соціальної революцій, соціології та мистецтва, яку розробив М. Дюфрен.

У п'ятому питанні слід зазначити, що структуралізм займав визначальне місце в західноєвропейській естетиці 50-х років XX століття. Пояснення потребують творчість К. Леві-Стросса та його основні етапи дослідницького аналізу; концепція Р. Барта та розкриття проблеми творчості. Щодо герменевтики, актуальним є вивчення культурно-історичних текстів у творчості Ф. Шлейєрмахера, Г. Гадамера. Важливо з'ясувати роль мови у культурно-історичних утвореннях та „гри" як одного з основних понять у творчості Г. Гадамера. Необхідно з'ясувати зміст понять „герменевтичне коло", „текст", „художній твір", „мистецтво", щоб уявити собі герменевтичне розуміння мистецтва.

У шостому питанні екзистенціалістська естетика потребує аналізу в межах філософії екзистенціалізму, а саме творчості Ж. П. Сартра, А.Камю, М. Хайдеггера. Необхідно з'ясувати зміст понять „переживання", екзистенція", „модуси людського існування". Варто пояснити ідею "піклування", яка дала можливість формувати нове уявлення про час і простір. У творчості Сартра варто приділити увагу розумінню естетичного сприйняття як досвіду свободи свідомості, відокремленню естетичного від етичного, поділу людей на два типи, ідеї свободи, концепції часу, неаполітичності художніх явищ та процесів. Щодо естетичних поглядів А.Камю, то вартим уваги є його розуміння загальнолюдських цінностей, понять стиль" і „краса"; з'ясування співвідношення між бунтом, революцією і мистецтвом. Необхідно розкрити зміст його концепції „Стороннього", пояснити етичну функцію мистецтва, яке об'єднує людські зусилля в боротьбі проти зла, проблему абсурдності існування людини в світі.

В останньому питанні варто проаналізувати вплив неотомізму на естетичні концепції Заходу. Слід зупинитись на ідеї про акт і потенцію, проблемах літургійної музичної культури, пошуку шляхів гармонізації науки і віри. Детального аналізу потребують творчість Ж. Марітена, Г.Марселя, Е. Жільсона. Необхідно пояснити зміст понять „диктат краси", „мистецтво" у розумінні Марітена. Мистецтво розглядається філософом як єдність процесу „творення" і процесу „дії" - впливу конкретних творів на людину. Мистецтво розуміється ним як „мистецтво всередині митця, всередині його душі", тобто як приватна енергія, яку людина використовує для створення хорошого твору. Слід наголосити на ролі естетики неотомізму у вирішенні проблем естетико-етичного виховання.