104.Система та адміністративно-правовий статус органів управління культурою.

Управління культурою – виконавчо-розпорядча діяльність компетентних державних органів, що здійснюється з метою реалізації політик и держави у сфері культурного розвитку, практичного здійснення культурно-виховної функції держави.

Органи:

• ВРУ – визначає політику держави в сфері культури, гарантії її реалізації і систему соціального захисту працівників культури.

• КМУ – розробляє і здійснює загальнодержавні програми культурного розвитку України. При КМУ діє міжвідомча координаційна рада з питань охорони культурної спадщини – тимчасовий дорадчий орган КМУ.

• Міністерство культури України.

• Державне агентство України з питань кіно.

• Державний комітет телебачення і радіомовлення.

• Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.

• Місцеві органи (відповідні управління та відділи).

105.Організація управління охороною здоров'я.

Органи:

• При КМУ діє рада з питань функціонування систем охорони здоров'я – тимчасовий консультативний орган КМУ.

• Міністерство охорони здоров'я України.

• Державна служба України з питань протидії СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань.

Діяльність цих служб спрямовується і координується КМУ через міністра охорони здоров'я.

Місеві органи:

• Головне управління охорони здоров'я в КМДА.

• Управління охорони здоров'я обласної, севастопольської міської держадміністрації.

106.Санітарно-епідемологічний нагляд.

Такий нагляд здійснюють уста­нови й заклади державної санітарно-епідеміологічної служби системи МОЗ України: Головне санітарно-епідеміологічне управління МОЗ України; управління з медичних проблем аварії на Чорнобильській АЕС МОЗ України; центральна са­нітарно-епідеміологічна станція МОЗ України; Кримська рес­публіканська санітарно-епідеміологічна станція; обласні, міські, районні, районні у містах санітарно-епідеміологічні станції, дезінфекційні станції; центральні санітарно-епідеміо­логічні станції на залізничному, повітряному, водному транс­порті, санітарно-епідеміологічні станції на залізницях, а також станції басейнів і портів; відповідні установи, заклади, з'єднан­ня, частини й підрозділи державної санітарно-епідеміологіч­ної служби Міноборони, МВС, Держкомкордону, Служби без­пеки України.

Державну санітарно-епідеміологічну службу України очо­лює головний державний санітарний лікар України — перший заступник Міністра охорони здоров'я України.

До адміністративно-попереджувальних заходів належать: відвідування об'єктів для проведення перевірок до­держання санітарного законодавства; витребування від юри­дичних осіб і громадян даних, що характеризують санітарний та епідемічний стан об'єктів, здоров'я людей; введення каран­тину; проведення обов'язкових профілактичних щеплень; обо­в'язковий медичний огляд стану здоров'я відповідних груп працівників, громадян тощо.

107.Система органів управління у сфері соціального захисту населення.

• Міністерство праці та соціальної політики.

• відомчі органи соціального забезпечення.

• комі­сія для призначення пенсій при місцевих державних адміністраці­ях, виконкомах районної (міської) ради.

У віданні органів соціального забезпечення перебувають медико-соціальні експертні комісії, на які покладається визначення постій­ної або тривалої втрати працездатності і встановлення групи інва­лідності, її причин, часу настання, визначення для інвалідів умов праці безпосередньо на підприємствах, в установах і організаціях, перевірка правильності використання інвалідів на роботі відповід­но до висновку медико-соціальної експертної комісії.