-
Плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин
Платниками плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, є юридичні та фізичні особи - суб’єкти господарської діяльності, які використовують у межах території України ділянки надр для:
а) зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів; б) витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції ;в) вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин; г) зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів; ґ) провадження інших видів господарської діяльності.
Об’єктом оподаткування є обсяг підземного простору (ділянки) надр: а) для зберігання природного газу та газоподібних продуктів - активний об’єм зберігання газу в пористих чи тріщинуватих геологічних утвореннях; б) для зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів - об’єм спеціально створених та існуючих гірничих виробок, а також природних порожнин; в) для витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції, вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин, зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, провадження інших видів господарської діяльності - площа підземного простору, що надана у користування в спеціально створених та існуючих гірничих виробках, а також природних порожнинах.
Плата не справляється: 1. з військових частин, установ і організацій Збройних Сил України та інших військових формувань, що фінансуються за рахунок державного бюджету; 2. за використання транспортних тунелів та інших підземних комунікацій та об’єктів міського комунального господарства;
Ставки плати, встановлюються окремо для кожного виду користування надрами у гривнях до одиниці виміру залежно від корисних властивостей надр і ступеня екологічної безпеки під час їх використання.
Порядок обчислення податкових зобов’язань та строк сплати; Платник плати до закінчення граничного строку подання податкових розрахунків за податковий період, що дорівнює календарному кварталу, подає податкові розрахунки з плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, органу державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр.
Платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий період сплачує податкові зобов’язання з плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр.
-
Модель оподаткування землі в Україні
Земельний податок - є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. В свою чергу, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності теж є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Відповідно, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та безпосередньо землекористувачі, а орендної плати - орендарі земельних ділянок. Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Об’єктом оподаткування є земельні ділянки, що знаходяться у власності або користуванні чи земельні частки (паї), які перебувають у власності. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням відповідного коефіцієнта індексації (за умови, що таку оцінку проведено), або площа земельних ділянок, якщо нормативну грошову оцінку не проведено. Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, складає 1% від їх нормативної грошової оцінки
Суттєво змінилися в сторону збільшення ставки податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Орендна плата нараховується на підставі договору оренди, в якому вказується розмір та умови внесення плати.
Обчислення плати за землю. Податковим періодом для плати за землю залишається календарний рік, що починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати – договір оренди. Плата за землю обчислюється платниками (крім фізичних осіб) самостійно щороку станом на 1 січня. Нарахування сум податку фізособам проводиться органами ДПС, які видають платникові податку повідомлення-рішення про внесення податку до 1 липня поточного року.
При переході права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року орган ДПС надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, проводиться кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні.