5. Порушення чинних на транспорті правил (ст. 291 кк)

Об’єкт злочину – це безпека дорожнього руху, а також життя та здоров’я особи.

Об’єктивна сторона включає три обов’язкові ознаки:

• діяння – порушення чинних на транспорті правил (наприклад, самостійне пересування пасажира повітряного транспорту територією льотного поля; самовільне відкриття шлагбауму на залізничному переїзді без дозволу чергового; прогін тварин через колію без дотримання правил безпеки; порушення правил дорожнього руху водіями транспортних засобів, що не належать до вказаних у примітці до ст. 286 КК, а також велосипедистами, пішоходами, пасажирами; порушення правил безпеки руху і експлуатації при керуванні маломірними суднами тощо);

• наслідки – загибель людей або інші тяжкі наслідки;

• причинний зв’язок між діянням, яке виявилося у порушенні зазначених правил, та наслідками, що настали.

Злочин є закінченим з моменту спричинення наслідків у вигляді загибелі людей або інших тяжких наслідків.

Особливості кваліфікації злочину обумовлюються змістом злочинного діяння – порушення положень законодавчих або інших нормативних актів щодо чинних на транспорті правил, що регулюють порядок безпечного руху залізничного, по­вітряного, водного, автомобільного, електричного та іншого виду транспорту (наприклад, правила поведінки пасажирів у метрополітені, у літаку, автобусі, трамваї, тролейбусі та інших видах транспорту).

Суб’єкт злочину – загальний.

Суб’єктивна сторона злочину передбачає необережну форму вини.

Покарання за злочин: штраф від 200 до 500 н.м.д.г., виправні роботи до 2 років, обмеження волі або позбавлення волі до 5 років.

Тема №6 Злочини проти громадського порядку та моральності

1. Хуліганство (ст. 296 кк). Відмінність від групового порушення громадського порядку та масових заворушень

Родовий та основний безпосередній об’єкт злочину – громадський порядок, тобто сукупність суспільних відносин, що забезпечують нормальні умови життєдіяльності людини, діяльності підприємств, установ і організацій під час підготовки та проведення футбольних матчів шляхом встановлення, дотримання і реалізації правових та етичних норм.

Об’єктивна сторона хуліганства – це грубе порушення громадського порядку, вчинення активних дій.

Місце вчинення злочину: громадські місця – це місця спільного проживання, праці, відпочинку, а також спілкування людей з метою задоволення різноманітних життєвих потреб; за необхідних умов – квартири та інше помешкання особи як:

• у присутності інших людей, в місцях відпочинку, навчання, в обстановці прове­дення публічного заходу (концерт, футбольний матч тощо);

• за відсутності сторонніх осіб чи у присутності лише потерпілого (вночі, у безлюдному місці, в помешканні).

Грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства – це порушення, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом.

Хуліганство, вчинене з особливою зухвалістю (ознаки):

• порушення громадського порядку протягом тривалого час та небажання його припиняти;

• погрози вбивством, заподіянням побоїв, легких тілесних ушкоджень;

• застосування насильства із заподіянням тілесних ушкоджень; знущання над особою з нанесенням їй побоїв або мордуванням, катуванням особи;

• знищення чи пошкодження чужого майна;

• зрив масового заходу (концерту, зборів, виборів, випускного вечора тощо), порушення нічного відпочинку людей, тимчасове припиненням нормальної діяльності підприємства, установи, організації чи громадського транспорту, тощо.

Хуліганство, вчинене з винятковим цинізмом (ознаки):

• демонстративна неповага до загальноприйнятих норм моралі (наприклад, прояви безсоромності: непристойні рухи тіла, публічне оголення і демонстрування статевих органів, публічне вчинення добровільного статевого акту, тощо);

• знущання над хворими, старими, особами, які знаходяться в безпорадному стані.

Злочин є закінченим з моменту вчинення хуліганських дій.

Суб’єкт злочину – фізична осудна особа, якій на момент вчинення злочину виповнилося 14 років.

