Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
друк.docx
Скачиваний:
116
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
224.5 Кб
Скачать

2.8. Оперативно-виробниче планування і регулювання роботи підприємства

Ґрунтуючись на виробничій програмі підприємства, керівництво встановлює завдання – програму випуску продукції в плановому періоді для кожного цеху, обґрунтовуючи її відповідними розрахунками. Календарний план регламентує строки руху продукції в цехах підприємства, не розкриваючи часткових, внутрішньо-цехових післяопераційних строків виробництва по кожному предмету, проте цей план на підприємстві не виконується. Диспетчеризація на підприємстві неефективно здійснює облік, контроль та оперативне регулювання робіт між цехами.

До функцій внутрішньо-цехового оперативного управління на підприємстві входить організація виконання виробничих завдань, що встановлюються для цеху, через їх деталізацію і доведення до виробничих дільниць та окремих робочих місць. Внутрішньо-цехове управління виробництвом в цеху мало б виконувати виробничо-диспетчерське бюро, а на дільницях – майстер за допомогою виробничо-диспетчерського бюро, що на заводі не здійснюється, і це негативно впливає на функціонування підсистем на підприємстві.

Межі міжцехового і внутрішньоцехового управління можуть здійснюватися в міру розвитку або впровадження автоматизованих систем управління виробництвом з метою підвищення ефективності функціонування оперативної системи управління на ПАТ “СКФ Україна”.

Негативним в оперативному управлінні підприємства є те, що воно не пов’язане з первинним обліком виготовлення продукції і рухом виробничого процесу. У процесі виконання поставленого керівництвом плану треба постійно здійснювати оперативний облік, контроль і поточне оперативне регулювання ходу виробництва. Оперативний облік необхідний для координації та регулювання роботи виробничих підрозділів, запобігання й усунення можливих відхилень від графіків для рівномірного та комплексного виконання плану. Регулювання ходу виробництва повинно полягати в усуненні відхилень від плану, ліквідації збою і відновлення ходу виробничого процесу згідно з календарним графіком.

На ПАТ “СКФ Україна” підсистеми оперативного управління виконують такі основні функції, як:

  1. Виробниче планування, яке здійснюється через розроблення графіків процесу виробництва із визначенням місця і часу виготовлення продукції.

  2. Виробниче управління, що передбачає прийняття рішень щодо визначення послідовності робіт та забезпечення виробничих графіків роботи.

  3. Облік фактичного ходу виробництва, яке має на меті контроль, аналіз та виявлення відхилень від заданої планом лінії поведінки об’єкта.

  4. Регулювання ходу виробництва, що здійснює локалізацію наслідків відхилень і забезпечує своєчасне виконання основних завдань функціонування виробничих систем.

Аналіз здійснення планування на підприємстві ПАТ “СКФ Україна” привів нас до думки, що дана система є задовільно організованою:

  • узгодженість між підрозділами, що планують діяльність підприємства;

  • план складається на усіх рівнях, за сферами діяльності, часовими характеристиками.

Однак, незважаючи на наявність позитивних моментів у системі планування на ПАТ “СКФ Україна”, ми не можемо вважати здійснення планування на підприємстві достатньо ефективним, оскільки у 2011-2012 роках не було досягнуто запланованих показників. Тобто на етапі контролю запланованих результатів є очевидними недоліки, що потребують усунення, а саме: нечітко сформульовані цілі діяльності та не завжди узгоджені з плановими показниками; не проводиться аналіз відхилень в запланованих показниках та отриманих результатах; плани не завжди складаються на основі досягнутих результатів та прогнозних показників; прогнозування знаходиться на зародковій стадії.

Отже, перелік заходів з вдосконалення планування на підприємстві ПАТ “СКФ Україна”:

  1. Одночасний розгляд декількох стратегічних варіантів, а також прогнозування різних чинників, що впливають на дану ситуацію.

  2. Посилення уваги ключовим результатам та цілям, які сприяють комерційній діяльності – покриття витрат, змінні й фіксовані витрати, використання капіталу (інвестиції, оборотні кошти та ін.), рентабельність.

  3. Доведення планування до рівня витрат робочого часу, тобто плани повинні бути реальні та враховувати всі норми й нормативи.

  4. Вдосконалення планування на підприємстві шляхом використання методу експертного оцінювання, управління за відхиленнями, концепції таргет-костинг.

  5. Врахування соціального, економічного, організаційного та науково-технічного фону, на якому розвивається об’єкт прогнозування. Використання методів прогнозування банкрутства та значень фінансових коефіцієнтів на основі моделі експоненційного згладжування у ППП STATISTICA.

При реалізації планів необхідно здійснити такі зміни:

  • посилення уваги до питань управління персоналом та фінансами, здійснення поточного контролю виконання планів;

  • ефективне використання повноважень, націленість всього колективу на досягнення запланованих показників;

  • більше врахування факторів зовнішнього середовища, зокрема макроекономічних чинників, що на даний момент здійснюють найбільший негативний вплив на діяльність організації.