Тема 14. Загальні положення та тактика пред’явлення для впізнання Зміст

1. Загальні положення впізнання.

2. Тактика проведення впізнання.

Основна Література:

1. Бритвич Н.Г. Тактические особенности предъявления трупа для опознания //Криминалистика и судебные экспертизы. – 1972. - № 9.

2. Бурданова В.С., Быховский И.Е. Предъявления для опознания на предварительном следствии. – М, 1975.

3. Гинзбург А.Я. Опознание в следственной, оперативно-розыскной и экспертной практике. – М., 1996.

4. Лукъянчиков Е.Д. Криминалистическая идентификация объектов по следам памяти. – Донецк, 1998.

Додаткова література:

5. Подголин Е. Опознание по особенностям голоса и речи //Соц. Законность. – 1979 - № 9.

6. Удалова Л.Д. Тактико-психологические основы предъявления для опознания и достоверность его результатов. – К., 1992.

Впізнання– це слідча дія, сутність, якої полягає в тому, що особі, яка сприймала в минулому визначений об’єкт та допитаної за його прикметами й особливостями, цей об’єкт або його відображення пред’являють для впізнання в числі інших однорідних об’єктів, з метою встановити, чи впізнає особа цей об’єкт і якщо впізнає, то за якими прикметами.

Проведення впізнання ґрунтується на нормах кримінально-процесуального законодавства (ст.ст. 174-176 КПК).

Метапроведення впізнання складається з таких елементів:

• перевірити докази, що має слідчий;

• отримати нові докази;

• перевірити версії, що висунуті слідчим.

Видивпізнання:

1. За методами: за статичними ознаками (за зовнішнім видом), за динамічними ознаками (за ходою, голосом та ін.);

2. За об’єктами: впізнання живих осіб, трупів, предметів, місцевості та ін.

3. За суб’єктами: впізнання свідком, потерпілим, підозрюваним, звинуваченим.

Впізнаватися об’єкти можуть як в натурі, так і за фотокартками, копіями.

Тактика проведення впізнання включає три етапи: підготовчий, робочий та заключний.

Підготовка пред’явлення для впізнання складається з низці дій, серед яких:

• допит особи, яка впізнає про прикмети та особливості об’єкту, а також обставинах, при яких проходило його спостереження;

• підбір об’єктів, що пред’являються для впізнання;

• визначення часу, місця та ін. умов слідчої дії;

• підбір понятих й інших учасників;

• підготовка технічних засобів;

• психологічна підготовка учасників слідчої дії.

Робочий етап складається з чотирьох стадій:

А) попередня (роз’яснення прав, попередження про кримінальну відповідальність та ін.);

Б) безпосереднє впізнання;

В) деталізація (акцентується увага на прикметах по яких відбулося впізнання.

На заключному етапі складається протокол слідчої дії з урахуванням вимог ст. 85, 85-1, 85-2, 176 КПК України.

Якщо особа, яка впізнає, відмовляється брати участь у впізнанні мотивуючи це страхом помсти зі сторони підозрюваного (звинуваченого), в цьому разі можливо провести впізнання поза візуальним спостереженням. Тобто через непрозоре скло, ширму з отворами для очей. Також в такому випадку можна провести впізнання за фотокартками. Окрім цього, проведення слідчої дії за фотокартками допускається при відсутності особи, яка впізнається (вмерло, знаходиться в розшуку чи тяжких стан не дозволяє організувати слідчу дію), при знаходженні її далеко від місця проведення досудового слідства, якщо об’єкт необхідно пред’явити декільком особам, що знаходяться в різних місцях, коли предмети мають великий розмір й немає можливості їх одномоментного показу, якщо тільки за допомогою фотокартки вдається достигнути сходства ознак.

В слідчий практиці є випадки проведення впізнання за фотокартками з тактичних міркувань, наприклад, коли є інформація про наміри підозрюваного (звинуваченого) зірвати слідчу дію.

Треба пом’ятати про випадки, коли неможна провадити впізнання. Це, зокрема стосується ситуації раптової зустрічі в відділку особи, яка впізнає й той, яка впізнається. Впізнання, що відбулося при провадженні оперативно-розшукових заходів. При неможливості особи, яка впізнає назвати точно окремі ознаки об’єкту.