ДОдаткова ЛіТература:

1. Бурик В.И. Признаки внешности человека и их использование в розыскной деятельности. – К., 1982.

2. Зимин А.М. и др. Криминалистическое описание внешности человека. М., 1988.

3. Пересункин А.Ю. Установление личности по признакам внешности. – М., 1960.

4. Чулахов В.Н. Навыки и привычки человека как источник криминалистически значимой информации: Учеб. пособие. - М., 2000.

5. Бирюков В.В. Процессуальные и криминалистические аспекты применения цифровых изображений // Вісник ЛІВС МВС України: Науково-теоретичний журнал. Вип. 4. - Луганськ: РВВ ЛІВС, 1998. – С. 28-37.

Розподіл балів

А (відмінно) 65-70 балів – 28-30 балів - 6 на заняттях (мод.-рейт. сист.), 37-40 балів на модуль контролі – 2 бали (мод.-рейт. сист.);

В (добре) 59-64 балів – 26-27 балів – 5 на заняттях (мод.-рейт. сист.), 33-37 балів на модуль-контролі – 1,5 бали (мод.-рейт. сист.);

С (добре) 53-58 балів – 24-25 балів - 4 на заняттях (мод.-рейт. сист.), 29-33 бали на модуль-контролі – 1,5 бали (мод.-рейт. сист.);

D (задовільно) 47-52 балів – 22-23 бали – 3 на заняттях (мод.рейт. сист.),25-29 балів на модуль-контролі – 1 бал (мод.-рейт. сист.);

E (задовільно) 40-46 балів - 20-21 бал – 2 на заняттях (мод.рейт. сист.), 20-25 балів на модуль-контролі – 1 бал (мод.-рейт. сист.).

Змістовний модуль III

Тема 8. Криміналістичне дослідження зброї, боєприпасів, вибухівок та слідів їх застосування

Основні поняття: зброя; вогнепальна зброя; холодна зброя; метаюча зброя; боєприпаси; вибухові пристрої; вибухівка; основні сліди пострілу; додаткові сліди пострілу; сліди вибуху.

Тема 9. Криміналістичне дослідження документів.

Основні поняття: документ у криміналістиці; засоби поліграфічного друку; повне підроблення документа; часткове підроблення документа; письмо; письмова мова; почерк; усна мова (фонодокумент).

Тези лекцій

Тема 8: Предмет, система та завдання криміналістичного зброєзнавства

Зміст

1. Предмет криміналістичного дослідження зброї,

боєприпасів і слідів їхнього застосування.

2. Криміналістичне дослідження вогнепальної зброї і

боєприпасів.

3. Криміналістичне дослідження холодної зброї.

Основна література:

1. Кустанович С. Д. Судебная баллистика. -М., 1956.

2. Комаринец Б. М. Криминалистическое отождествление огнестрельного оружия по стреляным гильзам. - М., 1955.

3. Теоретические и методические основы судебно-баллистической экспертизы. Методическое пособие для экспертов. Вып. 1 и 2. - М., 1984.

4. Выдря М. Криминалистическая экспертиза холодного оружия. - Соц. законность. № 5, 1955.

5. Любарский М. Г. Понятие – “Холодное оружие”. Бюллетень, № 1. Л., 1959.

Додаткова література:

6. Холодное оружие.- Юридический словарь. М., 1956.

7. Седова Т. А. К вопросу о понятии холодного оружия в криминалистической литературе и судебно-следственной практике // Вопросы экспертизы в работе защитника. Л., 1970.

8. Каплунов И. М. К вопросу об экспертизе холодного оружия. - Мат. Всесоюзн. науч. конф. “Современные тенденции развития судебной экспертизы”. - М., 1972.

9. Тихонов Е. Н. Криминалистическая экспертиза холодного оружия. - Барнаул, 1987.

1. Предмет криміналістичного дослідження зброї,

боєприпасів і слідів їхнього застосування.

