Тестові завдання

1. Здатність індивіда до вільного самовизначення в духовній сфері, не зумовленого зовнішніми; силовими чинниками називається: а) свобода слова, б) свобода віросповідання, в) свобода совісті.

2. Ідея свободи совісті – це: а) продукт царства „ чистого духу", „ чистого розуму"; б) результат „непорочного зачаття" у сфері філософської, соціологічної чи правової рефлексії; в) „дитя" реального багатоаспектного людського буття, продукт соціального досвіду.

3. Модель державно-церковних відносин, що унеможливлює будь-яке втручання церкви у справи держави, але не виключає втручання держави у справи церкви, називається: а) цезаропапізм; б) відокремлення церкви і держави; в) відокремлення церкви від держави; г) теократія.

4. Міру свободи, яку допускає певна конфесія прибічників у відповідній практиці, у тлумаченні повних положень кодифікованого віровчення, характеризує поняття: а} свобода віросповідання; б) свобода церкви; в) свобода в релігії; г) релігійна толерантність.

5. Сучасна українська модель державно-церковних відносин характеризується такими ознаками: а) рівність всіх релігійних організацій перед законом; б) відокремлення церкви від держави і школи від церкви; в) невизнанням державною жодної релігії як обов’язкової; г) втручання держави в діяльність церкви; д) захистом державою прав і законних інтересів релігійних організацій.

Тема 20. Релігія як предмет дослідження

1. Визначення релігії. Теологічні, філософські і соціологічні концепції релігії.

2.Основні елементи сучасних релігій.

3. Функції та роль релігії в суспільстві.

Основні категорії:

Міф, магія, віра, релігія, церква, культ, таїнство, храм, конфесія, теологія, монотеїзм, політеїзм, деїзм, пантеїзм, одкровення, догмат, богослужіння, молитва, аскетизм, літургія, чернецтво, фанатизм релігійний, релігійний фундаменталізм.

Література:

1. Академічне релігієзнавство. Підручник. / За ред. А.Колодного. - К., 2000. - С. 17-28, 63-83, 122-157.

2. Арутюнов В.Х. та ін. Релігієзнавство. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К., 2001. - С.58-64, 67-76.

3. Єришев А.О. Релігієзнавство. Навчальний посібник. - К., 1999. -Розд. 3, 4.

4. Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. / Релігієзнавство. Підручник. - К., 1998.-Розд.ІІІ.

5. Лубський B.I., Теремко B.I., Лубська М.В. - Релігієзнавство. Підручник. - К., 2003. - С.22-26, 29-49.

6. Релігієзнавчий словник.-К., 1996.

7. Семеній О. та ін. Релігієзнавство. Курс лекцій. - Тернопіль, 1999. -С.8-21.

8. Токарев С.А. Религия в истории народов мира. - М., 1986. - С.9-23, 274-295,349-375,

9. Черній A.M. Релігієзнавство. Підручник. - К., 2003. -С.21-40, 49-58.

Методичні рекомендації:

Висвітлення першого питання доцільно розпочати з дефініції релігії, запропоновану У.Джемсом, Е.Дюркгеймом, К.Марксом, їх проаналізувати. Загострити увагу на тому, що жодне із визначень не дає цілісного уявлення про предмет дослідження. Варто дати визначення релігії за А.Колодним, в якому відсутні попередні недоліки. В цьому ж питанні дати загальну характеристику теологічним (Ф.Аквінський, Е.Трель, К.Барт), філософським і соціологічним (К.Маркс, Е.Тайлор, Е.Дюркгейм, М.Вебер тощо) концепція релігії.

Розглядаючи друге питання, необхідно зосередити увагу на такі основні елементи релігії: релігійна свідомість, релігійні почуття, релігійний культ, релігійні організації та їх взаємозв'язок і взаємодію.

Релігія, як і будь-яка інша форма суспільної свідомості, задовольняє потреби особи та суспільства, виконує певну соціальну функцію, що визначає її спосіб діяння та багатоманітність соціальних функцій. В останньому питанні дати аналіз основних функцій: компенсаційної (є однією з найважливіших, забезпечуючи процес розв'язання в трансцендентному вимірі життєво важливих суперечностей і проблем людського буття), світоглядної (передбачає орієнтацію на „головну проблему життя людини"), регулятивної тощо.