Тестові завдання

1. Термін “естетика” вперше був запроваджений : а) Аристотелем, б) О.Баумгартеном, в) Г.Гегелем, г) К.Марксом.

2. Основу феноменологічної естетики складає: а) теорія ймовірності; б) теорія інтенціональності; в) теорія соціальної стратифікації.

3. Хто з названих мислителів є засновником феноменологічної естетики: а) Р.Інгарден; б) О. Конт; в) К. Маркс; г) Е. Гуссерль.

4. Наука про найбільш загальні закономірності естетичного освоєння людиною дійсності – це: а) етика, б) мистецтвознавство, в) естетика, г) культурологія.

5. Основу психоаналітичної естетики складають ідеї: а) прояву невдоволених бажань та фантазії у творчому процесі; б) гегемонія пролетаріату; в) соціального прогресу; г) компенсації моральних та фізичних травм геніальності.

6. Хто мислителів не є представником екзистенціалістської естетики: а) А. Камю; б) Ж.-П.Сартр; в) М.Хайдегер; г) А.Шопенгауер; д) М.Бердяев.

Тема 24. Предмет, структура і завдання логіки

1. Логіка як наука про правильне міркування.

2. Предмет та метод логіки. Логічні засоби формування понять.

3. Формалізація як метод дослідження структури мислення: його суть, можливості та межі застосування.

Основні категорії:

Мислення, міркування, логіка, формальна логіка, поняття, висловлювання, судження, обґрунтування, умовивід, закони логіки, логічний квадрат

Література

1. Асмус В.Ф. Логика. - М., 2001

2. Бартон В.Н. Логика. - Минск, 2001.

3. Брюшинкин В.Н. Логика. - М., 2001.

4. Войшвилло Е.К. Понятие. - М., 1967.

5. Гладунський В.Н. Логіка для студентів економічних спеціальностей. Навч. посібник. - Львів, 2004.

6. Горский Д.П., Ивин А.А. и др. Краткий словарь по логике. - М., 1991.

7. Жеребкін В.Є. Логіка. - Харків, 1995. Івін О.А. Логіка. - К, 1996.

8. Ивин А.А., Никифоров А.Л. Словарь по логике. - М., 1998.

9. Ішмуратов А.Т. Вступ до філософської логіки. - К., 1997.

10. Конверський А.Є. Логіка. Підручник для студентів юридичних факультетів. - К., 2004.

11. Марценюк С.П. Логіка. - К., 1993. Тофтул М.Г. Логіка. - К., 2003.

12. Современный словарь по логике. - Минск, 1999.

13. Субботин А.А. Традиционная и современная формальная логика. - , М.,1969.

14. Философский энциклопедический словарь. - М., 1993.

15. Хоменко І.В. Логіка. Практикум. - К., 2002.

16. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. - К., 1996.

Методичні вказівки

Розкриття першого питання необхідно розпочати з визначення логіки як науки, з'ясувати причини її виникнення. Слід розглянути походження самого терміна "логіка", а також згадати, хто з видатних вчених стояв біля витоків логічної науки. Особливу увагу акцентувати на предметі, методі та значенні логічної науки.

Розкриваючи наступне питання „логічні засоби формування понять", слід дати визначення поняттю. Згодом звернути увагу на те, що правильно сформулювати те чи інше поняття про предмет можна з нескінченної кількості ознак предмета, визначивши ті, що становлять його сутність, тобто визначивши істотні його ознаки. А таке визначення можна здійснити саме з допомогою логічних засобів (або логічних прийомів): порівняння, аналізу, синтезу, абстрагування та узагальнення. Отже необхідно сконцентруватися на аналізі кожного з них, адже за допомогою таких засобів (чи прийомів) можна визначити не лише сутність досліджуваного об'єкта, а й необхідність його використання и навіть існування.

Готуючи семінарське заняття із запропонованої теми та переліку питань, необхідно письмово виконати таке завдання: навести приклади на кожне із логічних засобів формування понять (бажано один і той самий приклад на всі прийоми).

І таким чином, обґрунтувати необхідність такого сукупного взаємозв'язку даних прийомів при формуванні того чи іншого поняття про предмет. Адже лише сукупність таких засобів дасть чітке і повне уявлення про нього.

У третьому питанні з'ясувати у чому полягає сутність методу формалізації як основного методу сучасної логіки. Дати поняття формалізації в широкому та вузькому розумінні.

Потребує розгляду й питання щодо правильності міркування. Без здатності обґрунтовувати існуючі переконання немає справжніх і ґрунтовних знань. Отже, відповідаючи на запитання "що з чого випливає?", логіка виокремлює правильні способи міркувань від неправильних та систематизує перші. Необхідно дати визначення правильному міркуванню, і на основі цього визначення спробувати навести приклади таких міркувань на деякі схеми, що використовуються найчастіше:

1. "Якщо є перше, то є й друге; але другого немає; отже, немає першого.

2. "Якщо є перше, то є й друге; тобто, якщо немає другого, то немає й першого."

3. "Є, щонайменше, або перше, або друге, але першого немає; отже, є друге. "

4. "Або є перше, або друге, є перше, отже, немає другого".

5. "Неправильно, що є і перше, і друге; отже, немає першого або немає другого", „є перше або є друге, отже, неправильно, що немає першого і немає другого ".