Питання для самоконтролю:

1. У чому різниця капіталістичної і соціалістичної соціально-економічних формацій ?

2. Схарактеризуйте здобутки Радянської влади у соціальній, економічній, політичній і культурній сферах.

3. Які негативні явища притаманні тоталітарній системі?

4. Схарактеризуйте наслідки форсованої колективізації і причини голодомору 1932–1933 рр.

Теми доповідей:

1. Політична і соціально-економічна суть нової економічної політики (НЕП) більшовиків.

2. Етапи утворення Союзу РСР. Юридичний і фактичний статус Української СРР у складі Радянського Союзу.

3. Коренізація (українізація): зміст, форми проведення і суспільно-політичні наслідки.

4. Особливості індустріалізації в УСРР.

5. Аграрна політика більшовиків в Україні, її соціально-економічні, політичні й демографічні наслідки.

Література за списком: 1, 3, 5-6, 9-12, 18, 32-33, 46.

Теми 21-22. Україна в роки Другої світової і Великої Вітчизняної воєн та першому повоєнному десятиріччі (1939–1955 рр.)

Метавивчення теми полягає у з’ясуванні місця України в політичних та економічних планах Гітлера, викритті злочинного характеру окупаційного режиму в Україні. Студенти мають зрозуміти велич смертельної боротьби українського народу проти фашизму, гідно оцінити патріотичний подвиг мільйонів вояків і мирних жителів в ім’я Великої Перемоги, зясувати характер діяльності ОУН–УПА під час війни та по її закінченні.

План

1. Мюнхенська змова 1938 р. – породження Версальської системи.

2. Оформлення нового політико-правового статусу Західної України.

3. Причини, характер і особливості Великої Вітчизняної війни.

4. Оборонний період війни. Народний опір нацистським окупантам (1941-1944 рр.).

5. Звільнення України від німецько-фашистських загарбників.

6. Внесок українців у розгром фашистської Німеччини.

7. Політичні підсумки й уроки Другої світової і Великої Вітчизняної воєн.

8. Відбудовчий період та хрущовська політична "відлига".

Опорні поняття:Мюнхенська змова, агресія, війна, геополітика, компроміс, фашизм, план “Барбаросса”, Велика Вітчизняна війна, мобілізація, патріотизм, евакуація, депортація, антигітлерівська коаліція, другий фронт, ленд-ліз, партизан, підпільник, геноцид, концтабір, колабораціонізм, капітуляція, ОУН–УПА, ООН, політична “відлига”, десталінізація, „холодна” війна.

Опрацювання теми варто розпочинати із зясування причин мілітаризації і фашизації Німеччини. Тут слід згадати наслідки Першої світової війни, закріплені Версальським мирним договором 1919 р., які поставили Німеччину на "коліна".

Бажання взяти реванш визначило її політику на майбутній період, що завершився розв’язанням Другої світової війни. Підсобниками Німеччини виступили Англія і Франція, вступивши у вересні 1938 р. у змову з Гітлером у Мюнхені, маючи на меті спрямувати його агресію проти СРСР. Необхідно ознайомитися із змістом пакту Молотова – Ріббентропа (23.08.39 р.) та договором СРСР з Німеччиною (28.09.39 р.).

Аналізуючи соціально-економічний і політичний стан України напередодні Другої світової війни, слід підкреслити негативні сторони адміністративно-командної системи, репресій проти воєнних кадрів, що завдали шкоди боєздатності армії і обороноздатності країни в цілому. Особливо на початковому етапі війни далися взнаки прорахунки Сталіна, що дуже дорого коштувало народові України.

З’ясовуючи плани Гітлера щодо СРСР і України, які він намагався здійснити у ході війни, доходимо висновку, що війна носила загарбницький характер. Попри намагання сучасних, особливо діаспорних істориків, звести характер війни до загарбницьких як з німецької, так і з радянської сторони, на основі конкретного матеріалу студенти мають пересвідчитися, що не можна прирівнювати змовницьку політику Сталіна і Гітлера у 1939 р., яка справді характеризується як загарбницька, до всенародної боротьби радянських людей проти фашизму. Необхідно об’єктивно оцінити становище західноукраїнських земель у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини і політичні наслідки їх приєднання до Української РСР.

Студенти мають звернути увагу на своєрідність боротьби українських націоналістів у західних областях України за створення соборної держави, створення УПА та суперечливий характер її діяльності. Особливої уваги заслуговує висвітлення всенародної боротьби в тилу ворога, партизанських дій обєднань С.А.Ковпака, С.Ф.Федорова.

Висвітлюючи питання про звільнення України від фашистських загарбників, треба залучити матеріал про подвиги воїнів-українців на фронтах, самовіддану працю трудящих України у східних районах СРСР, куди вони були евакуйовані разом з промисловими підприємствами і все робили для зміцнення воєнного потенціалу країни, підкреслити мобілізуючу роль партійного і комсомольського активу.

Завершуючи розгляд теми, варто проаналізувати місце і роль українців у розгромі агресора, вказати на ті людські й матеріальні втрати, що їх понесла УРСР у період Другої світової війни.

На основі вивченого матеріалу студенти доходять висновку, що незважаючи на невдачі у початковий період Великої Вітчизняної війни, народ України спільно з іншими народами СРСР піднявся на боротьбу з ворогом – фашизмом, виявляючи безприкладні мужність і героїзм. Підсумки війни були неоднозначними для України: з одного боку, вона стала соборною, але знову потрапила під прес сталінізму, що спричинило ускладнення суспільно-політичної ситуації в Західній Україні.

Політичні підсумки Другої світової війни студентам рекомендується висвітлити за матеріалами Тегеранської, Ялтинської та Потсдамської конференцій, а також Нюрнберзького процесу.

Відбудовчий повоєнний період розглядається як один з найскладніших у соціально-економічному і політичному житті країни: збитки народному господарству УРСР складали 285 млрд. крб., значне скорочення трудових ресурсів, голод 1946–1947 рр., тоталітарний режим, суперечливість і неоднозначність “радянізації” західних областей. І все ж на початку 50-х рр. народне господарство республіки було в основному відбудоване. Необхідно зясувати, за яких обставин це вдалося здійснити, навівши конкретні приклади.

Питання післявоєнної відбудови господарства вивчається у контексті тогочасних політичних змін у житті СРСР і України зокрема, з’ясовуються причини доволі швидкої відбудови промисловості та транспорту. Студенти мають усвідомити політичні наслідки розвінчання культу особи Сталіна і зміни, що сталися внаслідок цього в суспільному розвитку, роль у цих процесах М.С. Хрущова.

Розкриваючи питання про тимчасову лібералізацію суспільно-політичного життя, радимо звернути увагу на непослідовність, хвилеподібність, а інколи навіть авантюрність процесів середини 50-х – середини 60-х рр. Студенти мають пояснити причини незавершеності процесу десталінізації, збереження командної системи, різкого піднесення, а потім різкого спаду сільськогосподарського виробництва в Україні, показати вплив реформування економіки на соціальну сферу.