- •Міністерство фінансів україни
- •7. Методичні поради до написання рефератів 53
- •2. Структура робочої навчальної програми дисципліни „історія україни”
- •Робоча навчальна програма розрахована на всі спеціальності: «Правознавство», «Міжнародні відносини», «Міжнародна економіка», «Комп`ютерні науки», «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності».
- •3. Навчально-Тематичний план для усіх спеціальностей
- •4. Зміст лекційного курсу Тема 1. Предмет і завдання курсу “Історія України” як складова частина загальносвітової історії
- •Змістовний модуль і. «первіснообщинний лад – початок розкладу феодально-кріпосницької системи господарювання (кінець хvііІст.)»
- •Тема 2. Найдавніші племена і держави на території України
- •Тема 3. Східні слов’яни
- •Тема 4. Київська Русь
- •Тема 5. Роздроблення Русі. Південно-Західні руські князівства (хіі– перша половина хіv ст.). Українські землі під владою Литви і Польщі (середина хіv – середина хvІст.)
- •Тема 6. Політичне та соціально-економічне становище українських земель у складі Речі Посполитої (друга половина хvі – перша половина хvіі ст.)
- •Тема 7. Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ. Соціальний і національновизвольний рух
- •Тема 9. Українська козацька держава – Гетьманщина (друга половина хvii–XVIII ст.)
- •Тема 10. Запорізька Січ у хvііі ст.
- •Тема 11. Правобережні та західноукраїнські землі під владою Польщі та Австрійської монархії (друга половина XVII–XVIII ст.)
- •Змістовний модуль іі. «Українські землі у складі Австрійської та рОсійської імперій. Українська національно-демократична революція. (1800-1920 рр.)»
- •Тема 12. Західноукраїнські землі у хіх ст.
- •Тема 13. Українські землі у складі Російської імперії в першій половині хіх ст.
- •Тема 14. Українські землі у складі Російської імперії у другій половині хіх ст.
- •Тема 15. Українські землі у міжнародній торгівлі (х–хіх ст.)
- •Тема 16. Україна на початку хх ст.
- •Тема 17. Боротьба за відродження державності України (1917–1920 рр.)
- •Змістовний модуль ііі. « Україна в умовах планової економіки і радянської політичної системи. Проголошення і розвиток незалежної Української держави (1921-2010 рр.)»
- •Тема 18. Усрр в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.)
- •Тема 22. Україна у першому повоєнному десятиріччі. Хрущовська політична “відлига” (друга половина 40-х – перша половина 60-х рр. Хх ст.)
- •Тема 25. Українська діаспора у світі
- •5. Загальні методичні поради щодо вивчення історії України
- •6. Плани і методичні поради до семінарських
- •Питання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю:
- •В) Тематика рефератів (модуль і)
- •Питання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю:
- •Б) Тести для поточного контролю знань (1800–1920 рр.)
- •В) Тематика рефератів (модуль іі)
- •Питання для самоконтролю:
- •Питання для самоконтролю:
- •Б) Тести для поточного контролю знань (1921–2010 рр.)
- •В) Тематика рефератів (модуль ііі)
- •7. Методичні поради до написання рефератів
- •8. Система модульно-рейтингової оцінки знань
- •9. Питання для підготовки до іспиту
- •Знати визначення основних понять:
- •10. Основні вимоги до відповіді на семінарі, співбесіді, іспиті
- •11. Зразки екзаменаційних білетів
- •12. Критерії оцінювання знань студентів на іспиті
- •13. Рекомендована література Підручники, навчально-методична і довідкова література
- •Література з окремих проблем історії України
- •14. Зразок оформлення титульного аркуша реферату
Питання для самоконтролю:
Проаналізуйте основний зміст програм українських політичних партій початку ХХ ст.
Українці у Першій світовій війні.
З’ясуйте логіку внутрішньополітичної боротьби в Україні 1917–1920 рр.
Схарактеризуйте дії С. Петлюри і дайте їм історичну оцінку.
Назвіть причини поразки української національно-демократичної революції 1917–1920 рр. і приходу до влади більшовиків.
Теми доповідей:
Соціально-економічне становище України на початку ХХ ст.
«Українське питання» в Російській імперії (кінець ХІХ – початок ХХ ст.).
Українська Центральна Рада і радянська влада – дві альтернативні форми державності: соціальна база, програми, державотворча діяльність.
Селянський рух в Україні 1918-1920 рр.
Видатні постаті українського національно-визвольного руху першої чверті ХХ ст.
Література за списком: 1, 3, 5-6, 9-10, 16, 18, 29, 36, 60, 63.
Б) Тести для поточного контролю знань (1800–1920 рр.)
Завдання 1.
Заповнити таблицю “Суспільно-політичний рух в Україні ХІХ ст.”
№№ |
Назви товариств, громадських об'єднань, рухів |
Дата створення, місто |
Засновники |
Програмні документи. Практичні дії |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Завдання 2.
Схарактеризувати причини і суть селянської реформи 1861 р.
№№ |
Причини |
Суть положень реформи |
Кріпосницькі пережитки |
|
|
|
|
|
|
|
|
Завдання 3.
Заповнити таблицю “Основні соціально-економічні та політичні події на західноукраїнських землях у ХІХ ст.”
№№ |
Роки |
Соціально-економічні події |
Політичні події |
|
|
|
|
|
|
|
|
Завдання 4.
Схарактеризувати економічний розвиток України у ХІХ ст.
№№ |
Причини й ознаки розкладу феодально-кріпосницької системи господарства (перша половина ХІХ ст.) |
Зміст та особливості капіталістичної індустріалізації (60-і – 90-і рр. ХІХ ст.) |
|
|
|
|
|
|
Завдання 5.
