(29.11.1889 — 1938, український, російський та радянський авіатор, авіаконструктор)

Фото 1920-х років, з Музею авіаційного заводу.

Народився у Варшаві, у сім'ї вихідців із міста Валуйки, тепер Бєлгородської області Росії.

Освіта і служба

Вищу освіту здобув у Київському політехнічному інституті (1925).

Учасник 1-ї Світової війни (бойовий льотчик), нагороджений орденами Російської імперії. Служив у 3-й Сибірській стрілецькій гарматній бригаді, 2-му Владивостоцькому фортечному авіаційному полку, 26-му авіаційному загоні. Останнє звання у російській армії — штабс-капітан.

У 1918 р. служив в авіації Армії Української Держави. З 03.12.1918 р. — командир 1-го Волинського авіаційного дивізіону. З лютого 1919 р. — командир повітроплавного загону Дієвої армії УНР та УГА, з травня

26

1919 р. — інспектор авіації УГА. Влітку — восени 1919 р. — завідувач авіаційного складу Дієвої армії УНР. З 1920 р. служив в авіації РСЧА у Києві, у 1922 р. закінчив Московський інститут Червоного повітряного флоту, працював завідувачем конструкторського бюро на Київському авіаційному заводі № 6.

У 1928—29 рр. у Харкові розробив конструкції пасажирських літаків К- 4, К-5, які витіснили машини іноземних марок з повітряних ліній СРСР. К-5 — наймасовіший літак тих часів у СРСР — цих літаків побудували 260 шт. У 1930—38 рр. збудовано літаки К-7, розрахований на 120 пасажирів, бомбардувальники К-12, К-13.

Заарештований 1 квітня 1938 р. у Воронежі. У в'язниці створив ескіз нового літака К-15 — з трикутним крилом.

Восени цього ж року помер у воронезькій тюрмі від катувань.

У серпні 1955 Військова колегія Верховного суду СРСР, переглянувши справу, скасувала вирок «за відсутністю складу злочину».

Найвідоміші його конструкції літаків:

К-1 — перший радянський пасажирський літак, розрахований на 1–2 членів екіпажу та 3–4 пасажирів. Розроблений К. О. Калініним у Києві під час роботи на підприємстві Ремвоздух-6. Уперше піднявся в небо над Києвом 26.07.1925. Рекомендований до серійного виробництва, але жоден із серійних екземплярів не був добудований.

К-2 (1925–1927) — пасажирський літак, схожий на К-1, створений авіаконструктором уже в Харкові на Авіазаводі ім. Раднаркому УРСР. Перший політ — 12.05.1927. Було збудовано кілька екземплярів К-2, які використовувалися в СРСР для аерофотозйомки та картографічних робіт.

КЗ (1927) — санітарний літак, розроблений на основі К-2. Його салон облаштований під перевезення трьох носилок з постраждалими.

К-4 (1928) — пасажирський літак, розрахований на 6 пасажирів; усього збудовано 22 таких апарати.

К-5 (1926–1929) — найбільш успішний пасажирський літак Костянтина Калініна, розрахований на 2 пілотів та 8 пасажирів. Уперше здійснив політ у Харкові 18.10.1929. Серійне виробництво цього типу літаків почалося 1930 р.; створено близько 260 екземплярів. До 1940 р. був найбільш використовуваним пасажирським літаком Аерофлоту СРСР; в експлуатації до 1943 р.

27

К-6 (1930) — поштовий літак, який міг переобладнуватися для бомбардування.

К-7 (1929–1935) — багатоцільовий військовий літак-гігант: використовувався як бомбардувальник, десантний та транспортний засіб. Екіпаж — 12 пілотів. Озброєний 8 гарматами, 8 кулеметами; міг переносити до 16 600 кг. авіаційних бомб, вояків-десантників чи військових вантажів. У свій час був найбільшим радянським літаком. Перший політ на ньому здійснено у Харкові 21.08.1933. Під час випробувань виявилися технічні вади, які призвели до загибелі літака та всього екіпажу. Апарат було відправлено на доробку. 1935 р., у зв’язку зі зміною державної концепції військового літакобудування, подальша робота над К-7 була припинена.

К-9 — літак-моноплан (крило розташовано над фюзеляжем та кріпиться до нього кількома стійками).

К-10 — спортивний низькоплан.

К-12 — перший радянський надзвуковий бомбардувальник, більш відомий як «Жар-Птиця» (за яскравість кольорів). Вважається першим у світі бомбардувальником, яким започаткована надзвукова авіація

К-13 — бомбардувальник, розрахований для 3 пілотів. Міг підніматися в небо до 7800 м і переносити до 1 т бомб. Озброєний 3 кулеметами. Єдиний дослідний екземпляр створено 1936 р. у Воронежі. Літак мав один суттєвий недолік: його було визнано заважким. Виправити становище К. О. Калінін не встиг.

К-14(1933–1936)— «мирний» варіант бомбардувальника К-13, розрахований на 2 членів екіпажу та 12 пасажирів. Проект не здійснений.

Міжнародний планетний центр (США) затвердив для нововідкритої планети № 3347 назву «Костянтин». Як ішлося в тексті офіційного повідомлення — «На честь Костянтина Олексійовича Калініна (1889– 1938) — видатного льотчика і талановитого конструктора, що розробив низку аеропланів різних типів, один з яких дістав Золоту медаль на Міжнародній авіаційній виставці в Берліні 1928 р.»

28