1942 року за сприяння Павла Скоропадського відвідав Київ і Лохвицю, де зіткнувся з фактами нацистськоготерору по відношенню до мирного населення. За кілька днів був відкликаний німцями з України.
По поверненні до Чехословаччини відмовився від подальшої діяльності в Союзі гетьманців-державників, оскільки організація продовжувала підтримувати тісні стосунки згітлерівською Німеччиною. Переїхав до Судет, де наприкінці 1944-го — у 1945 роках підтримував чеський антифашистський партизанський рух. Улітку 1945 року був заарештований органами СМЕРШ, 9 місяців провів під слідством, але був звільнений завдяки наполяганням чеських партизанів.
Після війни мешкав близ міста Підмокли у Чехословаччині, пізніше в Празі.
Помер у 1976-му на вісімдесят другому році життя.
Література
-Тинченко Я. Ю. «Герої Українського неба. Пілоти Визвольної Війни 1917-1920 рр.»
-Тинченко Я. Ю. «Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921)». — К : Темпора, 2007
-Всеукраїнська незалежна суспільно-громадська газета «Козацький край» вип. 13.03.2013 р.
Наконечний Олександр Омелянович
(23.04.1887 - ?, сотник, військовий льотчик Армії УНР)
40
фото ( другий ліворуч) 1916 р., з фондів Центрального державного архіву кінофотофонодокументів у м. Санкт-Петербург
Освіта і служба
Закінчив школу авіації військового часу Імператорського Московського товариства повітроплавства (1914), навчався у Севастопольській військовій авіаційній школі (1916, 1917).
Під час Першої світової війни служив у 13-му корпусному авіаційному загоні, брав участь у повітряних боях, був нагородженийорденом Святого Георгія 4-го ступеня (29 травня 1917, за здійснення бомбардування ст. Єловка 26 листопада 1916).
Служба в УНР:
41