Питання для самоконтролю:

1. Зробити порівняльний аналіз аграрної реформи в Австрійській імперії (1848 р.) та Російській імперії (1861 р.).

2. Що Ви розумієте під буржуазними перетвореннями в другій половині ХІХ ст. в Україні ?

3. Особливості промислового перевороту в Україні.

4. Чи можна було по-іншому провести селянську реформу 1861 р. в Росії ?

Теми доповідей:

1. Повстання в с. Турбаях.

2. Устим Кармалюк.

3. Участь студентів в українському національно-визвольному русі.

4. Розвиток підприємництва в Україні у другій половині ХІХ ст.

Література за списком: 1, 3, 5-6, 9-12, 18, 28, 58.

Тема 15. Українські землі у міжнародній торгівлі до початку ХХ ст.

Мета: розглянути зовнішньоторговельні зв’язки українських земель у загальному контексті соціально-економічного і політичного розвитку тогочасного суспільства.

План

1. Географія зовнішньої торгівлі Київської Русі. Склад товарної маси.

2. Вплив зовнішньої торгівлі на соціально-економічний розвиток Давньоруської держави. Право складу. Основні платіжні засоби.

3. Вплив політичних факторів на розвиток міжнародної торгівлі.

4. Розвиток зовнішньоторговельних зв’язків українських земель, що перебували під владою Речі Посполитої.

5. Зовнішньоторговельні зв’язки Лівобережжя і Слобожанщини у другій половині ХVІІ – першій половині ХІХ ст.

6. Нові явища у розвитку зовнішньої торгівлі у другій половині ХІХ ст. Склад експорту – імпорту.

Опорні поняття: експорт, імпорт, транзит, право складу, мито, товарна маса, платіжні засоби, ярмарки, Всеросійський ринок, національний ринок, біржова торгівля, протекціонізм, реекспорт, купецтво.

Аналізуючи міжнародну торгівлю, слід схарактеризувати загально історичний фон. Так, міжнародна ситуація періоду становлення і розвитку Київської Русі зумовлювала візантійський напрям зовнішньої торгівлі через Крим, а також з країнами арабського халіфату. На її перешкоді були степові кочовики, з якими східні слов’яни вели постійну виснажливу боротьбу. у періоди замирення торгівля відновлювалася і мала важливе значення для соціально-економічного і культурного розвитку тогочасного суспільства. Зміни в зовнішньоторговельній діяльності відбулися внаслідок роздроблення Давньоруської держави і подальшого її захоплення монголо-татарами. Слід наголосити на негативному впливі роздробленості держави на розвиток міжнародної торгівлі українських земель. Варто також пам’ятати, що монголо-татарська навала не зупинила цілком зовнішньоторговельну діяльність.

Ретельно слід проаналізувати західноєвропейський напрям торгівлі, міжрегіональні, а також торговельно-економічні зв’язки українських, литовських, польських земель у межах Речі Посполитої. Негативний вплив на розвиток торгівлі справляли турецько-татарські набіги. Зміни у характері торгівлі Лівобережжя і Слобожанщини стали помітними після їх включення до складу Російської держави за Переяславським актом 1654 р. Розвиток українсько-російської, російсько-білоруської та українсько-білоруської торгівлі сприяв формуванню Всеросійського ринку. Готуючи це питання, доцільно звернути увагу на посилення процесу спеціалізації окремих регіонів Російської імперії, зокрема, українських земель на сільськогосподарському виробництві. У межах Російської держави з 1654 р. до революції 1917 р. українсько-російсько-білоруська торгівля вважалася внутрішньою. А в даному випадку, з точки зору сьогодення, ми розглядаємо українсько-російську і українсько-білоруську торгівлю як зовнішню.