46.Взаємозв язок стилістики з іншими лінгвістичними дисциплінами

Серед навчальних лінгвістичних дисциплін стилістика є завершальною. Звертаючись до мовних одиниць, використовуваних у фонетиці, лексикології та граматиці, стилістика в першу чергу висвітлює їх виражальні функції, у той час, як попередні розділи вивчають природу, сутність, форми цих одиниць.

Лінгвістична стилістика тісно пов'язана з літературознавчою стилістикою. Обидві вивчають художні твори і, зокрема, яви ща індивідуально-художнього стилю, творчої манери письмен ника. Проте літературознавча стилістика вивчає тільки стиль художніх творів, тоді як лінгвістична стилістика вивчає мову текстів усіх типів (художніх і нехудожніх: наукових, офіційно- ділових, публіцистичних, усно-розмовних). Літературознавча стилістика вивчає лише образність художніх творів, в окремих випадках — мовні ознаки певного літературно-мистецького напряму (романтизму, сентименталізму, класицизму, реалізму), а лінгвістична стилістика, вивчаючи повніше і глибше мову художніх творів, підіймається до узагальнень і формування поняття функціонального стилю художньої літератури, його специфічних рис.

З усіх лінгвістичних дисциплін стилістика найтісніше пов'яза на з психолінгвістикою — наукою, що вивчає основи мовленнє вої діяльності людини, психологію мовлення, механізми по родження і сприймання мовлення. Цей зв'язок виявляється в тому, що і психолінгвістика, і стилістика, маючи кожна свій предмет дослідження, повинні постійно тримати в полі зору не тільки мовлення, а й того, хто його породжує, враховувати тип мовця, а також того, на кого розраховане мовлення, хто його сприймає чи повинен сприйняти, тобто тип слухача, співбесідника.