22.Морфологічні засоби стилістики: відмінкові форми іменників

Вага відмінкових форм іменника надзвичайно важлива в усіх стилях мовлення, оскільки вони пов язують іменники з іншими словами, вказують на роль іменників в реченні. Відмінкові форми є головним засобом організації тексту. Це виявляється у високій частотності відмінкових форм. Родовий відмінок має семантико-граматичне багатство і синтаксичну активність.Родовий відмінок виконує різнобічні синтаксичні функції (додатка, обставин, частини присудка чи підмета), які сприяють художньо-образному забарвленню текста, а також певному стилістичному ефектові. Родовий відмінок також активно використовують у науковому та офіційно-діловому стилях.

У художньому стилеві велике значення мають форми О.в. Вони допомагають емоційно наснажити текст( …затоплені синім мороком ночі, немов повиті мріями…Форми О.в. у результаті адвербіалізації поповнюють розряд прислівників і вже як прислівники функціюють в усіх стилях мовлення(літом,шляхом, чином).

К.в. також виділяється як стилістично-маркований.Із уживанням Кличної форми пов язується ціла низка додаткових відтінків, емоційних ознак, що створюють стилістичний тон усього тексту.Таке стилістичне забарвлення досягається не просто кличною формою, а єдністю її і лексичного значення слова, контекстом. У художній літературі спостерігається використання К.в. не лише щодо ІІ відміни, а і ІІІ, ІV. Ідеться про специфічні використання відмінках щодо не-осіб(Верни до мене, пам яте моя!)

У науковому, офіційно-діловому стилях часто назви професій складаються з кількох слів(Прем єр-міністр—пане прем єр-міністр)

23.Морфологічні засоби стилістики: прикметникові форми

Прикметник як частина мови, описуючи предмети має надзвичайний стилістичний потенціал,дуже широку синоніміку. Використання прикметників спрямовано на художність, естетизацію тексту. Здебільшого їх використовують як різноманітні епітети, синоніми, проте певні граматичні ознаки прикметника також можуть упливати на стильову належність тексту. Відносні прикметники є найактивнішими засобами стилістики. Якісні прикметники не лише вказують на якість ознаки чогось, а й підсилюють стилістичний ефект. Присвійні прикметники функціюють вужче, більше тяжіють до розмовно-побутового, худ.,конфесійного стилів.Ступені порівняння прикметників мають певну стильову специфіку. Аналітична форма є книжною, тобто має стилістично-маркований відбиток. А синтетична форма, яку вважали розмовно-поб. Є для української мови стилістично-нейтральною. Прикметникові форми також мають різне стилістичне навантаження. Повна форма –стил.-нейтральна, коротка є піднесеною, а значить стил.-маркованою.До стилістично-маркованих відносять нестягнену форму прикметника. Коротка, неповна та нестягнена форми функціюють у художньому, конфес., розм..-побут. Стилях.

24.Морфологічні засоби стилістики: категорія способу дієслова

Стилістичний потенціал дієслів є надзвичайно високим. Виявляється він через граматичні категорії дієслова: способу, особи, часу, числа.

Інфінітив є стилістично-нейтральною формою дієслова, але коли він вживається на місці наказового способу, то набуває певної стилістичної маркованості (Передати по ескадрі.Зняти команди кораблів на берег); умовний спосіб може вживатися замість наказового (Ви хоч би лисину прикрили: блищить на сонці як бляха у Соцького); дійсний спосіб на місці наказового, який надає більшої категоричності(Ти прочитаєш це оповідання і перекажеш мені); наказовий спосіб замість дійсного (Забіжи від попа! Попросиш у присутствії, щоб пустили швидше); наказовий спосіб замість умовного(Тебе послухай, то ще справді чоловіка на той світ зажену)