13. Пдв як елемент податкової системи: сутність, фіскальна і регулююча роль, методи обчислення

ПДВ – непрямий податок на споживання, який вилучає до бюджету частину доданої вартості, створюється на всіх стадіях виробництва та обігу. Він включається у вигляді надбавки до ціни товарів, послуг і повністю сплачується кінцевим споживачем товарів, послуг.

Переваги по ПДВ:

• Платниками податку є всі учасники руху товару від виробника до роздрібного продавця;

• Відсутність подвійного оподаткування і кумулятивного ефекту;

• Як правило, рівні умови серед виробників та продавців щодо сплати податку;

• Ритмічність податкових надходжень;

• Дає можливість стримувати зростання цін;

• Стримує кризу перевиробництва, вирівнює можливість створення надприбутку та регулює процеси споживання.

Недоліки:

• Складний механізм нарахування та сплати;

• Ухилення від сплати податку в т.ч. за рахунок неузгодженості законодавчих актів з податкування, недосконалої системи податкового обліку;

• При відсутності прозорої системи надходжень до бюджету можлива наявність бюджетної заборгованості;

• Регресивний вплив на малозабезпечені верстви населення.

Фіскальна роль ПДВ можна визначити як частка цього податку в податкових надходженнях країни, а у нас ПДВ становить близько 40%. Регулююча полягає у впливі податку на платників податку, а єдина для всіх ставка ПДВ знижує його регулюючу роль (але існують пільги по оподаткуванню даного податку).

Особливості ПДВ: найпоширеніша форма універс. акцизу; дискусійний податок, ставки по ПДВ (єдина, диференційована), пільги по ПДВ, схеми мінімізації сплати, проблема відшкодування ПДВ, методи нарахування, особливості адміністрування.

Методи обчислення: прямий (сальдовий метод) (ДВ=Виручка-МатерЗатрати) та непрямий метод (кредитний метод) (ПДВ=ПЗ-ПК). Переваги кредитного методу: 1) немає необхідності в обчисленні величини доданої вартості, завдяки чому полегшується контроль не тільки податкових органів, але й самих платників за правильністю обчислення ПДВ; 2) дає змогу встановити менший інтервал між термінами сплати податку, а в платників виникає зацікавленість у правильному визначені суми ПДВ, яку вони сплачують постачальникам та виконавцям.

14. Платники та ставки пдв

ПДВ – непрямий податок на споживання, який вилучає до бюджету частину доданої вартості, створюється на всіх стадіях виробництва та обігу. Він включається у вигляді надбавки до ціни товарів, послуг і повністю сплачується кінцевим споживачем товарів, послуг.

Платниками податку є: 1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України;

4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави;

7) особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків (з 1 січня 2014 року — 17 відсотків); б) 0 відсотків.

Ставка 20% застосовується до: постачання товарів, послуг місце надання яких знаходиться на митній території України; ввезення товарів/супутніх послуг у митному режимі імпорту (реімпорту); спеціальному режимі оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового гос-ва та рибальства. Нульова ставка полягає у звільненні платника ПДВ від нарахування податкових зобов’язань з ПДВ зі збереженням права платника на відшкодування под. кредиту.