Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
attachments_02-10-2012_17-45-23 / Конспект лекцй з УК .doc
Скачиваний:
152
Добавлен:
18.02.2016
Размер:
677.89 Кб
Скачать

Змістовий модуль 5. Особливості розвитку української культури хіv-першої половини хvіі століття. План

  1. Історичні обставини розвитку української культури.

  2. Музична культура і театр в Україні.

  3. Церковне і світське будівництво та образотворче мистецтво.

1. Історичні обставини розвитку української культури.

Починаючи з середини XIV ст. культурне життя України розвивалося у несприят­ливих умовах. Територія України була розчленована між Польщею, Литвою, Угорщиною, Туреччиною. Українські землі зазнавали безперервних спустошливих татарських вторгнень. Проте саме близько XIV - XVI ст. у зв'язку з консолідацією українського народу, в умовах боротьби за свій дальший етнічний розвиток, на новий рівень піднімається його культура.

Більш висока культура українських земель справила великий вплив на Литву. Культурна спадщина українських князівств принесла сюди і свої форми суспільного устрою, і правові стосунки (руське право ("Руська Правда") позначилося на праві Литви), і свою писемну мову (руська мова стала державною мовою Великого князівства Литовського, оскільки литовської писемності на той час ще не існувало).

Умови для розвитку української культури погіршилися внаслідок Кревської унії Литви з Польщею 1385 р. Згідно з договором про унію (об'єднання) литовський князь Ягайло зобов'язався перейти у католицьку віру і навернути в католицтво все язичницьке населення Литви. Городельська унія 1413 р. зміцнила політичний союз Польщі і Литви та обмежувала участь православних у державному управлінні, тільки католики могли брати участь у великокняжій раді. У Галичині починається рішучий наступ на "схизматів" (православних). Соціальне гноблення українських міщан доповнювалося національно-релігійним гнітом, що посилився наприкінці XV ст.

У другій половині XV ст. Україні почала загрожувати нова страшна небезпека з боку султанської Туреччини та її васала (з 1475 р.) - Кримського ханства. Татари, починаючи з 1480 р., майже щороку нападали на Україну. Турецько-татарська небезпека та агресивні плани польської дипломатії привели до укладання третьої політичної Люблінської унії, згідно з якою (1569 р.) Литва зливалася з Польщею в одну державу - Річ Посполиту. Литва зрікається захоплених нею українських земель на користь Польщі. Отже, польські магнати і шляхта внаслідок Люблінської унії поширили своє панування майже на всю Україну.

Значну роль у цьому католицька церква Польщі доручила насамперед католицькому ордену єзуїтів. Прибувши до Польщі в 1560 р. (за іншими даними - 1569 р.) єзуїти заснували низку своїх конгрегацій (об'єднання церковних, зокрема чернечих, громад, діяльність яких підпорядкована єдиному статутові) і повели надзвичайно енергійну роботу по відновленню впливу католицької церкви й зміцненню католицького руху серед польської суспільності. Україна занепадає: втрачає еліту, школи полонізуються (ополячуються), селян закріпачують, сільських свя­щеників гонять на панщину, доступу до освіти в них нема.

Народ України чинив упертий опір наступові польських магнатів і шляхти, ту­рецько-татарській агресії, що проявлявся насамперед у формуванні та зростанні ко­зацтва. Козацтво виникає наприкінці XV ст. на середині течії і в низов'ях Дніпра.

Характерною рисою доби Ренесансу було формування національної самосвідомості у народів Європи. І саме наприкінці XVI - першій половині XVII ст. в Україні йшов послідовний процес формування національної самосвідомості українства, усвідомлення ним своєї етнічної ідентичності і власних національно-культурних цілей.