- •1.Поняття про стилістику: мета,предмет, завдання, структура. Основні типи стилістики.
- •6.Засоби милозвучності української мови як стилістичні засоби
- •7.Лексичні засоби стилістики: просторічна, діалектна лексика
- •8.Лексичні засоби стилістики: застаріла лексика, неологізми
- •9.Лексичні засоби стилістики: терміни, запозичення, іншомовні слова
- •Питання 5: Особливості стилістичного використання термінології
- •10. Лексичні засоби стилістики: тропи
- •15.Словотворчі засоби стилістики
- •16. Стилістичні функції суфіксації
- •17. Стилістичні функції осново- і словоскладання
- •Додаток
- •20. Морфологічні засоби стилістики: категорія роду іменників
- •21.Морфологічні засоби стилістики:категорія числа іменника
- •22.Морфологічні засоби стилістики: відмінкові форми іменників
- •23.Морфологічні засоби стилістики: прикметникові форми
- •24.Морфологічні засоби стилістики: категорія способу дієслова
- •25.Морфологічні засоби стилістики: категорія особи та числа дієслова
- •26.Морфологічні засоби стилістики: категорія часу дієслова
- •27.Морфологічні засоби стилістики: стилістичні функції займенника
- •28. Поняття стилістичного синтаксису
- •29.Стилістичний синтаксис: просте двоскладне речення
- •30. Стилістичний синтаксис: односкладні речення
- •33.Стилістичний синтаксис: складні речення
- •34.Стилістичний синтаксис: період
- •35. Стилістичний синтаксис: пряма, непряма, невласне пряма мова
- •Непряма мова
- •Невласне-пряма мова
- •36.Стилістичний синтаксис: монолог, діалог, полілог
- •37. Стилістичні фігури синтаксису
- •38.Стилістичний аспект синонімічних одиниць
- •41. Художній стиль мовлення
- •42. Публіцистичний стиль мовлення
- •46.Взаємозв язок стилістики з іншими лінгвістичними дисциплінами
7.Лексичні засоби стилістики: просторічна, діалектна лексика
Слова в українській мові можуть мати різне вживання. Залежить це від того якого значення набуло слово в певній сфері людської діяльності. Деякі з багатозначних слів мають різні сфери вживання, бо пряме значення можливе в усіх стилях мовлення, а непрямі допустимі лише в деяких стилях мовлення. Крім того, в українській мові наявні слова, які однаково функціюють в усіх стилях мовлення, а є слова, які наявні лише в певних сферах людської діяльності.
Мовні одиниці, які з тим самим значенням однаково функціюють в різних стилях мовлення називають стилістично-нейтральними, ті ж мовні одиниці вживання яких обмежено певним стилем, називаються стилістично-марковані
Просторічна лексика знаходиться на межі літературного вжитку або за нею. Це або перекручені (ахтобус, транвай), мова дітей або з різко зниженням експресивним значенням (росіянізми в українській мові, напр., досвітання, панімайте...). Компонентом просторічної лексики євульгаризми – лайка, прізвиська, $. У художньому і зрідка публіцистичному стилях розмовна і просторічна лексика використовується як засібгумору і сатири.
Серед лексичних шарів обмеженого вживання, що є лексичними факторами мови, однієї будь-якої групи людей, іноді дуже широкої, особливе місце належить лексиці діалектної. Під діалектною лексикою маються на увазі такі слова, що не входять у загальнонародну лексичну систему, а є приналежністю одного чи декількох діалектів мови. Діалектна лексика є лексикою позалітературною, лексикою усної розмовно-побутової мови будь-якої частини народу, об'єднаного територіальною спільністю. Діалектизми, що вживаються в художній літературі, усвідомлюються як чужі і сторонні літературній мові, своєрідні мовні інкрустації, вживані звичайно у визначених стилістичних художньо-виразних цілях. Наприклад: Babbie - маля Chaw - плямкання Chop-chop - швидко Emmat - мураха Flasket - кошик для білизни Fleet - дрібний Всередині діалектної лексики можна намітити кілька типів слів в залежності від того, що відповідає тому чи іншому діалектному слову в літературній мові. З цього погляду в ній виділяються власне лексичні діалектизми, лексико-фонетичні, лексико-словотворчі, семантичні й етнографічні.
8.Лексичні засоби стилістики: застаріла лексика, неологізми
Неологізми
Виникнення неологізмів викликане потребою давати назви новим предметам і поняттям у житті, особливо це стосується науково-технічної термінологічної лексики (інтерферон, генотип, генофонд). Ще одна причина появи неологізмів – потреба замінити наявну назву точнішою.
Неологізми поділяються на загально-мовні (виконують номінативну функцію і є нейтральними) та індивідуальними (які дають назву поняттю, що вже має словесне позначення у мові). Доля останніх залежить від авторського вміння їх створити. Появою неологізмів особливо характерні періоди докорінних змін у житті суспільства (комп’ютер, дисплей).
Неологізми належать до пасивної лексики, вони сприймаються як нові, поки незвичними є позначувані ними поняття. Потім ці слова стають загальновживаними, або зникають із ужитку. Загальномовні неологізми вживаються насамперед в офіційно-діловому, науковому та публіцистичному стилях. У художньому стилі вони використовуються для відтворення колориту певного періоду в історії суспільства, а також можуть надавати текстові піднесеності чи гумористичного ефекту. Авторські неологізми характеризують творчу матерію автора.
Застаріла лексика. Історизми й архаїзми
Вона також належить до розряду пасивної. Ступінь застарілості слова залежить від тривалості його використання: Чим довгіше вживалося слово, тим менше торкається його процес старіння. Причиною зникнення лексем – зникнення з життя певних понять (історизми – зникнення реалії запричинить зникнення слів. Архаїзми – це слова, які замінилися іншими (персть – палець, десниця – права рука, шуйця – ліва рука тощо). Історизми не мають синонімів у сучасній мові. Вони вживаються тоді, коли виникає потреба дати характеристику минулим епохам. Як правило, вони виконують номінативну функцію в історичних працях (науковий стиль), а також в художньо-белетристичних творах, де по-справжньому відтворюють характеристику людей, суспільства, політичного устрою, цілої епохи...
Інколи можуть виконувати стилістичну функцію урочистості при зображенні героїчних подій чи вчинків людей.
Архаїзми у номінативній функції не вживаються, а виступають як стилістичний засіб у художньо-белетристичному та публіцистичному стилях. Як правило, це старослов’янські чи староукраїнські елементи. Зрідка вони використовуються в науковому стилі. Окремі в офіційно-діловому. У невідповідному контексті, архаїзми набувають гумористичного звучання.