35. Адміністративний договір: поняття, ознаки

Із закріпленням у ст. 3 КАС поняття адміністративного договору як дво — або багатосторонньої угоди, зміст якої складають права та обов´язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб´єктів владних повноважень, який є однією зі сторін угоди, воно отримало нормативно-правову форму опосередкування свого змісту в українському законодавстві. Слід зауважити, що це поки що єдине в сучасному нормативно-правовому масиві визначення адміністративного договору.

У науці адміністративного права було зроблено певні спроби щодо визначення змісту поняття адміністративного договору. Зокрема, його запропоновано визначати як "угоду, укладену суб´єктами адміністративного права на підставі адміністративно-правових норм у загальнодержавних та інших публічних інтересах, правовий режим якої визначається змістом владних повноважень, носієм яких є обов´язково одна із сторін".

Відповідно до визначення, поданого у Великому енциклопедичному юридичному словнику, адміністративний договір є однією з правових форм управлінської діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, яка застосовується у сфері публічно-правових відносин. Характерними ознаками адміністративного договору є те, що він:

1) виникає зі сфери реалізації публічно- владних повноважень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування;

2) забезпечує задоволення інтересів публічно-правового характеру;

3) передбачає можливість оперативного контролю за виконанням договору;

4) має за підставу виникнення право- застосовний акт;

5) забезпечується можливістю накладення санкцій адміністративного чи дисциплінарного характеру за порушення або невиконання договірних зобов´язань тощо.

Володимир Перепелюк у рекомендаціях щодо судової практики наводить такі необхідні ознаки адміністративного договору:

1) хоча б однією зі сторін договору є суб´єкт владних повноважень;

2) права та обов´язки сторін договору випливають із владних управлінських функцій такого суб´єкта;

3) договір укладається з метою задоволення публічних потреб;

4) складовою частиною предмету договору є рішення, дії чи бездіяльність суб´єкта владних повноважень, які входять до змісту відповідної управлінської функції;

5) порядок укладення та виконання договору за загальним правилом регулюється нормами публічного права із субсидіарним застосуванням в окремих випадках норм цивільного права.

Роман Куйбіда додатково до тих, що випливають із законодавчого визначення, наводить такі ознаки адміністративного договору:

1) наявність законодавчо закріплених функцій суб´єкта владних повноважень, на виконання яких укладається договір;

2) реалізація адміністративним органом при укладенні договору адміністративної, а не цивільної правосуб´єктності;

3) спрямованість діяльності адміністративного органу щодо укладання договору на задоволення публічних інтересів (потреб), а не потреб самого органу;

4) певне обмеження вільного волевиявлення, свободи договору, юридичної рівності (зокрема, часто дискреція суб´єкта владних повноважень щодо вибору контрагента обмежена законодавством та спеціальними процедурами; або після дотримання особою певних умов та подання необхідних документів, визначених законодавством, суб´єкт владних повноважень зобов´язаний укласти договір)