В) Тематика рефератів (модуль і)

1. Зовнішньополітичні та зовнішньоекономічні зв’язки Київської Русі.

2. Порівняльна характеристика становища українських земель у складі Литви і Польщі (друга половина ХІV – перша половина ХVІІ ст.).

3. Утворення козацтва, його роль в історії України.

4. Правобережна і Лівобережна Україна у другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.

5. Формування української народності.

Змістовний модуль ІІ (1800–1920рр.)

а) Плани і методичні поради до семінарських занять

Теми 12-14. Розклад феодально-кріпосницької

системи господарювання і утвердження

капіталістичних виробничих відносин (ХІХ ст.)

Мета заняття– здійснити історичний аналіз політичних і соціально-економічних процесів історії України, коли її територія продовжувала бути роз'єднаною між двома монархічними імперіями – Австрійською(з 1867 р. Австро-Угорська)і Російською, що гальмувало процес консолідації української нації, формування єдиного внутрішнього ринку та створення соборної держави.

Семінарське заняття 1.

План

1. Соціально-економічне і політичне становище українського населення під владою австрійської монархії (перша половина ХІХ ст.).

2. Соціальні конфлікти на західноукраїнських землях у першій половині ХІХ ст.

3. Аграрна реформа 1848 р. в Австрійській імперії та її наслідки для населення західноукраїнських земель.

4. Соціальний і національно-визвольний рух на українських землях у складі Австро-Угорської монархії (друга половина ХІХ ст.).

Семінарське заняття 2.

План

5. Криза феодально-кріпосницької системи господарювання в Російській імперії. Загострення соціально-економічних і політичних суперечностей в Україні наприкінці 50-х – на початку 60-х рр. ХІХ ст.

6. Селянська реформа 1861 р. – провісник капіталізму. Буржуазні реформи 60-70-х рр.

7. Особливості промислового перевороту в Україні.

8. Становлення капіталістичних виробничих відносин. Формування класу буржуазії та класу робітників.

9. Соціальний і культурно-національний рух у підросійській Україні в другій половині ХІХ ст.

Опорні поняття:асиміляція, ментальність, соборність, рента, рентабельність, урочна система, місячина, кріпосні і державні селяни, вільнонаймана праця, капітал, підприємництво, розклад феодально-кріпосницької системи, вотчинні, посесійні та капіталістичні підприємства, товарно-грошові відносини, натуральне і товарне господарство, селянська реформа 1861 р., викупні платежі, оренда, конкуренція, феодальні пережитки, меценати, прусський і американський шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві, первісне нагромадження капіталу, колонія, основний закон розвитку суспільства, еволюційний шлях переходу від феодалізму до капіталізму, мито, місткість внутрішнього ринку, протекціонізм, охоронні тарифи, кредитування, монополія, акціонерні товариства, синдикати, акції, індустріалізація, буржуазія, пролетаріат, класова боротьба, національні самосвідомість, сепаратизм, політичні партії.

Входження українських земель до складу різних держав зумовило відмінності їхнього економічного, політичного і культурного розвитку. Студенти повинні зрозуміти, що незважаючи на однакову соціальну природу монархічної влади в Росії та Австрії, становище західних українців, порівняно з підлеглими Росії, було набагато гіршим. Безземелля, неосвіченість, політичне безправ’я селян – основної маси населення західноукраїнських земель (Східної Галичини, Буковини і Закарпаття) – прирікало їх на злиденне існування.

Радимо звернути увагу на спробу реформування соціально-економічних процесів у Габсбурзькій монархії імператором Йосифом ІІ та її наслідки. Важливо усвідомити підступну роль греко-католицького духовенства у формуванні національної свідомості закарпатоукраїнців. Дії греко-католиків щодо насадження у свідомості селян рутенських настроїв стримували їхню соціально-політичну і культурну активність.

Студентам пропонується розібратися в суті аграрної реформи, проведеної у 1848 р. в Австрійській імперії, яка відкрила шлях до ринкових перетворень в економіці.

9/10 території України (Слобожанщина, Лівобережжя, Правобережжя, Південь) входило до складу Російської імперії. Цей період в історії України має особливе значення. Він характеризується епохальними змінами – переходом від феодально-кріпосницької системи господарювання до капіталістичної. Цим і зумовлена складність і своєрідність та динамізм процесів, що відбувалися у той період як у соціально-економічній, так і в політичній та духовній сферах.

Слід звернути увагу на становлення чиновницько-бюрократичного апарату в Україні, здійснення русифікаторської політики. У соціально-економічних питаннях необхідно проаналізувати процес розкладу феодально-кріпосницької системи господарювання.

Особливого опрацювання потребують сюжети, пов’язані з проведенням селянської реформи 1861 р., її змістом і наслідками. Потрібно зрозуміти, що скасування кріпацтва не оправдало сподівань більш ніж 5 млн. селянства, адже здійснювалося воно в інтересах поміщиків. Внаслідок розкріпачення селян були усунуті основні перешкоди на шляху розвитку капіталізму. Новий суспільний лад прийшов на зміну старому шляхом еволюції. Слід також з’ясувати, які пережитки феодалізму гальмували вільний розвиток села фермерським шляхом.

Студентам якнайглибше слід розібратися у проблемах утвердження капіталізму в Україні, схарактеризувати буржуазні реформи 60–70-х рр., знати особливості промислового перевороту, звернути увагу і спробувати оцінити роль іноземного капіталу в процесі капіталістичної індустріалізації.

Паралельно зі змінами у процесі виробництва відбувалися зміни і в соціальній сфері, зокрема прискорено формувалися класи буржуазії і робітників.

Під час опрацювання теми необхідно акцентувати увагу на тому, що різні соціально-економічні та політичні умови в Австрійській (з 1867 р. – Австро-Угорській)та Російській імперіях накладали відбиток на життя українців. Слід пам’ятати, що обидві імперії здійснювали політику денаціоналізації, гальмуючи процес формування української нації. Але із розвитком капіталістичних виробничих відносин, деяким послабленням тиску з боку правлячих кіл Австро-Угорщини помітно активізувався національно-визвольний рух у Східній Галичині й національно-культурницький рух у підросійській Україні, що призвів до утворення перших українських політичних партій.