- •1.Управління: поняття, ознаки, види
- •2.Державне управління: поняття, ознаки
- •3. Функції державного управління
- •4. Принципи державного управління
- •5. Поняття та предмет адмін. Права
- •6. Метод адмін. Права. Специфіка адміністративно-правового регулювання
- •7. Реформа адмін. Права як складова адмін. Реформи
- •8. Адміністративно-правові норми: поняття, структура
- •9. Класифікація адмін.-пр. Норм
- •1)Гіпотеза (види):
- •10. Поняття, ознаки та підстави виникнення адміністративно-правових відносин
- •11. Структура та види адміністративно-правових відносин
- •12. Адміністративно-правовий статус громадян України
- •13. Адміністративно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства
- •14. Адміністративно-правовий статус біженців
- •15. Поняття, ознаки та види об’єднань громадян
- •16. Адміністративно-правовий статус об’єднань громадян
- •17. Державний контроль за діяльністю об’єднань громадян
- •18. Поняття та основні принципи державної служби
- •19. Поняття та класифікація державних службовців
- •20. Посада: поняття, способи заміщення
- •21. Вимоги щодо вступу на державну службу
- •22. Права та обов'язки державних службовців
- •23. Юридична відповідальність за службові правопорушення
- •24. Орган виконавчої влади: поняття, ознаки
- •25. Класифікація органів виконавчої влади
- •26. Система органів виконавчої влади
- •I. Міністерства:
- •II. Центральні органи виконавчої влади:
- •III. Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом:
- •IV. Центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідних членів Кабінету Міністрів України:
- •27. Повноваження Президента України щодо виконавчої влади
- •28. Правовий статус Кабінету Міністрів України
- •29. Правовий статус центральних органів виконавчої влади
- •30. Правовий статус місцевих органів виконавчої влади
- •31. Правовий статус органів виконавчої влади арк
- •32. Форми управлінської діяльності: поняття, класифікація
- •33. Акт управління: поняття, основні ознаки
- •1. Підзаконність.
- •34. Класифікація актів управління
- •35. Адміністративний договір: поняття, ознаки
- •36. Методи управління: поняття, ознаки, види
- •37. Переконання і примус як методи державного управління
- •38. Заходи адміністративного примусу та їх класифікація
- •39. Адміністративно-попереджувальні заходи
- •40. Заходи адміністративного припинення
- •42. Адміністративно-правові режими: поняття, види
- •43. Поняття та ознаки адміністративної відповідальності
- •44. Проблеми вдосконалення законодавства про адміністративну відповідальність
- •45. Адміністративне правопорушення: поняття, ознаки
- •46. Юридичний склад адміністративного правопорушення: поняття, елементи
- •47. Об’єкт як елемент складу адміністративного правопорушення. Його види.
- •48.Суб’єкт як елемент складу адміністративного правопорушення. Ознаки суб’єктів
- •49.Об’єктивна сторона як елемент складу адміністративного правопорушення
- •50. Суб’єктивна сторона як елемент складу адміністративного правопорушення
- •51. Характеристика адміністративних стягнень
- •52. Правила накладення адміністративних стягнень
- •53. Характеристика обставин, що виключають адміністративну відповідальність
- •54. Зміст законності в державному управлінні
- •55. Система гарантій законності в державному управлінні
- •56. Контроль за законністю в державному управлінні та його види
- •57. Парламентський контроль за законність в державному управлінні
- •58. Президентськийконтроль за законність в державному управлінні
- •59. Судовий контроль за законність в державному управлінні
- •60. Нагляд за законністю в державному управлінні: поняття, ознаки, види
- •62. Поняття, загальні та особливі ознаки адміністративного процесу
- •63. Принципи адміністративного процесу
- •64. Структура адміністративного процесу
- •65. Загальна характеристика права на звернення. Види звернення
- •66. Вимоги, що висуваються до звернень громадян та терміни розгляду звернень
- •67. Стадії провадження в справах звернення громадян
- •68. Провадження в справах про адміністративні правопорушення: поняття, ознаки, суб’єкти
- •69. Строки в провадженні у справах про адміністративні правопорушення
- •70. Стаття 247. Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення
- •91.Система органів державного управління безпекою.
- •92.Система Служби безпеки України. Компетенція органів.
- •93.Система та види діяльності органів внутрішніх справ.
- •94.Міліція в Україні: поняття,система та функції.
- •95.Порядок застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку.
- •96.Паспортна система.
- •97.Поняття та особливості управління юстицією.
- •98.Система органів управління юстицією.
- •99.Система органів управління закордонними справами.
- •100.Основи організації системи освіти.
- •101.Органи управління освітою.
- •102.Державний контроль за діяльністю освітніх установ.
- •103.Суб'єкти державного управління та регулювання у сфері наукової діяльності.
- •104.Система та адміністративно-правовий статус органів управління культурою.
- •105.Організація управління охороною здоров'я.
- •106.Санітарно-епідемологічний нагляд.
- •107.Система органів управління у сфері соціального захисту населення.
- •108.Державна служба зайнятості: склад, повноваження.
- •109.Органи державного управління молодіжною політикою.
- •110.Організаційно-правова система державного управління фінансами та кредитом.
