- •Арватов Юрій Гнатович (1896-10.12.1937, хорунжий, військовий льотчик)
- •Освіта та військова служба
- •Військо УНР
- •Служба в РСЧА
- •Література
- •Алєлюхін Федір Васильович (27.01.1896 – 09.09.1937, український військовий льотчик у званні сотника)
- •Освіта та військова служба
- •Література
- •Байвенко Володимир Онисимович (02.09.1885— 05.12.1941, підполковник Армії Української Народної Республіки)
- •Освіта та військова служба
- •Література
- •Військова служба
- •Література
- •Бернгубер Едвард (22.10.1897 —1920, четар, військовий льотчик Повітряного флоту УНР)
- •Військова служба
- •Література
- •Горшков Георгій Георгійович (1881 — 1919, український військовий діяч. Командувач військовою авіацією УНР та УД).
- •Освіта та військова служба
- •Література
- •Народився 19 липня 1884 р. в Вінниці.
- •Освіта та військова служба
- •Закінчив 2-гу Кишинівську гімназію, юридичний факультет Дерптського університету.
- •У 1906-1907 рр. відбував військову службу в армії.
- •Підполковник Армії УНР з 01.04.1921 р.
- •Подальша його доля невідома.
- •Література
- •«З єретичних листів. Біографії окремих авіаторів армій УНР та Гетьманату. Діяріуш свого серед чужих, чужого серед своїх»
- •Губер Борис Олександрович (21.03.1891 — 05.02.1919, полковник, командир Літунського полку УГА)
- •фото 1916 р.: З фондів Центрального державного архіву кінофотофонодокументів ум. Санкт-Петербург
- •Народився 21 березня 1891. Походив із дворян Московської губернії.
- •Освіта та військова служба
- •В Україні:
- •Літак «Нюпор 23», на якому літав Борис Губер у 1917 р.
- •Слова організатора авіації УГА, сотника, Петра Франка про Бориса Губера:
- •Література
- •Єгоров Олександр Іванович
- •(15.03.1889— 14.03.1961, сотник, військовий льотчик Повітряного флоту УНР)
- •Народився 15 березня 1889 р. на Херсонщині
- •Освіта та військова служба
- •Література
- •Жаховський Олександр Григорович
- •(? -12.03.1961, підполковник Армії УНР, військовий льотчик)
- •Освіта і служба
- •Література
- •Фото 1921 р., з приватної колекції
- •Освіта і служба
- •Література
- •Калінін Костянтин Олексійович
- •(29.11.1889 — 1938, український, російський та радянський авіатор, авіаконструктор)
- •Освіта і служба
- •Література
- •Кануков Джамбулат Батгириєвич
- •(01.04.1887-21.05.1919, сотник, військовий льотчик, рідний брат Канукова Хазбулата Батгириєвича)
- •Освіта і служба
- •Література
- •«З єретичних листів. Біографії окремих авіаторів армій УНР та Гетьманату. Діяріуш свого серед чужих, чужого серед своїх»
- •Кануков Хазбулат Батгириєвич
- •(*? — 05 .02.1919, льотчик Української Галицької армії, рідний брат Канукова Джамбулата Батгириєвича
- •Освіта і служба
- •Література
- •«З єретичних листів. Біографії окремих авіаторів армій УНР та Гетьманату. Діяріуш свого серед чужих, чужого серед своїх»
- •Кривенко Микола Кіндратович
- •(1894 — 01.03.1938, хорунжий Армії УНР, військовий льотчик)
- •Освіта і служба
- •Література
- •Крицький Павло Митрофанович
- •Освіта і служба
- •Література
- •Кудря Федір Євдокимович
- •Освіта і служба
- •Література
- •Мурашко Василь Опанасович
- •Освіта і служба
- •Література
- •Наконечний Олександр Омелянович
- •(23.04.1887 - ?, сотник, військовий льотчик Армії УНР)
- •Освіта і служба
- •Література
- •Островідов Сергій Миколайович
- •Освіта і служба
- •Література
- •Павленко Віктор Олексійович
- •(10.11.1886–1932, український громадсько-політичний і військовий діяч. Генерал-хорунжий армії Української Народної Республіки)
- •Освіта і служба
- •Література
- •Панкєєв Микола Петрович
- •Освіта і служба
- •Література
- •Поготовко Михайло Миколайович
- •(08.11.1891, — 31.02.1944, український льотчик, підполковник Армії УНР)
- •Освіта і служба
- •Література
- •Скурський Лев Олександрович
- •(1889 - після 1934, хорунжий Армії УНР, військовий льотчик)
- •Освіта і служба
- •Література
- •Сухенко Василь Іванович
- •(07.08.1893 — після 1962, сотник, льотчик-дозорець Повітряного флоту УНР)
- •Освіта і служба
- •Література
- •Тоцький Микола Васильович
- •Освіта і служба
- •Література
- •Федченко Венедикт Михайлович
- •Освіта і служба
- •Література
- •Франко Петро Іванович
- •Освіта і служба
- •Література
- •Янченко Василь Іванович
- •(01.01.1894 -?, військовий льотчик Повітряного флоту УНР. Командир 1-го Українського винищувального авіаційного загону УНР)
- •Освіта і служба
- •Література
місцевими органами ЧК. Потому відправлений до Сквирської в'язниці, де підмовляв ув'язнених здійснити колективну втечу. 18 серпня1920 був переведений до Києва, а 27 вересня 1920 колегією Київської губернської ЧК засуджений до страти.
