51. Спеціальні податкові режими: види, необхідність застосування

Спеціальний податковий режим - це особливий порядок обчислення і сплати податків, у тому числі заміна одним податком сукупності встановлених федеральних, регіональних та місцевих податків і зборів.

Види:

1. Фіксований сільськогосподарський податок

2. Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками

3. Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності

Необхідність застосування:

Розподіляючи податковий тягар, законодавець встановлює базовий перелік податків і зборів, до сплати яких суб’єкти податкових правовідносин притягаються за загальним правилом. Таку систему правовідносин вважають загальним режимом оподаткування. В деяких випадках законодавство дозволяє змінювати базову сукупність податків, що підлягають сплаті окремим платником податків, шляхом заміни декількох з них сплатою єдиного податку або іншим платежем. Одночасно з такою зміною змінюється обсяг податкового обов’язку щодо порядку обчислення, сплати, декларування податкових зобов’язань. Тобто, виникає нова система елементів оподаткування. Таку систему вважають спеціальним податковим режимом. Вона розуміється як підсистема в межах загального режиму оподаткування і використовується як альтернатива загальному режиму оподаткування для визначених податковим законодавством певних платників податків.

52. Механізм справляння фіксованого сільськогосподарського податку

Платниками податку можуть бути с/г товаровиробники, у яких частка с/г товаровиробництва за попередній податковий рік дорівнює або перевищує 75%.

Не може бути зареєстрований як платник податку: 1) суб'єкт господарювання, у якого понад 50% доходу, отриманого від продажу с/г продукції, становить дохід від реалізації декоративних рослин, диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра; 2) суб'єкт господарювання, що провадить діяльність з виробництва та/або реалізації підакцизних товарів; 3) суб'єкт господарювання, який на день подання документів для набуття статусу платника податку має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії форс-мажорних обставин.

Об'єктом оподаткування є площа с/г угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у власності с/г товаровиробника або надана йому у користування.

Базою оподаткування податком для с/г товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 га с/г угідь та/або земель водного фонду

Розмір ставок податку від категорії земель та їх розташування.

Базовим податковим періодом є календарний рік.

С/г товаровиробники самостійно обчислюють суму податку щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

Сплата податку проводиться щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця, у розмірі 1/3 суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах: у I кварталі - 10%; у II кв. - 10%; у III кварталі - 50%; у IV кв-30%.

Платники податку не є платниками таких податків і зборів: а) податку на прибуток підприємств; б) земельного податку; в) збору за спеціальне використання води; г) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (зокрема, провадження торговельної діяльності).

У разі якщо у податковому році частка с/г товаровиробництва становить менш як 75%, с/г товаровиробник сплачує податки у наступному податковому році на загальних підставах.