- •111.Загальне керівництво реалізацією державної політики у сфері фінансів
- •112. Повноваження та керівні органи нбу
- •113. Органи фінансового контролю : система, правовий статус
- •114.Сутність державного управління у галузі спорту
- •115.Органи державного управління у галузі транспорту
- •116. Поняття та особливості галузевого управління
- •117. Система та правовий статус органів управління економікою
- •118. Система та правовий статус органів приватизації
- •119. Управління у сфері захисту економічної конкуренції
- •120.Правовий статус органів управління промисловістю
- •121.Система органів управління агропромисловим комплексом
- •122. Поняття та особливості міжгалузевого управління
- •123. Напрями економічної політики держави та засоби державного регулювання
- •124.Характеристика системи органів державної статистики
115.Органи державного управління у галузі транспорту
Транспорт – галузь, що задовольняє потреби населення і суспільного виробництва в перевезеннях.
Зміст:
Забезпечення, задоволення потреб перевезення і потреб оборони.
Захист прав громадян підчас транспортного обслуговування.
Безпечне функціонування транспорту.
Обмеження монополізму, розвиток конкуренції.
Координація роботи різних видів транспорту.
Ліцензування.
Особливості управління:
Органи управління поділяються за видами транспорту.
Висока ступінь централізації управління.
Спеціалізований контроль.
Наявність особливих нормативних актів.
Масштаби приватизації обмежені.
ЗУ "Про транспорт", ЗУ по всім видам транспорту (міський електричний,трубопровідний, автомобільний),кодекси,статути.
Органи:
Міністерство інфраструктури України – головний орган у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сферах: авіаційного,автомобільного,залізничного, морського, річкового і міського електричного транспорту, у сферах використання повітряного простору,туризму, діяльності курортів, дорожнього господарства, забезпечення підготовки до євро 2012, забезпечення безпеки руху.
Через віце-прем'єр міністра, міністра інфраструктури КМУ координує діяльність:
Державна авіаційна служба України.
Державне агентство автомобільних доріг України.
Державне агентство з туризму та курортів.
Державна інспекція з безпеки на морському та річковому транспорті.
Державна інспекція з безпеки на наземному транспорті.
Національне агентство з питань підготовки євро 2012.
На місцевому рівні діють головні управління промисловості і розвитку інфраструктури.
Адміністративна відповідальність за порушення правил дорожнього руху.
Види адміністративних проступків:
Адміністративні правопорушення вчинені особами,які керують ТЗ.
Порушення, скоєні посадовими особами, які відповідальні за безпеку руху і експлуатацію ТЗ.
Порушення, які скоюють пішоходи, пасажири,велосипедисти і інші учасники дорожнього руху.
116. Поняття та особливості галузевого управління
Особливість галузевого управління - характерні вертикальні правові відносини між органами управління і керованими ними об'єктами.
Зміст:
Розробка цільових програм розвитку галузей.
Контроль, нагляд.
Фінансування.
Оперативне управління.
Робота з кадрами.
117. Система та правовий статус органів управління економікою
Управління економікою – організуюча діяльність державних органів,яка спрямована на практичну реалізацію завдань та функцій держави в галузях народного господарства.
Зміст
правове забезпечення господарської діяльності.
Розробка програм розвитку галузей.
Організаційне забезпечення управління.
Оперативне управління господарюючими суб'єктами.
Контроль.
Вдосконалення взаємодії центральних та місцевих органів, об'єднань роботодавців.
Суб'єкти управління економікою:
ВРУ- утворюють вільні економічні зони.
КМУ – ст. 116 КУ, приймає рішення про створення промислово фінансових груп.
При КМУ діють консультативно-дорадчі органи:
Координаційна рада з питань розвитку малого та середнього підприємництва. ПКМУ від 22.12.2010 року. КМУ затверджує склад ради з числа представників об'єднань малих і середніх підприємств.
Національна рада із сталого розвитку України. ПКМУ від 16.09.2009 року.
Рада підприємців.
При МДА діють місцеві та регіональні ради підприємців.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. УПУ від 21.05.2011. - є головним з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного та соціального розвитку, цінової,промислової, інвестиційної і зовнішньо економічної політики,державної регіональної політики. Державної політики з розвитку підприємництва, технічного регулювання та захисту прав споживачів.
На місцевому рівні діють головні управління та управління економіки МДА, які є їх структурними підрозділами, утворюється головою МДА їм підзвітні, підконтрольні . Через першого віце-прем'єр міністра КМУ координує діяльність – держслужба експортного контролю України, держслужба статистики України,
державне агентство з ефективності та енергозбереження України.
Державне агентство резерву України.
Державна інспекція з питань прав споживачів.
Державна інспекція з контролю за цінами.
Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва – реалізація державної політики у сфері розвитку підприємництва, регуляторної політики, політики у сфері ліцензування, дозвільної системи і нагляду контролю у сфері господарської діяльності.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (23 листопада 2011) – державний колегіальний орган підконтрольний ПУ, а підзвітний ВРУ, є органом державного регулювання діяльності в енергетиці. Система органів НКР:Комісія,Центральний апарат,Територіальні органи. Голову та членів призначає ПУ на 6 років.