Питання для самоконтролю:

1. Схарактеризуйте вплив зовнішньо- і внутрішньополітичних подій на розвиток зовнішньої торгівлі Давньоруської держави.

2. Назвіть основні платіжні засоби, що використовувались у зовнішньоторговельних операціях у Х–ХІХ ст.

3. Доведіть взаємозв’язок розвитку економіки та зовнішньої торгівлі.

4. Обґрунтуйте значення людського фактора у розвитку торгівлі.

Теми доповідей:

1. Фільваркові господарства та їх роль у розвитку зовнішньоторговельних зв’язків українських земель (ХVІ-ХVІІ ст.).

2. Господарська спеціалізація українських земель та їх участь у міжнародній торгівлі (ХVІІІ-ХІХ ст.).

3. Інтеграція української економіки в загальноросійський ринок (ХІХ ст.).

4. Формування купецького стану та торговельно-промислової буржуазії (ХVІІ-ХІХ ст.).

Література за списком: 38, 44-45, 61, 75.

Теми 16-17. Українська національно-демократична революція

1917–1920 рр. і змагання тенденцій державотворення в Україні:

історія, уроки

Мета: з’ясувати стратегію і тактику різних політичних сил в революційній боротьбі, простежити державотворчий процес за Універсалами Центральної Ради, виявити її успіхи і прорахунки; усебічно проаналізувати дії більшовиків і процес встановлення Радянської влади в Україні.

План

1. Утворення українських політичних партій на початку ХХ ст.

2. Перша демократична революція в Росії та Україні (1905-1907 рр.): причини, основні події, історичні уроки.

3. Перша світова війна як каталізатор суспільно-політичних процесів в Російській імперії: посилення соціально-класових і національно-визвольних тенденцій у суспільному русі.

4. Центральна Рада – керівний орган боротьби за владу в Україні.

5. Українська народна республіка і Українська Республіка Рад – дві альтернативні форми державності: причини й уроки військового протистояння.

6. Гетьманський переворот і проголошення Української держави, її особливості як державного утворення і політична доля.

7. Директорія. Відновлення УНР, Акт злуки УНР і ЗУНР.

8. Отаманщина як суспільне явище у процесі становлення державності в Україні.

9. Російський “білий” рух як претендент на державну владу в Україні.

10. Утвердження більшовицько-радянської влади – кінець військового протистояння альтернативних політичних сил в Україні. Причини поразки й історичні уроки української національно-демократичної революції.

Опорні поняття:демократична революція, ради, профспілки, соціальний і національний рухи, Лютнева буржуазна революція, Центральна Рада, національно-визвольна боротьба, Жовтневий переворот у Петрограді, універсали Центральної Ради, УНР, ультиматум, Радянська влада, воєнне протистояння, конституція, Гетьманат, Директорія, Брестські мирні договори УНР і Радянської Росії, соціалістичний лад.

Вивчення теми вимагає історіософського аналізу змісту подій початку ХХ ст. Необхідно звернути увагу на загострення соціально-класових суперечностей всередині капіталістичних країн, зокрема Росії, посилення національно-визвольних прагнень українського народу, з’ясувати розстановку класових і національних сил у боротьбі за владу.

Студентам пропонується розібратися у складній політичній ситуації початку 1917 р. (воєнна розруха, лютнева буржуазна революція в Росії та її вплив на розгортання національно-визвольного руху в Україні). Заснування Центральної Ради, її суть на початковому етапі. Внутрішня політика Центральної Ради. Слід звернути увагу на причини загострення стосунків Центральної Ради з Тимчасовим урядом. Подальша дестабілізація економічного та політичного становища в Україні. Жовтневі події 1917 р. ІІІ Універсал Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки (УНР). Порівняльний аналіз І та ІІІ Універсалів: якщо у І Універсалі стверджувалася національна ідея, що згуртовувала всіх українців, то ІІІ Універсал, проголошуючи соціально-економічні заходи, викликав неоднозначне ставлення до Центральної Ради різних верств населення.

Протистояння Центральної Ради і Раднаркому РСФРР. Перший Всеукраїнський з’їзд Рад (4-6.12.1917 – Київ – 11–12.12.1917 р. – Харків) і проголошення України Республікою Рад Робітничих, Солдатських і Селянських депутатів.

Початок війни Радянської Росії проти УНР. ІV Універсал Центральної Ради, укладення сепаратного договору з Німеччиною (9.02.1918 р.). Окупація австро-німецькими військами України.

Гетьманський переворот П. Скоропадського. Внутрішня і зовнішня політика гетьманської держави: успіхи і прорахунки.

Створення міжпартійного колективного органу – Директорії. Відновлення УНР. Акт "злуки" УНР і ЗУНР.

Наступ Радянських військ, евакуація Директорії. Прийняття Конституції УСРР (1919 р.). Звільнення України від білогвардійщини.

Висвітлюючи всі вищеназвані питання, необхідно враховувати неодноразові швидкі зміни політичних курсів керівників національного (Центральної Ради) і соціального (більшовиків) рухів, важке становище народних мас, які не завжди могли зорієнтуватися у політичній ситуації й підтримували гасла то однієї, то іншої протидіючих сторін. Потрібно дати оцінку масового селянського повстанського руху під проводом Н. Махна; схарактеризувати історичні постаті М. Грушевського, В. Винниченка, С. Петлюри, П. Скоропадського.