7.3. Моніторинг та прогноз стану зовнішнього середовища торговельного підприємства

Одним з найбільш складних та важливих етапів роботи з обґрунтування стратегії діяльності торговельного підприємства є оцінка сучасного стану та визначення основних тенденцій розвитку його зовнішнього середовища.

В сучасній економічній літературі зовнішнє оточення підприємства розглядається як складна багаторівнева структура, елементи кожного рівня якої формуються під впливом власних (специфічних) факторів та інших чинників (за силою та напрямком) впливають на діяльність підприємства.

Взаємодія підприємства із зовнішнім середовищем відбувається у двох зонах:

1. Загальне оточення (макросередовище), яке включає в себе глобальні фактори, що відображають соціально-економічні відносини в суспільстві.

До таких факторів відносять:

– економічні фактори – тенденції розвитку населення, загальне становище та рівень насиченості ринків збуту, рівні цін на сировину, енергоносії, безробіття, інфляція та інше;

– технологічні фактори, що обумовлюють зміни в продуктах, процесах їх виробництва, способах використання продукту споживачами та інше;

– політичні фактори – стан державної влади, ступінь державного контролю та втручання в економіку та інше;

– соціально-культурні фактори – потреба участі робітників в управлінні, їх соціальні запити, вимоги до організації праці, гуманізація робочих місць та інше.

Ця група факторів, по-перше, визначає загальні умови підприємницької діяльності, по-друге, виливає на фактори мікросередовища та через них (опосередковано) – на розвиток підприємства.

Оперативне середовище (мікросередовище), яке охоплює фактори, які безпосередньо впливають на конкретне торговельне підприємство.

На відміну від глобального середовища ці фактори більше піддаються впливу з боку підприємства, причому ступінь їх впливу залежить від стабільності становища підприємства на ринку.

Як правило, з метою аналізу виділяють 5 груп факторів, які найбільш суттєво впливають на успіх конкретного підприємства:

– покупці продукції (товарів, робіт, послуг);

– власники капіталу;

– постачальники товарів (матеріальних ресурсів);

– конкуренти;

– державні установи.

В сучасних умовах посилюється ступінь залежності підприємства від стану зовнішнього середовища, що проявляється в мінливості властивостей та характеру впливу зовнішнього середовища на економіку підприємства.

Необхідність дослідження проблеми взаємодії підприємства і зовнішнього середовища обумовлена формуванням нової концепції управління підприємством як відкритою системою. Навіть якщо в самому підприємстві не відбувається ніяких змін, постійні зміни навколишнього середовища справляють суттєвий вплив на результати його діяльності. Це викликає необхідність проведення постійного моніторингу стану зовнішнього середовища підприємства, що є важливою складовою частиною стратегічного планування.

Стан зовнішнього середовища підприємства визначається наступними характеристиками:

– взаємозв'язок факторів, який характеризує рівень сили, з якою зміна одного фактора впливає на інші;

– складність зовнішнього середовища, під яким прийнято розуміти кількість та різноманітність факторів, на які підприємство повинне реагувати, а також ступінь коливання кожного фактора;

– рухливість середовища, яка характеризує швидкість змін, що відбуваються в оточенні підприємства;

– невизначеність зовнішнього середовища, що дає оцінку того, наскільки вірно підприємство може передбачити можливі зміни в своєму оточенні.

Мета дослідження зовнішнього середовища полягає у визначенні ступеня залежності підприємства від впливу як окремих факторів, так і системи факторів зовнішнього середовища у цілому.

Оскільки характер впливу та ступінь залежності підприємства від впливу факторів зовнішнього середовища не є сталою величиною, для проведення дослідження вважається за доцільне виділяти такі групи факторів:

1 група – фактори, які є в прямому взаємозв'язку з діяльністю підприємства і вплив яких згодом може суттєво змінюватися в часі. До цих факторів слід віднести: умови, які формуються під впливом змін попиту, діяльність конкурентів, зміни на ринку ресурсів тощо.

Ця група факторів є найбільш динамічною, що визначає особливе їх місце в загальній системі факторів.

2 група – фактори, характер впливу яких на діяльність підприємства з часом суттєво не змінюється. До цієї групи входять такі фактори, як: зміна політичної ситуації в державі, соціально-економічні фактори макрорівня, рівень розвитку культури, демографічні зміни тощо.

3 група – специфічні фактори, дослідження яких дозволяє оцінити, потенційні можливості розвитку підприємства, доцільність диверсифікації напрямків діяльності, виявити можливість виникнення нових конкурентів з інших сфер діяльності тощо. Склад цієї групи факторів формується в кожному окремому випадку в залежності від специфіки підприємства та ринку його діяльності.

Доцільність виділення цієї групи факторів полягає в тому, що підприємство змушене звертати свою увагу за межі звичайної діяльності, бо, як правило, саме там виникають проблеми, які впливають на подальший розвиток підприємства.

Вивчення стану та перспектив розвитку факторів кожної групи передбачає збір якісної та кількісної інформації, її експертну оцінку та формування аналітичних висновків.

Інформаційною базою проведення дослідження є зведена статистична звітність, макроекономічні дослідження, огляди кон'юнктури окремих ринків, аналітичні огляди, опубліковані в спеціальних економічних виданнях та періодичній пресі.

Проведення досліджень зовнішнього середовища є важкоформалі-зованим етапом економічної роботи. Об'єктивність та якість проведення цієї роботи визначаються, з одного боку, ступенем доступу до інформації, з другого – особистими характеристиками спеціаліста, який її здійснює, його економічною інтуїцією, спроможністю до аналізу та синтезу, виявлення причинно-наслідкових зв'язків та формування на цій основі власних суджень та висновків.

В якості додаткових методів підтримки дослідження можуть бути рекомендовані:

– структурування явищ (проблем);

– побудова матриці ієрархій;

– оцінка значущості змін окремих факторів (показників);

– використання методу граф та інше.

Першочергову увагу в процесі вивчення зовнішнього середовища підприємства слід приділяти стану та кон'юнктурі ринку діяльності торговельного підприємства – споживчого ринку.

Проведення моніторингу та прогнозування зовнішнього середовища підприємства дозволяє визначити характер ставлення підприємства до його змін: пасивний або активний підхід.

В першому випадку (пасивний підхід) в ході розробки стратегії господарсько-фінансової діяльності здійснюється пристосуванням економічної поведінки підприємства до зовнішнього середовища, що змінюється. В другому випадку (активний підхід) підприємство прагне підпорядкувати фактори зовнішнього середовища інтересам під­приємства, отримати максимальну користь від сприятливої зміни окремих факторів.