- •Арватов Юрій Гнатович (1896-10.12.1937, хорунжий, військовий льотчик)
- •Освіта та військова служба
- •Військо УНР
- •Служба в РСЧА
- •Література
- •Алєлюхін Федір Васильович (27.01.1896 – 09.09.1937, український військовий льотчик у званні сотника)
- •Освіта та військова служба
- •Література
- •Байвенко Володимир Онисимович (02.09.1885— 05.12.1941, підполковник Армії Української Народної Республіки)
- •Освіта та військова служба
- •Література
- •Військова служба
- •Література
- •Бернгубер Едвард (22.10.1897 —1920, четар, військовий льотчик Повітряного флоту УНР)
- •Військова служба
- •Література
- •Горшков Георгій Георгійович (1881 — 1919, український військовий діяч. Командувач військовою авіацією УНР та УД).
- •Освіта та військова служба
- •Література
- •Народився 19 липня 1884 р. в Вінниці.
- •Освіта та військова служба
- •Закінчив 2-гу Кишинівську гімназію, юридичний факультет Дерптського університету.
- •У 1906-1907 рр. відбував військову службу в армії.
- •Підполковник Армії УНР з 01.04.1921 р.
- •Подальша його доля невідома.
- •Література
- •«З єретичних листів. Біографії окремих авіаторів армій УНР та Гетьманату. Діяріуш свого серед чужих, чужого серед своїх»
- •Губер Борис Олександрович (21.03.1891 — 05.02.1919, полковник, командир Літунського полку УГА)
- •фото 1916 р.: З фондів Центрального державного архіву кінофотофонодокументів ум. Санкт-Петербург
- •Народився 21 березня 1891. Походив із дворян Московської губернії.
- •Освіта та військова служба
- •В Україні:
- •Літак «Нюпор 23», на якому літав Борис Губер у 1917 р.
- •Слова організатора авіації УГА, сотника, Петра Франка про Бориса Губера:
- •Література
- •Єгоров Олександр Іванович
- •(15.03.1889— 14.03.1961, сотник, військовий льотчик Повітряного флоту УНР)
- •Народився 15 березня 1889 р. на Херсонщині
- •Освіта та військова служба
- •Література
- •Жаховський Олександр Григорович
- •(? -12.03.1961, підполковник Армії УНР, військовий льотчик)
- •Освіта і служба
- •Література
- •Фото 1921 р., з приватної колекції
- •Освіта і служба
- •Література
- •Калінін Костянтин Олексійович
- •(29.11.1889 — 1938, український, російський та радянський авіатор, авіаконструктор)
- •Освіта і служба
- •Література
- •Кануков Джамбулат Батгириєвич
- •(01.04.1887-21.05.1919, сотник, військовий льотчик, рідний брат Канукова Хазбулата Батгириєвича)
- •Освіта і служба
- •Література
- •«З єретичних листів. Біографії окремих авіаторів армій УНР та Гетьманату. Діяріуш свого серед чужих, чужого серед своїх»
- •Кануков Хазбулат Батгириєвич
- •(*? — 05 .02.1919, льотчик Української Галицької армії, рідний брат Канукова Джамбулата Батгириєвича
- •Освіта і служба
- •Література
- •«З єретичних листів. Біографії окремих авіаторів армій УНР та Гетьманату. Діяріуш свого серед чужих, чужого серед своїх»
- •Кривенко Микола Кіндратович
- •(1894 — 01.03.1938, хорунжий Армії УНР, військовий льотчик)
- •Освіта і служба
- •Література
- •Крицький Павло Митрофанович
- •Освіта і служба
- •Література
- •Кудря Федір Євдокимович
- •Освіта і служба
- •Література
- •Мурашко Василь Опанасович
- •Освіта і служба
- •Література
- •Наконечний Олександр Омелянович
- •(23.04.1887 - ?, сотник, військовий льотчик Армії УНР)
- •Освіта і служба
- •Література
- •Островідов Сергій Миколайович
- •Освіта і служба
- •Література
- •Павленко Віктор Олексійович
- •(10.11.1886–1932, український громадсько-політичний і військовий діяч. Генерал-хорунжий армії Української Народної Республіки)
- •Освіта і служба
- •Література
- •Панкєєв Микола Петрович
- •Освіта і служба
- •Література
- •Поготовко Михайло Миколайович
- •(08.11.1891, — 31.02.1944, український льотчик, підполковник Армії УНР)
- •Освіта і служба
- •Література
- •Скурський Лев Олександрович
- •(1889 - після 1934, хорунжий Армії УНР, військовий льотчик)
- •Освіта і служба
- •Література
- •Сухенко Василь Іванович
- •(07.08.1893 — після 1962, сотник, льотчик-дозорець Повітряного флоту УНР)
- •Освіта і служба
- •Література
- •Тоцький Микола Васильович
- •Освіта і служба
- •Література
- •Федченко Венедикт Михайлович
- •Освіта і служба
- •Література
- •Франко Петро Іванович
- •Освіта і служба
- •Література
- •Янченко Василь Іванович
- •(01.01.1894 -?, військовий льотчик Повітряного флоту УНР. Командир 1-го Українського винищувального авіаційного загону УНР)
- •Освіта і служба
- •Література
(29.11.1889 — 1938, український, російський та радянський авіатор, авіаконструктор)
Фото 1920-х років, з Музею авіаційного заводу.
