1939–1941 — працював деканом товарознавчого факультету Українського державного інституту радянської торгівлі у Львові. У 1940 був обраний депутатом до Верховної Ради УРСР.

З початком радянсько-німецької війни у червні 1941 вивезений радянською владою зі Львова на схід.

Збирав фольклорно-етнографічні матеріали, писав оповідання. Автор:

підручників шведської руханки (зарядки), історії і теорії руханки

історичних оповідань «Махнівська попівна», «В пралісах Бразилії»

спогадів «Іван Франко зблизька» (1937)

кіносценарію за повістю «Борислав сміється» та ін.

Загинув 28 червня 1941 року при спробі втечі з потяга на станції Прошова біля Тернополя.

За іншими даними, загинув в катівнях НКВД влітку того ж року.

У 2005 році указом Президента України на честь Петра Франка 7-а бомбардувальна бригада ВПС України названа 7-ю бомбардувальною бригадою імені Петра Франка.

На його честь названо 65 курінь УПЮ імені Петра Франка.

Література

-Тинченко Я. Ю. «Герої Українського неба. Пілоти Визвольної Війни 1917-1920 рр.»

Янченко Василь Іванович

63