41. Художній стиль мовлення

Займає особливе місце серед стилів.Він започаткував розвиток нової української літературної мови на народнопісенній основі.Основне призначення художнього стилю впливати засобами художнього слова через систему образів на почуття і волю читачів. Головними ознаками є образність, поетичність,естетика мовлення, зображуваність.Основні мовні засоби-слова конкретно-чуттєвого сприймання(назви осіб, речей, дій, явищ,ознак).Художній текст є системою образів.Лексика:Для художнього стилю характерне використання емоційно-експресивної лексики, різних видів синонімів, антонімів, омонімів, фразеологізмів; використання зі стилістичною метою історизмів, архаїзмів, діалектизмів, просторічних елементів

Морфологія: особливою прикметою художнього стилю є широке вживання дієслівних форм різних способів:родових-у минулому часі й умовному способі; особових-у теперішньому і майбутньому часі дійсного способу, у наказовому способі.

Синтаксис: можуть використовувати всі семантико-граматичні типи речень

Художній стиль багатий на тропи та стилістичні фігури.

Фразеологія:всі три групи фразеологічних одиниць, деколи із трансформаціями.Синтенції, максими, парадокси, ремінісценції.

42. Публіцистичний стиль мовлення

Сфера використання публіцистичного стилю-громадсько-політична, суспільно-культурна, виробнича діяльність, навчання.

Основне призначення- служити розв язанню суспільно-політичних питань, активно впливати на читачів.

До основних ознак публіцистичного стилю належать: спрямованість на новизну, динамічність, інформаційність.

Лексика: сплав наукового, офіційно-ділового та художнього стилів.З одного боку широко використовується суспільно-політична лексика(демократія Адміністрація Президента,солідарність), політичні заклики,гасла, точні найменування(подій,дат, учасників, місця), а з іншого багатозначна образна лексика., що здатна привернути увагу читача і вплинути на нього.Як правило, всі лексеми чітко поділяються на позитивно-оцінні й негативно-оцінні.

Словотвір: частина нових лексем утворилася морфологічним способом за допомогою суфіксів і префіксів відповідно до властивих українській мові словотворчих моделей: роз-, -ння (розмитнення); ик (бюджетник); ува,юва(бартеру вати);аці(я)(приватизація)

Синтаксис: особливістю публіцистичного стилю є експресивний синтаксис з риторично-питальними реченнями, вставними конструкціями, модифікованими фразеологізмами, багатозначною експресивно-емоційною та імперативною лексикою, неологізмами.

Фразеологія:різнобарвна фразеологія від емоційно-насиченої до емоційно-нейтральної.

43. Науковий стиль мовлення

Сфера вживання-наукова діяльність, освіта, навчання.

Головне призначення- служити для повідомлення про результати досліджень, доведення теорій, роз яснення явищ, систематизації знань, представлення наукових даних суспільству.

Головні ознаки:інформативність, понятійність, предметність,узагальненість, однозначність, точність, лаконічність.

1. Лексика: терміни (більше інтернаціоналізми), приклади, складні терміни = словосполучення; хімічна + біологічна лексика (у цілому тексті – більшість абстрактної лексики, іменний текст), напр., зникнення, зріст, радіоактивний, активація, схожість; більше іменників; опредмечена дія (рух) – ріст, розподіл,...; прикметники – невелика кількість відносних, тільки в разі необхідності; неузгоджені означення (клітини зародку, вміст білка).;цитати, посилання, однозначна загальновживана лексика

2. Синтаксис: складнопідрядні речення – передусім підрядне означальне та причинне (що пов’язане з їх...), з’ясувальне (можна вважати, що в цей час...), особове х безособове (можна вважати);

3. Морфологія присудки – складні, пасивний стан дієслова; складне речення – неузгоджені означення, обставини – прислівники міри та ступеня, вставні слова – наукові припущення (очевидно, можна вважати)

Фразеологія:загальнонаукові термінологічні сполуки-такі сполуки, що обслуговують усі галузі науки(здійснити експеримент, зробити аналіз) вузько термінологічні сполуки- термінологічні сполуки певної галузі науки(закон Ома). У межах наукового мовлення багато метафоричних за походженням сполук, які функціюють як терміни ( семантичне поле. Гусениці трактора)

44.Офіційно-діловий стиль мовлення

Сфера використання- офіційне спілкування в державно-політичному,громадському й економічному житті, законодавство, адміністративно-господарська діяльність.

Головне призначення-регулювання ділових відносин мовців у державно-правовій і суспільно-виробничій сферах, обслуговування громадянських потреб людей у типових ситуаціях.

Головні ознаки:документальність, стабільність, чіткість, висока стандартизація значної частини висловів.

1. Офіційно-діловий стиль

   1. Лексика: емоційно нейтральна, у прямому значенні; юридична, суспільно-політична термінологія (протокол, наказ), відсутність емоційно-експресивної лексики і будь-якої мовної індивідуалізації автора, обмежена синонімія.

   2. (іменники – морф. однина – абстрактна лексика), безособові, наказові форми дієслів; іменний присудок

   3. Синтаксис: речення поширені, ускладнені прості речення дієприслівниковими зворотами (виходячи з України...), відокремленими обставинами, дієприкметниковими зворотами, відокремленими означеннями, передминулим часом (нависла була), однорідні додатки (проголошує незалежність та створення...), прикметники – відносні – обмежена кількість – кліше: смерть, небезпека,...; порядок слів прямий.Безособові, інфінітивні, неозначено-особові, узагальнено-особові речення.

Фразеологія:лише книжна фразеологія, що характеризується незначною смисловою насиченістю, нульовими емоційністю та експресивністю(мовні клаше) (відповідно до наказу, накласти вето)

45.Конфесійний стиль мовлення

Сфера поширення-культові установи:церкви, монастирі, релігійні громади.

Головне призначення-допомагати віруючим у спілкуванні з Богом, об єднувати віруючих почуттям любові до Бога.

Ознаки: урочистість, піднесеність, благозвуччя,символізм

Лексика: стилістично-маркована,яку в національній мові конфесійною(Ісус, святий,духовенство).До маркованої лексики можна віднести мікростилеми словотвірного характеру: лжепророк, одкровення, що мають двньокнижне походження. Серед конфесійної лексики є складні слова: Богородиця,чудотворець. У конфесійному стилі є загальновживані вирази, які набули сакрального забарвлення і мають специфічну, конфесійну спрямованість. Слово чаша у конфесійному мовленні означає доля.( гірка чаша-дісталася тяжка доля). Не можна не помітити таку мовну ознаку конфесійного стилю, як старослов унізми: сотвореніє,блаженний. Має конфесійний стиль і свою фразеологію: усталені словосполучення:Ісус Христос,Мати Божа, раб Божий.

Фразеологія: книжна фразеологія релігійного характеру