Народився у Варшаві, у сім'ї вихідців із міста Валуйки, тепер Бєлгородської області Росії.
Освіта і служба
Вищу освіту здобув у Київському політехнічному інституті (1925).
Учасник 1-ї Світової війни (бойовий льотчик), нагороджений орденами Російської імперії. Служив у 3-й Сибірській стрілецькій гарматній бригаді, 2-му Владивостоцькому фортечному авіаційному полку, 26-му авіаційному загоні. Останнє звання у російській армії — штабс-капітан.
У 1918 р. служив в авіації Армії Української Держави. З 03.12.1918 р. — командир 1-го Волинського авіаційного дивізіону. З лютого 1919 р. — командир повітроплавного загону Дієвої армії УНР та УГА, з травня
26
1919 р. — інспектор авіації УГА. Влітку — восени 1919 р. — завідувач авіаційного складу Дієвої армії УНР. З 1920 р. служив в авіації РСЧА у Києві, у 1922 р. закінчив Московський інститут Червоного повітряного флоту, працював завідувачем конструкторського бюро на Київському авіаційному заводі № 6.
У 1928—29 рр. у Харкові розробив конструкції пасажирських літаків К- 4, К-5, які витіснили машини іноземних марок з повітряних ліній СРСР. К-5 — наймасовіший літак тих часів у СРСР — цих літаків побудували 260 шт. У 1930—38 рр. збудовано літаки К-7, розрахований на 120 пасажирів, бомбардувальники К-12, К-13.
Заарештований 1 квітня 1938 р. у Воронежі. У в'язниці створив ескіз нового літака К-15 — з трикутним крилом.
Восени цього ж року помер у воронезькій тюрмі від катувань.
У серпні 1955 Військова колегія Верховного суду СРСР, переглянувши справу, скасувала вирок «за відсутністю складу злочину».
Найвідоміші його конструкції літаків:
К-1 — перший радянський пасажирський літак, розрахований на 1–2 членів екіпажу та 3–4 пасажирів. Розроблений К. О. Калініним у Києві під час роботи на підприємстві Ремвоздух-6. Уперше піднявся в небо над Києвом 26.07.1925. Рекомендований до серійного виробництва, але жоден із серійних екземплярів не був добудований.
К-2 (1925–1927) — пасажирський літак, схожий на К-1, створений авіаконструктором уже в Харкові на Авіазаводі ім. Раднаркому УРСР. Перший політ — 12.05.1927. Було збудовано кілька екземплярів К-2, які використовувалися в СРСР для аерофотозйомки та картографічних робіт.
КЗ (1927) — санітарний літак, розроблений на основі К-2. Його салон облаштований під перевезення трьох носилок з постраждалими.
К-4 (1928) — пасажирський літак, розрахований на 6 пасажирів; усього збудовано 22 таких апарати.
К-5 (1926–1929) — найбільш успішний пасажирський літак Костянтина Калініна, розрахований на 2 пілотів та 8 пасажирів. Уперше здійснив політ у Харкові 18.10.1929. Серійне виробництво цього типу літаків почалося 1930 р.; створено близько 260 екземплярів. До 1940 р. був найбільш використовуваним пасажирським літаком Аерофлоту СРСР; в експлуатації до 1943 р.
27
К-6 (1930) — поштовий літак, який міг переобладнуватися для бомбардування.
К-7 (1929–1935) — багатоцільовий військовий літак-гігант: використовувався як бомбардувальник, десантний та транспортний засіб. Екіпаж — 12 пілотів. Озброєний 8 гарматами, 8 кулеметами; міг переносити до 16 600 кг. авіаційних бомб, вояків-десантників чи військових вантажів. У свій час був найбільшим радянським літаком. Перший політ на ньому здійснено у Харкові 21.08.1933. Під час випробувань виявилися технічні вади, які призвели до загибелі літака та всього екіпажу. Апарат було відправлено на доробку. 1935 р., у зв’язку зі зміною державної концепції військового літакобудування, подальша робота над К-7 була припинена.
К-9 — літак-моноплан (крило розташовано над фюзеляжем та кріпиться до нього кількома стійками).
К-10 — спортивний низькоплан.
К-12 — перший радянський надзвуковий бомбардувальник, більш відомий як «Жар-Птиця» (за яскравість кольорів). Вважається першим у світі бомбардувальником, яким започаткована надзвукова авіація
К-13 — бомбардувальник, розрахований для 3 пілотів. Міг підніматися в небо до 7800 м і переносити до 1 т бомб. Озброєний 3 кулеметами. Єдиний дослідний екземпляр створено 1936 р. у Воронежі. Літак мав один суттєвий недолік: його було визнано заважким. Виправити становище К. О. Калінін не встиг.
К-14(1933–1936)— «мирний» варіант бомбардувальника К-13, розрахований на 2 членів екіпажу та 12 пасажирів. Проект не здійснений.
Міжнародний планетний центр (США) затвердив для нововідкритої планети № 3347 назву «Костянтин». Як ішлося в тексті офіційного повідомлення — «На честь Костянтина Олексійовича Калініна (1889– 1938) — видатного льотчика і талановитого конструктора, що розробив низку аеропланів різних типів, один з яких дістав Золоту медаль на Міжнародній авіаційній виставці в Берліні 1928 р.»
28