- •Арватов Юрій Гнатович (1896-10.12.1937, хорунжий, військовий льотчик)
- •Освіта та військова служба
- •Військо УНР
- •Служба в РСЧА
- •Література
- •Алєлюхін Федір Васильович (27.01.1896 – 09.09.1937, український військовий льотчик у званні сотника)
- •Освіта та військова служба
- •Література
- •Байвенко Володимир Онисимович (02.09.1885— 05.12.1941, підполковник Армії Української Народної Республіки)
- •Освіта та військова служба
- •Література
- •Військова служба
- •Література
- •Бернгубер Едвард (22.10.1897 —1920, четар, військовий льотчик Повітряного флоту УНР)
- •Військова служба
- •Література
- •Горшков Георгій Георгійович (1881 — 1919, український військовий діяч. Командувач військовою авіацією УНР та УД).
- •Освіта та військова служба
- •Література
- •Народився 19 липня 1884 р. в Вінниці.
- •Освіта та військова служба
- •Закінчив 2-гу Кишинівську гімназію, юридичний факультет Дерптського університету.
- •У 1906-1907 рр. відбував військову службу в армії.
- •Підполковник Армії УНР з 01.04.1921 р.
- •Подальша його доля невідома.
- •Література
- •«З єретичних листів. Біографії окремих авіаторів армій УНР та Гетьманату. Діяріуш свого серед чужих, чужого серед своїх»
- •Губер Борис Олександрович (21.03.1891 — 05.02.1919, полковник, командир Літунського полку УГА)
- •фото 1916 р.: З фондів Центрального державного архіву кінофотофонодокументів ум. Санкт-Петербург
- •Народився 21 березня 1891. Походив із дворян Московської губернії.
- •Освіта та військова служба
- •В Україні:
- •Літак «Нюпор 23», на якому літав Борис Губер у 1917 р.
- •Слова організатора авіації УГА, сотника, Петра Франка про Бориса Губера:
- •Література
- •Єгоров Олександр Іванович
- •(15.03.1889— 14.03.1961, сотник, військовий льотчик Повітряного флоту УНР)
- •Народився 15 березня 1889 р. на Херсонщині
- •Освіта та військова служба
- •Література
- •Жаховський Олександр Григорович
- •(? -12.03.1961, підполковник Армії УНР, військовий льотчик)
- •Освіта і служба
- •Література
- •Фото 1921 р., з приватної колекції
- •Освіта і служба
- •Література
- •Калінін Костянтин Олексійович
- •(29.11.1889 — 1938, український, російський та радянський авіатор, авіаконструктор)
- •Освіта і служба
- •Література
- •Кануков Джамбулат Батгириєвич
- •(01.04.1887-21.05.1919, сотник, військовий льотчик, рідний брат Канукова Хазбулата Батгириєвича)
- •Освіта і служба
- •Література
- •«З єретичних листів. Біографії окремих авіаторів армій УНР та Гетьманату. Діяріуш свого серед чужих, чужого серед своїх»
- •Кануков Хазбулат Батгириєвич
- •(*? — 05 .02.1919, льотчик Української Галицької армії, рідний брат Канукова Джамбулата Батгириєвича
- •Освіта і служба
- •Література
- •«З єретичних листів. Біографії окремих авіаторів армій УНР та Гетьманату. Діяріуш свого серед чужих, чужого серед своїх»
- •Кривенко Микола Кіндратович
- •(1894 — 01.03.1938, хорунжий Армії УНР, військовий льотчик)
- •Освіта і служба
- •Література
- •Крицький Павло Митрофанович
- •Освіта і служба
- •Література
- •Кудря Федір Євдокимович
- •Освіта і служба
- •Література
- •Мурашко Василь Опанасович
- •Освіта і служба
- •Література
- •Наконечний Олександр Омелянович
- •(23.04.1887 - ?, сотник, військовий льотчик Армії УНР)
- •Освіта і служба
- •Література
- •Островідов Сергій Миколайович
- •Освіта і служба
- •Література
- •Павленко Віктор Олексійович
- •(10.11.1886–1932, український громадсько-політичний і військовий діяч. Генерал-хорунжий армії Української Народної Республіки)
- •Освіта і служба
- •Література
