2.2. Планування виробництва та реалізації продукції

Планування обсягів та структури виробництва на ПАТ “СКФ Україна” розпочинається з дослідження потреб ринку, його місткості, сегментації, каналів реалізації, динаміки цін на товарну продукцію тощо.

Обґрунтування планових цін реалізації продукції залежить від таких складових: якості продукції; строків реалізації продукції; каналів та обсягів реалізації продукції тощо.

Щодо внутрішніх факторів, які впливають на планові обсяги виробництва, аналізується ефективність виробництва окремих видів продукції, затрати тощо.

Крім того, плани виробництва враховують наявні (на початок планового періоду) та планові (на кінець планового періоду) запаси готової продукції і незавершеного виробництва.

Визначаючи виробничі можливості, виконують розрахунки наявних і потрібних виробничих потужностей, кількості працівників, матеріальних ресурсів. На етапі планування виробничої програми й особливо її струк­тури, тобто питомої ваги конкретних видів виробів чи послуг, виходять з основних економіко-теоретичних положень, суть яких полягає в тому, що можливий випуск продукції за повного й ефективного використання ресурсів при даному розвитку технології характеризує крива виробничих можливостей, на якій зображено альтернативні варіанти структурної програми.

Продукція, яка виготовляється на підприємстві, відтворюється в натуральній і вартісній формах. Тому, плануючи виробничу прог­раму підприємства, розраховують обсяг виробництва в натуральних вимірниках та вартість обсягу виготовлення продукції.

Схему форму­вання виробничої програми на ПАТ «ВГП» показано на рис. 2.2.

Рис. 2.2. Схема формування виробничої програми на ПАТ «СКФ Україна»

Вимірниками обсягу продукції в натуральному вираженні є конкретні фізичні одиниці – шт., кг, тони тощо. Іноді використовують умовно-натуральні (наприклад, умовні тонни).

Обсяг продукції у вартісному вираженні на підприємстві визначається показниками товар­ної, валової, чистої та реалізованої продукції.

Плановий обсяг виготовлення кожного виробу розподіляється за календарними періодами року (кварталами, місяцями). При цьому керуються такими вимогами:

• додержання встановлених строків поставки продукції відповідно до укладених договорів;

• рівномірне завантаження виробничих потужностей в усіх підрозділах підприємства;

• підвищення концентрації виробництва обмеженням номенклатури виробів, яка виготовляється одночасно.

Розподіляючи виробництво продукції, ураховують:

• кількість робочих днів у кожному плановому періоді;

• змінність роботи підприємства та його підрозділів;

• планову зупинку устаткування на ремонт;

• стан технічної підготовки виробництва та ін.

Основним недоліком при плануванні виробництва є невикористання у повній мірі наукових методів планування, що часто призводить до невідповідності показників. Окрім того, розробленої маркетингової стратегії на підприємстві немає, тому виробництво продукції не завжди відповідає наявному попиту.

2.3. Планування організаційно-технічного розвитку підприємства

Розглянемо основні етапи створення і реалізації інноваційного проекту на ПАТ “СКФ Україна”, що є основою організаційно-планової роботи з організаційно-технічного розвитку підприємства.

1 етап. Систематизація ідей, що надходять:

• збір інформації про технологічні зміни на ринку, про інновації, що надходять з конструкторських та технологічних підрозділів, збутових підрозділів, торгових посередників, кінцевих споживачів (побажання, вимоги, рекламації);

• збір інформації про потенційні можливості організації у відношенні розробки й освоєння продукції, визначення ступеня та розмірів ризику;

• збір інформації про цільові ринки і довгострокові тенденції їхнього розвитку.

2 етап. Добір виявлених ідей і розробка ідей (інновації):

• визначення можливостей та практичної реалізації ідей;

• з’ясування рівня технологічної спільності нових і традиційних виробів;

• відповідність інновації стратегії розвитку.

3 етап. Аналіз економічної ефективності інновації:

• розробка інновації, коли ідея здобуває вид конкретного проекту;

• визначення техніко-економічних характеристик інновації, оцінка її якості;

• визначення витрат (інвестицій) на розробку та впровадження інновації, строки окупності інновації;

• наявність необхідних ресурсів для розробки інновації: фінансових, кадрових, матеріально-технічних;

• терміни впровадження інновації;

• аналіз та оцінка рентабельності інновації.

4 етап. Розробка інновації:

• розробка конкретної інноваційної програми з визначенням обов’язків за підрозділами організації;

• розробка інновації та проведення необхідних іспитів (перевірка на екологічність, безпека й ін.).

5 етап. Ухвалення рішення про впровадження інновації у виробництво на основі програми маркетингу з інновації, що відбиває:

• комерційне обґрунтування інновації:

• рентабельність інновації;

• ступінь задоволення попиту і потреб в інновації;

• канали та методи продажу інновації;

• наявність досвіду в продажі подібних інновацій;

• виробничі можливості організації:

• використання наявних потужностей;

• забезпеченість ресурсами та кваліфікованими кадрами;

• фінансові можливості:

• загальна сума інвестицій в освоєнні та продажі інновацій;

• джерела фінансування;

• передбачувані результати – прибутковість чи збитковість;

• відповідність нормативним показникам:

• стандартам і державним нормам;

• забезпечення патентного захисту інновації.

Управління інноваційними проектами на підприємстві спрямоване на прийняття таких рішень, які б забезпечили створення конкурентоздатної продукції, досягнення ефективних результатів інноваційної діяльності.