Франко Петро Іванович
(21.06.1890 — 28.06.1941, український педагог, письменник, науковець-хімік. Учасник національно-визвольних змагань 1914– 1920 (зокрема, військовик-летун УГА). Співзасновник Пласту. Член Наукового Товариства ім. Шевченка. Син Івана Франка)
Фото 1916 р., фондів ЦДІА у м. Львові
Син видатного українського письменника Івана Франка, народився у с. Нагуєвичі біля Дрогобича.
Освіта і служба
Закінчив Львівську Політехніку, школу старшин піхоти у ВінерНойштадт, літну школу у м. Райльовац під Сараєвом (1916).
У 1911–1914 був учителем тіловиховання у філії української Академічної гімназіїу Львові. Восени 1911 організовував у
61
своїй гімназії пластові гуртки та проводив з ними спортивно-військові заняття. У 1913 видав книжечку «Пластові ігри та забави».
Із 1914 в ступені поручника командував сотнею Легіону УСС.
Фото: Аероплан УГА
У часі листопадових боїв за Львів Франко з кулеметною сотнею знаходився наВисокому Замку.
6 грудня 1918 державний секретар військових справ ЗУНР Дмитро Вітовськийпідписав наказ про формування Летунського відділу Галицької армії; командиром відділу став поручник Франко.
З 1918 сотник Петро Франко вів референтуру летунства в Начальній Команді Української Галицької Армії до її інтернування в 1920.
4 січня 1919, проводячи повітряну розвідку на північ від Львова на 2- місному «Альбатросі», Петро Франко був збитий ворожим літаком. Він та його другий пілот, старший десятник Роман Кавута (Клатва), залишилися живими, але потрапили у полон до поляків, були інтерновані у табір Домб'є; за золотий перстень Франко виміняв у вартового польський військовий однострій і втік із табору [1].
1922 – прибув до Відня, де займався видавничою діяльністю.
1922–1930 — учитель гімназії в Коломиї.
У 1931–1936 — працював старшим науковим співробітником у науководослідному Інституті прикладної хімії в Харкові. Автор 36 зареєстрованих винаходів, переважно з галузі переробки молока.
1936–1939 — учителював у гімназіях Львова та Яворова. У 1937 видав працю «Іван Франко зблизька».
Під час приєднання Західної України до УРСР був обраний у жовтні 1939 депутатом Народних Зборів Західної України.
62