Ознаки суб’єктивної сторони злочину: вина у формі прямого умислу, мотив – явна неповага до суспільства, тобто очевидна, демонстративна зневага винного до встановлених у суспільстві правил поведінки.

Кваліфікуючою ознакою злочину (ч. 2 ст. 296 КК) є вчинення хуліганських дій групою осіб.

Особливо кваліфікуючими ознаками хуліганства є вчинення його: 1) особою, раніше судимою за хуліганство; 2) з опором представникові влади або представникові громадськості, які виконували обов’язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії (ч. 3 ст. 296 КК); 3) із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296 КК).

Опір – це активна протидія особи, яка вчиняє хуліганство, з метою позбавити потерпілих можливості виконати службовий чи громадський обов’язок з охорони громадського порядку:

• відштовхування;

• погроза застосування зброї (як вогнепальної та холодної), або інших предметів (палиці, каміння, металевих прутів тощо), що можуть завдати шкоди життю та здоров’ю особи;

• завдання побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень.

Застосування вогнепальної або холодної зброї та іншого предмета – це погроза або її використання для заподіяння фізичної шкоди людині.

Спеціально пристосовані предмети – це змінені, доповнені, доукомплектовані предмети (наприклад, заточення металевого прутка; загострення дерев’яної палиці; відбивання денця пляшки).

Заздалегідь заготовлені предмети – це принесені на місце вчинення хуліганських дій будь-які предмети, пристосування. Наприклад, футбольний фанат приходить на стадіон з биткою, яку під час бійки застосовує для завдання ударів.

Особливості кваліфікації: якщо під час вчинення хуліганства винний скоює вбивство або заподіює тяжкі тілесні ушкодження, вчинене утворює сукупність злочинів, передбачених ст. 296 та п. 7 ч. 2 ст. 115 або ст. 121 КК.

Відмінність хуліганства від групового порушення громадського порядку та масових заворушень

Розмежування злочинів за ознаками	Характер, спосіб вчинення діяння	Мета, мотиви
Хуліганство (ч. 2 ст. 296 КК)	- застосування насильства; погрози застосування насильства – щодо обмеженого кола осіб; - знищення майна – щодо обмежених об’єктів; - вчинення дій з особливим цинізмом;	Явна неповага до суспільних та громадських інтересів; Мета – грубе порушення громадського порядку.
Групове порушення громадського порядку (ст. 293 КК)	- грубе порушення громадського порядку (блокування транспортних шляхів або підприємств, установ чи організацій, заклики до громадян не виконувати розпорядження органів державної влади тощо); - суттєве порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації. Дії не супроводжуються погромами, руйнуванням, підпалами та іншими подібними діями.	Бажання задовольнити інтереси, захистити права (вимога до владних структур виплатити пенсії; звернення до суду щодо справедливого розгляду справи; вимоги до працівників ОВС покарати порушників закону тощо).
Масові заворушення (ст. 294 КК)	Масштабні дії: насильство над особою, погроми, підпали, знищення майна, захоплення будівель або споруд, насильницьке виселення громадян, опір представникам влади із застосуванням зброї.	Будь-які мотиви, в т. ч. політичні, релігійні, на ґрунті расової та національної ненависті, тощо.

Відмінність хуліганства (ст. 296 КК) від порушення громадського порядку (ст. 173 КУпАП)

Дрібне хуліганство – порушення громадського порядку. Наприклад, розпиття алкогольних напоїв в громадських місцях.

Хуліганство – грубе порушення громадського порядку (з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом). Наприклад, нанесення тілесних ушкоджень, знущання над інвалідом, особою, яка перебуває в стані алкогольного сп’яніння.

Покарання за хуліганство: ч. 1 – штраф від 50 до 1000 н.м.д.г., арешт на строк до 6 місяців або обмеження волі до 5 років; ч. 2 – обмеження волі до 5 років або позбавлення волі до 4 років; ч. 3 – позбавлення волі від 2 до 5 років; ч. 4 – позбавлення волі від 3 до 7 років.