- •Панкєєв Микола Петрович
- •Освіта і служба
- •Література
- •Поготовко Михайло Миколайович
- •(08.11.1891, — 31.02.1944, український льотчик, підполковник Армії УНР)
- •Освіта і служба
- •Література
- •Скурський Лев Олександрович
- •(1889 - після 1934, хорунжий Армії УНР, військовий льотчик)
- •Освіта і служба
- •Література
- •Сухенко Василь Іванович
- •(07.08.1893 — після 1962, сотник, льотчик-дозорець Повітряного флоту УНР)
- •Освіта і служба
- •Література
- •Тоцький Микола Васильович
- •Освіта і служба
- •Література
- •Федченко Венедикт Михайлович
- •Освіта і служба
- •Література
- •Франко Петро Іванович
- •Освіта і служба
- •Література
- •Янченко Василь Іванович
- •(01.01.1894 -?, військовий льотчик Повітряного флоту УНР. Командир 1-го Українського винищувального авіаційного загону УНР)
- •Освіта і служба
- •Література
УНР. З 24.04.1920 року у резерві старшин 2-ї запасної бригади, співробітник Військово-технічної управи Військового міністерства УНР. З 09.11.1920 року – начальник штабу Технічних військ Армії УНР.
Навесні 1924 року переїхав до Львова, де працював інженером за фахом. Помер у Львові.
Література
-Тинченко Я. Ю. «Герої Українського неба. Пілоти Визвольної Війни 1917-1920 рр.»
-Тинченко Я. Ю. «Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921)». — К : Темпора, 2007
Кудря Федір Євдокимович (16.02.1894 — 1920, сотник Армії УНР, льотчик-дозорець)
35
Народився у с. Скопці Переяславського повіту Полтавської губернії. Навчався на механічному факультеті Київського політехнічного інституту.
Освіта і служба
Навчався на механічному факультеті Київського політехнічного інституту.
Служба в Росії:
Під час Першої світової війни мобілізований до російської армії, закінчив артилерійське училище, служив у 33-й гарматній бригаді. Згодом навчався в Київській школі льотчиків-дозорців і за цим фахом у складі 33-го корпусного авіаційного загону брав участь у бойових діях; останнє звання у російській армії — штабс-капітан. У 1917 р. був активним членом Української партії соціалістів-революціонерів. Восени 1917 р. — комісар Центральної Ради на Південно-Західному фронті.
Служба в УНР:
З 16 грудня 1917 — льотчик-дозорець 1-го Українського авіаційного загону військ Центральної Ради,
з 16 січня 1918 — «революційний головнокомандувач ПівденноЗахідного фронту», призначений на цю посаду Центральною Радою. Від початку лютого 1918 р. — голова демобілізаційної комісії фронту. Навесні 1918 р. призначений командиром 3-го авіаційного парку в Києві, але 15 червня 1918 звільнений зі служби та взагалі з Армії Української Держави. У листопаді-грудні 1918 р. був активним діячем повстання проти П. П. Скоропадського, наприкінці грудня 1918 р. — у січні 1919 р. виконував обов'язки командувача авіацією військ Директорії, згодом став командиром Київського авіаційного парку.
На початку грудня 1919 р. долучився до отамана О. Волоха, який із кількома частинами Армії УНР перейшов на бік червоних, і був призначений командиром сотні. Того ж місяця захворів на тиф. По одужанні повернувся в рідне село.
Уквітні 1920 р. приїхав до Києва, де дочекався приходу польських та українських військ. Вступив до АУНР і був зарахований до резерву управління Повітряного флоту. Виїхав у розпорядження управління до Кам'янця-Подільського, та, крім цього, вступив тут до університету.
Улипні 1920 р., по відході українських військ із Камянця-Подільського, залишився у місті й вирішив повернутися на батьківщину, однак дорогою — до м. КалинівкаВінницького повіту, був схоплений
36