У Повітряному флоті УНР також служив урядовцем рідний брат Федора Д. Є. Кудря, який залишився у Радянській Росії та в 1920-ті роки був членом правління «Українбанку» в Харкові.
Література
-Тинченко Я. Ю. «Герої Українського неба. Пілоти Визвольної Війни 1917-1920 рр.»
-Тинченко Я. Ю. «Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921)». — К : Темпора, 2007
Мурашко Василь Опанасович
(18.03.1894 — 02.03.1976 , військовий льотчик, командир Київського авіаційного загону Повітряного флоту Української Народної
37
Республіки, останній начальник Управління Повітряного Флоту УНР (1921–1922)
Народився у родині Опанаса Мурашка та Марії Авраменко у селі Вересоч Ніжинського повіту Чернігівської губернії.
Освіта і служба
Закінчив Чернігівську класичну гімназію, юридичний факультет Київського університету.
Служба в Росії:
1 травня 1915 року Мурашко закінчив Перше київське військове училище. Під час Першої світової війни — офіцер 70-го піхотного Ряжського полку.
У вересні 1915 року в боях між білоруськими селами Косута і Чижевичи[2], наступаючи в авангарді дивізії, полк
оволодів Чижевичами і переслідував ворога більше чотирьох діб. Ряжці здобули багаті трофеї — шість легких гармат і два кулемети. За цей подвиг 18 вересня 1916 року прапорщик Мурашко був нагороджений орденом Святого Георгія 4-го ступеня[3]. У 1916 році Ряжський піхотний полк у складі 18-ї дивізії брав участь у наступі Західного фронту. За бій 14 липня 1916 року Мурашко 8 березня 1917 року отримав Георгіївську зброю[4].
У 1917 році 10 липня Василь Мурашко закінчив Севастопольську військову авіаційну школу[5].
Останнє військове звання в російській армії — штабс-капітан.
38
Служба в УНР:
З 13 вересня 1918 року — старшина 4- го Сердюцького полку Армії Української Держави, з 1 січня 1919-го —
помічник інспектора авіації Київського району, з 9 квітня 1919-го — командир Київського авіаційного загону.
20 серпня 1919 року сотник Василь Мурашко був призначений експертом уряду УНР у справі закупівлі авіаційного майна уНімеччині, Чехословаччині та Австрії. Спочатку в якості експерта з військових закупівель В. О. Мурашко знаходився в Берлініпри послі УНР в Німеччині Миколі Порші, потім займав ту ж
посаду при української місії в Празі. В Гляйвіцу (Німеччина) Мурашко займався розшуками та придбанням для потреб Повітряного флоту УНР нових літаків, здатних долати великі відстані. Восени 1919 року для потреб УНР ним були закуплені кілька літаків у Відні. За іншими даними, у 1919 році він купив чотири літаки в Німеччіні, а у 1920 році — ще шість літаків в Італії. Усі десять літаків були доставлені до Праги, де Василь Мурашко домовився з чехословацькими владами про їх тимчасове перебування. Пізніше, коли рештки Дієвої армії УНР відправилися у Перший зимовий похід, а відтак коли у багатьох
українських урядовців зникла надія на перемогу у Визвольній війні, літаки виявилися непотрібними: Мурашко був змушений продати п'ять літаків «Фьонікс» та два «Експреси» придбані на складі фірми «Фьонікс» у Відні, Міністерству народної оборони Чехословаччини.
З13 серпня 1920 року підполковник Мурашко — виконуючий обов'язки начальника Управління Повітряного Флоту УНР. У 1921–1922 роках — начальник Управління Повітряного Флоту. В складних умовах, прагнучи за будь-яку ціну зберегти для можливої подальшої боротьби за державність єдиний що залишився український авіаційний підрозділ, новий начальник Управління Повітряного Флоту навесні 1921 року добився переводу до Бидгоща 1-го Запорозького авіазагону. В цьому місті знаходилась польська авіашкола «Нижча школа пілотів»
(пол. Niższa Szkoła Pilotów), при якій і був в решті-
решт інтернований Запорозький авіазагін. Більша частина його особового складу знайшла працю в цій школі.
З1922 року Василь Опанасович мешкав на еміграції у Чехословаччині, де здобув освіту на лісовому відділіУкраїнської господарської академії у Подєбрадах (1927). Потому працював лісничим на Закарпатській Україні. З1938 року — активний член Союзу
гетьманців-державників, був начальником організаційного відділу та заступником керівника союзу в Чехословаччині.
39