- •Арватов Юрій Гнатович (1896-10.12.1937, хорунжий, військовий льотчик)
- •Освіта та військова служба
- •Військо УНР
- •Служба в РСЧА
- •Література
- •Алєлюхін Федір Васильович (27.01.1896 – 09.09.1937, український військовий льотчик у званні сотника)
- •Освіта та військова служба
- •Література
- •Байвенко Володимир Онисимович (02.09.1885— 05.12.1941, підполковник Армії Української Народної Республіки)
- •Освіта та військова служба
- •Література
- •Військова служба
- •Література
- •Бернгубер Едвард (22.10.1897 —1920, четар, військовий льотчик Повітряного флоту УНР)
- •Військова служба
- •Література
- •Горшков Георгій Георгійович (1881 — 1919, український військовий діяч. Командувач військовою авіацією УНР та УД).
- •Освіта та військова служба
- •Література
- •Народився 19 липня 1884 р. в Вінниці.
- •Освіта та військова служба
- •Закінчив 2-гу Кишинівську гімназію, юридичний факультет Дерптського університету.
- •У 1906-1907 рр. відбував військову службу в армії.
- •Підполковник Армії УНР з 01.04.1921 р.
- •Подальша його доля невідома.
- •Література
- •«З єретичних листів. Біографії окремих авіаторів армій УНР та Гетьманату. Діяріуш свого серед чужих, чужого серед своїх»
- •Губер Борис Олександрович (21.03.1891 — 05.02.1919, полковник, командир Літунського полку УГА)
- •фото 1916 р.: З фондів Центрального державного архіву кінофотофонодокументів ум. Санкт-Петербург
- •Народився 21 березня 1891. Походив із дворян Московської губернії.
- •Освіта та військова служба
- •В Україні:
- •Літак «Нюпор 23», на якому літав Борис Губер у 1917 р.
- •Слова організатора авіації УГА, сотника, Петра Франка про Бориса Губера:
- •Література
- •Єгоров Олександр Іванович
- •(15.03.1889— 14.03.1961, сотник, військовий льотчик Повітряного флоту УНР)
- •Народився 15 березня 1889 р. на Херсонщині
- •Освіта та військова служба
- •Література
- •Жаховський Олександр Григорович
- •(? -12.03.1961, підполковник Армії УНР, військовий льотчик)
- •Освіта і служба
- •Література
- •Фото 1921 р., з приватної колекції
- •Освіта і служба
- •Література
- •Калінін Костянтин Олексійович
- •(29.11.1889 — 1938, український, російський та радянський авіатор, авіаконструктор)
- •Освіта і служба
- •Література
- •Кануков Джамбулат Батгириєвич
- •(01.04.1887-21.05.1919, сотник, військовий льотчик, рідний брат Канукова Хазбулата Батгириєвича)
- •Освіта і служба
- •Література
- •«З єретичних листів. Біографії окремих авіаторів армій УНР та Гетьманату. Діяріуш свого серед чужих, чужого серед своїх»
- •Кануков Хазбулат Батгириєвич
- •(*? — 05 .02.1919, льотчик Української Галицької армії, рідний брат Канукова Джамбулата Батгириєвича
- •Освіта і служба
- •Література
- •«З єретичних листів. Біографії окремих авіаторів армій УНР та Гетьманату. Діяріуш свого серед чужих, чужого серед своїх»
- •Кривенко Микола Кіндратович
- •(1894 — 01.03.1938, хорунжий Армії УНР, військовий льотчик)
- •Освіта і служба
- •Література
- •Крицький Павло Митрофанович
- •Освіта і служба
- •Література
- •Кудря Федір Євдокимович
- •Освіта і служба
- •Література
- •Мурашко Василь Опанасович
- •Освіта і служба
- •Література
- •Наконечний Олександр Омелянович
- •(23.04.1887 - ?, сотник, військовий льотчик Армії УНР)
- •Освіта і служба
- •Література
- •Островідов Сергій Миколайович
- •Освіта і служба
- •Література
- •Павленко Віктор Олексійович
- •(10.11.1886–1932, український громадсько-політичний і військовий діяч. Генерал-хорунжий армії Української Народної Республіки)
- •Освіта і служба
- •Література
- •Панкєєв Микола Петрович
- •Освіта і служба
- •Література
- •Поготовко Михайло Миколайович
- •(08.11.1891, — 31.02.1944, український льотчик, підполковник Армії УНР)
- •Освіта і служба
- •Література
- •Скурський Лев Олександрович
- •(1889 - після 1934, хорунжий Армії УНР, військовий льотчик)
- •Освіта і служба
- •Література
- •Сухенко Василь Іванович
- •(07.08.1893 — після 1962, сотник, льотчик-дозорець Повітряного флоту УНР)
- •Освіта і служба
- •Література
- •Тоцький Микола Васильович
- •Освіта і служба
- •Література
- •Федченко Венедикт Михайлович
- •Освіта і служба
- •Література
- •Франко Петро Іванович
- •Освіта і служба
- •Література
- •Янченко Василь Іванович
- •(01.01.1894 -?, військовий льотчик Повітряного флоту УНР. Командир 1-го Українського винищувального авіаційного загону УНР)
- •Освіта і служба
- •Література
Франко Петро Іванович
(21.06.1890 — 28.06.1941, український педагог, письменник, науковець-хімік. Учасник національно-визвольних змагань 1914– 1920 (зокрема, військовик-летун УГА). Співзасновник Пласту. Член Наукового Товариства ім. Шевченка. Син Івана Франка)
Фото 1916 р., фондів ЦДІА у м. Львові
Син видатного українського письменника Івана Франка, народився у с. Нагуєвичі біля Дрогобича.
Освіта і служба
Закінчив Львівську Політехніку, школу старшин піхоти у ВінерНойштадт, літну школу у м. Райльовац під Сараєвом (1916).
У 1911–1914 був учителем тіловиховання у філії української Академічної гімназіїу Львові. Восени 1911 організовував у
61
своїй гімназії пластові гуртки та проводив з ними спортивно-військові заняття. У 1913 видав книжечку «Пластові ігри та забави».
Із 1914 в ступені поручника командував сотнею Легіону УСС.
Фото: Аероплан УГА
У часі листопадових боїв за Львів Франко з кулеметною сотнею знаходився наВисокому Замку.
6 грудня 1918 державний секретар військових справ ЗУНР Дмитро Вітовськийпідписав наказ про формування Летунського відділу Галицької армії; командиром відділу став поручник Франко.
З 1918 сотник Петро Франко вів референтуру летунства в Начальній Команді Української Галицької Армії до її інтернування в 1920.
4 січня 1919, проводячи повітряну розвідку на північ від Львова на 2- місному «Альбатросі», Петро Франко був збитий ворожим літаком. Він та його другий пілот, старший десятник Роман Кавута (Клатва), залишилися живими, але потрапили у полон до поляків, були інтерновані у табір Домб'є; за золотий перстень Франко виміняв у вартового польський військовий однострій і втік із табору [1].
1922 – прибув до Відня, де займався видавничою діяльністю.
1922–1930 — учитель гімназії в Коломиї.
У 1931–1936 — працював старшим науковим співробітником у науководослідному Інституті прикладної хімії в Харкові. Автор 36 зареєстрованих винаходів, переважно з галузі переробки молока.
1936–1939 — учителював у гімназіях Львова та Яворова. У 1937 видав працю «Іван Франко зблизька».
Під час приєднання Західної України до УРСР був обраний у жовтні 1939 депутатом Народних Зборів Західної України.
62