Озброєність є юридичною ознакою ряду складів злочинів і по справах такого роду необхідно установити, що використані злочинцями об'єкти були саме зброєю. Зброя може виступати як кошти здійснення багатьох злочинів: убивств, тілесних ушкоджень, браконьєрства й ін., де факт застосування зброї не входить до складу злочину, але, істотно підвищуючи його суспільну небезпеку, враховується при призначенні покарання. Для більшості складів злочинів практично не має значення, яке саме зброя застосовувалася (пістолет або обріз мисливської рушниці, автомат або стилет), але для доведення винності особи в здійсненні злочину (убивства, розбійного нападу й ін.) необхідно установити сам факт застосування конкретного екземпляра зброї, скажемо для вогнепальної: шляхом її ототожнення слідами на снарядах і гільзах, а для встановлення обставин злочину – дистанцію, напрямок пострілу або місце розташування що стріляло і потерпілого слідами дії снаряда і супутньому пострілові явищам.

Зброя і бойові припаси – предмети, вилучені з цивільного обороту. Існує визначений офіційний порядок оформлення права на їхнє придбання, збереження, носіння, виготовлення або збут.

У загальновживаному змісті під зброєю розуміється предмет, за допомогою якого значно підсилюються фізичні, чисто мускульні можливості людини, що прагне завдати поразки живому організмові при нападі або обороні. В. Даль у такий спосіб трактує поняття зброї: «Усяка річ або знаряддя для нападу або захисту». З військової точки зору зброя визначається як сукупність кошт поразки, застосовуваних у збройній боротьбі для знищення живої сили, техніки і споруджень супротивника.

Звідси випливає, що визначальною ознакою зброї є його призначення, цільове призначення. Тому предмети, якими можуть бути заподіяні людині тілесні ушкодження або навіть смерть, але не призначені для цієї мети, не визнаються зброєю. «... пневматичні рушниці, сигнальні, стартові, будівельні, газові пістолети, ракетниці, вибухові пакети й інші імітаційно-піротехнічні й освітлювальні засоби не відносяться до зброї, бойовим припасам і вибуховим речовинам». У п. 6 зазначено: «Виготовленням зброї, що волоче кримінальну відповідальність, варто визнавати..., переробку яких-небудь предметів (наприклад, ракетниць, стартових і будівельних пістолетів, предметів побутового призначення), у результаті якої вони придбали властивості вогнепальної або холодної зброї».

Безпосередніми об'єктами даної галузі криміналістичної техніки є:

1. Зброя (вогнепальне, метальне, холодне); окремі їхні частини; різні стріляючі пристрої (будівельні, газові, сигнальні, стартові пістолети); боєприпаси; інструменти (звичайного слюсарного або спеціальні: типу висечки для пижів, «барклая» для запресовування капсулів, матриці для виливка дробу й ін.).

II. Метальні і бризантні заряди; кіптява пострілу і вибуху на ушкоджених об'єктах.

III. Ушкодження, що утворилися в процесі пострілу і вибуху; деформація і фрагментація снарядів, гільз, осколки мін і інших вибухових пристроїв; роздуття і розриви стовбурів, поломки інших частин зброї.

До задач криміналістичного дослідження зброї, боєприпасів і слідів із застосування відносяться:

1. Вивчення матеріальної частини зброї, його криміналістична класифікація.

2. Вивчення боєприпасів, порохів, вибухових речовин, обумовлене потребами криміналістичної практики.

3. Вивчення слідів застосування зброї на різних об'єктах, а також використання їх для з'ясування обставин, зв'язаних із застосуванням зброї.

4. Розробка науково-технічних кошт і методів виявлення, фіксації і дослідження зброї, боєприпасів і слідів їхнього застосування як речовинних доказів.

5. Ідентифікація зброї слідами, що виникли у результаті його застосування.

Криміналістичне дослідження зброї, боєприпасів і слідів їхнього застосування – галузь криміналістичної техніки, що представляє собою систему наукових положень, і заснованих на них технічнихзасобах, прийомах і методах збирання і дослідження зброї, боєприпасів і слідів їхнього застосування з метою попередження, розкриття і розслідування злочинів.