1.4. Класифікація торговельного підприємництва: характеристика великого і середнього бізнесу в торгівлі.

Економіка країни є сукупністю різних видів підприємницької діяльності, результатом якої є створення товару, продукту або послуг і їх просування до споживача.

Залежно від напряму діяльності розрізняють такі види підприємництва:

1. Виробниче – це інноваційне, науково-технічне, виробництво товарів, надання послуг.

2. Комерційне – це торговельне, торговельно-посередницьке, товарні біржі, торгівля нерухомістю.

3. Фінансове – це банківське, страхове, аудиторське, лізингове, фондові біржі.

4. Консультативне – це загальне управління, адміністрування, фінансове управління, кадрове управління, маркетинг, виробництво, інформаційні технології і спеціалізовані послуги.

В теперішній час розрізняють два основні види підприємницької діяльності:

Перший – здійснення будь-якого виду виробничої діяльності (виробництво товару, продукту, надання послуг).

Другий – здійснення посередницької функції (переміщення товарів від виробника до споживача, торгівля та ін.).

Розглядаючи з позиції загальнодержавних інтересів, пріоритетним є перший вид підприємницької діяльності, оскільки суспільне багатство залежить, перш за все, від стану сфери матеріального виробництва. Одночасно суспільство повинно сприяти розвитку і іншого виду підприємницької діяльності, це обумовлено тим, що рівень і якість життя, комфорт членів суспільства визначаться рівнем розвитку посередницької сфери.

Виробничу підприємницьку діяльність, залежно від напряму, умовно можна поділити на:

– традиційну (класичну);

– частково інноваційну;

– інноваційну.

Підприємництво у виробничій сфері традиційне або класичне орієнтується на виробництво і постачання на ринок традиційних або інноваційних товарів. Традиційні види продукції можуть виробляти з використанням часткових інвестицій. Якщо ж виробництво не часткове і повністю базується на інноваціях, тоді результатом є поява нового товару або продукту з принципово новими властивостями або ж сферами використання.

Практика господарювання показує, що виробнича підприємницька діяльність може мати основний або додатковий характер. До основних видів слід віднести виробництво готової до вжитку продукції. До додаткових – види підприємницької діяльності, результатом яких є розробка і передача товаровиробникам нової техніки, технології і інших інновацій, використання яких впливає на підвищення якісних або кількісних характеристик продукції.

Посередницька підприємницька діяльність здійснюється юридичними або фізичними особами, які представляють інтереси виробників або споживачів, де основною метою є інтеграція їх економічних інтересів.

Посередницька підприємницька діяльність може здійснюватися в таких формах:

1. Агентство.

2. Торговельно-комерційна діяльність.

3. Аукціонна торгівля.

4. Біржове посередництво.

Агент – це посередник, а особа, від імені і на користь якого діє агент – принципал. Причому, принципалом може бути як господар товару, так і споживач.

Розрізняють декілька типів агентів:

– агенти виробника;

– уповноважені агенти по збуту продукції;

– агенти з закупівлі товарів.

– брокери (виконують одноразові операції, метою яких є ознайомлення покупця, продавця і досягнення між ними домовленості);

– комісіонери (оптовики-комісіонери самостійно беруть товар на комісію, які діють відповідно до договору комісії);

– консигнатори (консигнація – це вигляд торговельно-посередницьких послуг, коли посередник реалізує товар зі свого складу на основі договору-доручення).

Торговельно-комерційна діяльність представлена оптовою і роздрібною торгівлею товарами. Первинною і основною ланкою-посередником в торговельно-комерційній сфері є роздрібні фірми, які реалізують продукцію виробничого і споживчого призначення. До особливої категорії зовнішньоторговельних фірм, які здійснюють широкий спектр експортно-імпортних операцій, включаючи організацію виставок і активну рекламу, відносять торгові дома.

У формуванні каналів збуту готових виробів значущу роль відіграють дистриб'ютори (посередники, які спеціалізуються на придбанні товарів безпосередньо у виробника і їх реалізації). Розрізняють дистриб'юторів товарів промислового призначення і дистриб'юторів, які продають товари роздрібної торговельної мережі.

Поширеною формою посередницьких операцій є дилерство. Дилер – це юридичні або фізичні особи, які здійснюють перепродаж товарів від свого імені і за свій рахунок.

Комівояжери – це підприємці-посередники, які не просто продають, але і здійснюють доставку товарів покупцям, тобто продаж з доставкою.

Аукціонна торгівля є особливим видом підприємницької діяльності, де беруть участь три суб'єкти, а саме аукціонатор (власник товару), аукціоніст (провідний аукціон), аукціонер (безпосередній покупець.) Аукціоном є прилюдний торг або форма змагання покупців за право придбання товару, який виставляється на аукціонний продаж. Запропоновані на аукціоні товари мають стартову ціну (первинна ціна, встановлювана аукцінатором), а аукціонний продаж здійснюється лотами (нероздільна партія, що виставляється на аукціон). Найбільш поширені аукціони усередині країни, проте періодично проводяться, міжнародні.

Біржове посередництво – це особливий вид професійної підприємницької діяльності, де головним і єдиним суб'єктом є біржа. Біржа є особливою формою оптової торгівлі, якій властива відповідна спеціалізація, а саме:

– товарна біржа (спеціалізується на оптовій торгівлі масовими товарами, які мають чіткі і стійкі якісні параметри);

– фондові біржі (спеціалізовані центри з купівлі-продажу коштовних паперів);

– валютні біржі (місця здійснення операцій з купівлі-продажу золота і валюти);

– біржі праці (організаційне створення для обліку потреб і пропозиції робочої сили, організація працевлаштування і перенавчання).

Підприємництво в біржовій діяльності може бути пов'язане із створенням біржі як комерційної структури або ж з організацією брокерської контори. В процесі біржового посередництва виконуються не лише операції купівлі-продажу, але і специфічні операції. До найбільш важливими є ф'ючерсні контракти і опціони.

Ф'ючерсний контракт передбачає постачання необхідної кількості конкретного товару за фіксованою ціною в перебігу зазначеного в договорі терміну.

Вміст опціону зводиться до договірних зобов'язань купити або продати товар за заздалегідь встановленою ціною в межах встановленого періоду. В обмін на таке право покупець опціону виплачує продавцеві конкретну суму премії. Ризик покупця обмежується розміром премії, а ризик продавця зменшується на величину такої премії.