Заповнити таблицю “Українські та загальноросійські політичні партії на початку ХХ ст.”
№№ |
Назва партії, рік утворення |
Засновники або провідні діячі |
Програмні цілі |
|
|
|
|
|
|
|
|
Завдання 6.
Скласти хронологічну таблицю основних подій української національно-демократичної революції 1917–1920 рр.
№№ |
Роки |
Зміст події |
Наслідки |
Історичне значення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
В) Тематика рефератів (модуль іі)
Суспільно-політичне і духовне життя українців у складі Російської імперії (ХІХ ст.).
Селянська реформа 1861 р. в Росії (Україні): причини, суть і наслідки.
Політичний етап українського національного відродження (кінець ХІХ – початок ХХ ст.).
Національна і соціальна боротьба в Україні (1917–1920 рр.). Встановлення радянської влади.
Причини поразки Центральної Ради.
Змістовий модуль ІІІ (1921–2010рр.)
а) Плани і методичні поради до семінарських занять
Теми 18–19. Україна у 20 – 30-х рр.ХХст.
Метазаняття полягає у з’ясуванні суперечливого характеру соціально-економічного та політичного розвитку радянського суспільства у 20 – 30-і роки.
Студентам пропонується прослідкувати хід і підсумки розвитку народного господарства України на засадах НЕПу; форсовану індустріалізацію, насильницьку колективізацію та їх наслідки, зясувати стан національно-державного і культурного будівництва в Україні.
Семінарське заняття 1.
План
Кінець громадянської війни. Нова економічна політика (НЕП), її суть та історичне значення.
Утворення Союзу РСР. Політична оцінка договору від 30 грудня 1922 р.
Політика коренізації як спроба розв’язання національної проблеми в Радянському Союзі; її втілення в Україні.
Відхід сталінського керівництва від НЕПу. Становлення адміністративно-командної системи. Сталінізм та його сутність.
Семінарське заняття 2.
План
Соціально-економічні перетворення в роки перших пятирічок: досягнення і прорахунки.
Політика центру щодо України. Причини голодомору (геноциду)1932–1933 рр., його трагічні наслідки.
Умови і результати національно-культурного розвитку в 20–30-х рр.
Соціально-економічний потенціал України напередодні Другої світової війни.
Розвиток культури і моральний стан суспільства.
Опорні поняття:НЕП, індустріалізація, адміністративно-командна система, колгоспи, МТС, кооперативи, радгоспи, голод, коренізація, тоталітаризм, сталінізм, культурна революція.
Характеризуючи соціально-економічний та політичний розвиток України 20–30-х рр., варто почати з рішення Х з’їзду РКП(б) про перехід країни до нової економічної політики. Рекомендуємо звернути увагу на питання: чим була зумовлена необхідність переходу до НЕПу? У чому полягає економічна і політична суть НЕПу? Чи забезпечувала нова економічна політика втілення в життя економічних методів господарювання? Закінчуючи розглядати аспекти цієї проблеми, варто проілюструвати перші досягнення НЕПу у відбудові народного господарства.
Аналізуючи проблему національно-державного будівництва, слід звернути увагу на пошуки форм державного обєднання радянських республік. Студенти мають усвідомити, що шлях до створення єдиної союзної держави почався ще у ході громадянської війни і був обумовлений дією об’єктивних факторів. Території усіх республік, що увійшли до складу СРСР, свого часу були обєднані в Російській імперії. Між ними існували тісні економічні зв’язки, спеціалізація економічних районів, своєрідний розподіл праці. Інтеграційним процесам сприяли утворення у роки громадянської війни воєнно-політичного союзу радянських республік, а під час підготовки до Генуезької конференції – союзу дипломатичного. Необхідно схарактеризувати союзний договір 30.12.1922 р., дати йому політичну оцінку, пам’ятаючи, що остаточна ліквідація державного суверенітету України відбувалася не в момент утворення СРСР, а дещо пізніше і пов’язана, головним чином, з прийняттям нового тексту Конституції УСРР (1925 рр.). Однак це не означало цілковитої ліквідації завоювань українського народу, руйнації української державності.
Продовжуючи розгляд соціально-економічного і політичного розвитку на межі 1928–1929 рр., коли відбувався демонтаж НЕПу і утвердилася сталінська політика "надзвичайних заходів", слід розуміти, що це був по суті відхід від ленінської концепції соціалізму. Важливо проаналізувати процес згортання демократичного потенціалу радянського суспільства, створення адміністративно-командної системи управління країною, встановлення тоталітарного режиму.
Необхідно на конкретних фактах розкрити суперечливий характер соціально-економічних перетворень, зокрема індустріалізації, зясувати досягнення і прорахунки у цій галузі, показати політику диктату центру щодо всіх аспектів розвитку України: економічного, соціального, політичного, культурного. хоча суперечливість мала місце в галузі національно-культурного будівництва, як і в інших сферах суспільного життя, все ж були досягнуті чималі успіхи, проте ціною небачених втрат, у т.ч. людських.
Опрацьовуючи тему, студенти мають виробити власну оцінку цього складного і трагічного (у багатьох вимірах) періоду, але не випускати з поля зору таких фактів: у 20-і роки партія більшовиків проводила гнучку економічну політику (НЕП), що сприяла швидкому відродженню економіки республіки, дала змогу Україні стати чітко окресленим національним і територіальним цілим, чого український народ не мав з часів козацької Гетьманщини. Але з кінця 20-х рр. Сталін і його оточення відійшли від основних принципів НЕПу, заклали підвалини жорсткої командно-адміністративної системи.