Тема 22. Головні зміни в праві західних держав в новітній час

Мета заняття: освітня – шляхом порівняння головних характеристик буржуазного права ХIХ і другої половини ХХ ст.; визначити головні тенденції розвитку права післявоєнного періоду і причини їх появи; виховна – виховувати почуття поваги правоздатності населення і окремого громадянина; розвиваюча - закріпити навичку аналізу правових джерел.

План

1. Джерела права. Судова практика.

2. Зміни в цивільному праві. "Антитрестовське законодавство".

3. Трудове і соціальне законодавство.

4. Лібералізація сімейного та спадкового права.

5. Головні зміни у кримінальному праві та процесі.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, акції, облігації, фінансова власність, "ноу-хау", лізинг, шлюбний контракт, антитрестовське законодавство, "угода про визнання".

1. Хоч у континентальній системі домінуючим джерелом є закон та підзаконні акти, важливу роль тут почала грати судова практика. У країнах англосаксонського права, відповідно, при збереженні вирішальної ролі судового прецеденту зросла роль законів та підзаконних актів. Другою тенденцією стало поступове зближення джерел права, що пов’язане з необхідністю одноманітності правового врегулювання. Звичайним явищем стало складання на міждержавному рівні проекту типового нормативного акту, що потім приймається окремими країнами як національний закон. Велику роль вона відіграє судова практика як джерело права в Англії та США.

2.У післявоєнний період у розвинених країнах в галузі правоздатності затверджується рівність усіх громадян перед цивільним законом, подальший розвиток здобуває законодавство щодо юридичної особи (до того ж у різних країнах у це поняття вкладається різний зміст): до них в останній час належать нові форми господарських союзів - акціонерні товариства (А.Т.) та товариства з обмеженою відповідальністю (Т.О.В.). Характеризуючи речове право, треба мати на увазі, що його основна структура не зазнала кардинальних змін, але розвиток НТР та трансформація пануючих виробничих відносин вплинули на право власності. В обов’язковому праві з’являються нові види договорів, що обумовлені зростом ліцензійних угод, лізінгу (довгострокової аренди машин, обладнання, підприємств), бартерних угод. Накреслився відхід від класичних принципів договору: свободи договору, рівності сторон, його юридичної непорушності. Кажучи про антітрестівське законодавство, необхідно виділити його сутність, класову спрямованість. Існують дві системи антітрестівського законодавства - американську та європейську. Перша керується доктриною юридичної заборони щодо створення об’єднань з метою монопольного панування у тому чи іншому секторі ринкового господарства, друга - юридичної перевірки діяльності фірм з метою припинення їх монополістичних зловживань.

3. Шлюбно-сімейне право припускає виділення найважливішої тенденції розвитку сімейного права - гуманізації та демократизації інститутів сімейного права. Зокрема, мається на увазі юридична рівність подружжя, право заміжньої жінки щодо самостійного вибору рода своєї діяльності. На сучасному етапі функціонують два основних види правового режиму сімейного майна: договірний (пов’язаний з укладенням шлюбного контракту) та легальний (відповідає приписам закону). У свою чергу, існує три види легальних режимів:

1) роздільне майно подружжя (Англія, Німеччина, більшість штатів США);

2. спільне майно (Франція, 8 штатів США);

3. відкладене спільне майно (Данія, Норвегія) - існує режим роздільного майна, але під час розлучення придбане у шлюбі поділяється порівну.

4. Трудове та соціальне законодавство як галузь права склалося тільки у ХХ сторіччі. В основному до компетенції цієї галузі відносяться питання: зарплатні, робочого часу, охорони праці, визнання профспілок, права на страйк, демократичний порядок вирішення трудових суперечок, соціальне страхування. Слід визнати, що у післявоєнний період соціальне законодавство відрізнялося жорстокістю (наприклад, закон Тафта-Хартлі у США), у подальші часи відбувається його демократизація (підтверджено право на страйк, прийнято закони про соціальне забезпечення, узаконено 40-42 годинний робочій тиждень та ін.), однак і сьогодні у різних країнах характер соціального законодавства неоднаковий.

5. Кримінальне право найбільш сприятливе до зворотів політичного курсу, що виявляється у перемінній зміні прогресивної та реакційної тенденцій його розвитку. Це виявилося практично в усіх розвинених країнах, що необхідно показати на конкретних прикладах. Зокрема, в США у перші післявоєнні роки внаслідок прийняття ряду законів (Маккарена-Вуда, закону про контроль за підривною діяльністю) до кримінальних злочинів було віднесено дії, які кримінальними не визнавалися, що порушувало найважливіші конституційні права громадян.

З кінця 60-х років у американському законодавстві посилилися демократичні засади, чому сприяли Кримінальні кодекси штатів, що були прийняті наприкінці 60-70-х р.р. У Франції, починаючи з 80-х років також посилилися демократичні тенденції у кримінальному праві: у 1981 році було скасовано страту, за законом 1983 року передбачена можливість заміни ув’язнення виконанням суспільно-корисної праці.

Ще однією рисою розвитку кримінального права у післявоєнний період необхідно назвати включення до кримінальних кодексів розвинених країн нових видів злочинів (викрадення людей, взяття у заручники, проведення на людині біомедицинських дослідів без її згоди, дискримінація з релігійної, національної та ін. ознак).

6. Аналізуючи сучасний кримінальний процес, треба вказати, що найбільш розповсюдженими формами залишаються змагальна (Англія, США, та деякі інші країни) та змішана (Франція, Німеччина, Італія) форми. Важливою рисою є поява у післявоєнний період під час підготовки судових процесів так званих «угод про зізнання» - своєрідних попередніх позасудових угод сторін, коли обвинувач погоджується перекваліфікувати злочинне діяння на менш тяжке, а обвинувачений - це нове визнати.

Головну увагу сучасні правоохоронці в усьомц світі приділяють створенню міжнародної системи боротьби із злочинністю. Особливої уваги заслуговує Інтерпол та співпраця сучасного світу у боротьбі із міжнародним тероризмом. Широко розповсюджується інститут екстрадиції, застосуванню її ролі у попередженні та боротьбі із злочинністю приділяється все більше уваги.