20. Морфологічні засоби стилістики: категорія роду іменників

В українській мові іменники не змінюються за родами, а належать до них. Родова належність іменників виявлена як стилістичний прийом тоді, коли користувачі мови порушують норми української літературної мови чи тоді, коли письменник навмисно, використовуючи просторічні форми, досяг певного задуму. В українській мові є слова, які вживаються то в одному, то в іншому роді без чіткого смислового чи стилістичного розмежування (зал-зала, жираф-жирафа, цей фальш-ця фальш). Деякі двородові вживання походять з фольклору ( Оце тобі, тещенько, ломака, щоб не порвала собака. Собака кудлатий-йому тепло, пан багатий-йому добре). Особливої виразності набувають іменники, які вжиті замість чоловічого чи жіночого роду в середньому.

Серед багатьох іменників НОЗП переважають іменники чоловічого роду. Саме тому іменники жіночого роду утворені переважно від них. Здебільшого для іменників жіночого роду НОЗП слугують суфікси: к, иць, ниць, с, ль.Використання іменників НОЗП залежить від стильових особливостей мови. В офіційно-діловому та науковому стилях суворо дотримуються норм уживання НОЗП(чол..рід.)(Призначити на посаду вчителя філософії Коваленко Любов Григоріївну). В офіційно-діловому та науковому стилях належність особи до статі можна визначити лише за контекстом.(грам. форми дієслів, прикметників).

Некоректним є використання прикметників і дієслів у жін..роді тоді, коли НОЗП , що належить до чол.. роду , вжита без прізвища,імені.

Деякі види діяльності так закріпилися за жінками, що не мають відповідників чол..роду:покоївка, служниця. Значно ширше використовуються іменники жін…роду НОЗП у художньому, розмовно-побутовому, публіцистичному стилях. Ці іменники називають різні види діяльності у мистецтві(співак-співачка,поет-поетесса,художник-художниця), спорті(атлет-атлетка, олімпієць-учасниця олімпіади), а також в інших сферах людської діяльності.У розм-побут. Стилеві використовують різні форми іменників НОЗП (директорша-даректорка-директриса).Суф. к,ш позначають не лише жін.. відповідник до чоловічого, а й набувають ще додаткового смислового значення. Професорша, полковниця позначають не лише жіночу назву, а й дружину. Виділ. Суто чоловічі професії: сапер, шахтар, плуготар.

21.Морфологічні засоби стилістики:категорія числа іменника

Зазвичай про форму множини не йдеться тоді,коли об єктом уваги є речовинні іменники, іменники, що вказують на абстрактні поняття, стан людини, власні назви. Зазвичай вони мають лише форму однини.У стилістиці передбачено випадки вживання форм множини названих іменників:

• множина вказує на сорт, різновиди речовини( Оптова база пропонує різноманітні вина їз Закарпаття та Криму). Така множина є стилістично-нейтральною. АЛЕ незважаючи на те,що деякі речовинні іменники розрізняються за сортами, видами, вживати їх у множині не можна(золото, срібло, гелій, м ясо, горілка)

• множина речовини іменника вказує на велику кількість речовини(Скоро пів планети закуємо в панцир асфальтів та бетонів..). Такий випадок множини єстилістично-маркований, тобто можливий в художньому, рідше в розмовно-побутовому стилях

• множина речовинних іменників виражає значний простір, площу, зайняті названою речовиною( Долина покрита зеленими хлібами). Це стилістично-маркований випадок множини.(Художній стиль, рідше розмовно-побутовий).

Назви абстрактних понять, станів людини та власні назви мають форму множини тоді, коли слід указати на типовість ознаки, що об єднає певну кількість предметів чи осіб, понять. Такі вживання є елементами художнього, розмовно-побутового, публіцистичного стилів.