- •Кваліфікація злочинів та початкові процесуальні дії
- •Тема №1 Кримінальний кодекс України. Злочин і склад злочину. Основи кваліфікації злочинів
- •Тема №2 Обставини, що виключають злочинність діяння
- •5. Фізичний або психічний примус
- •Тема №3 Злочини проти особи
- •1. Злочини проти життя
- •2. Злочини проти здоров’я особи
- •3. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи
- •Тема №4 Злочини проти власності
- •Типові кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочинів проти власності:
- •Важливо!
- •Тема №5 Злочини проти громадської безпеки. Злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту
- •2. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 кк). Відмінність від злочинів, передбачених ст. 262, 263-1 і 264 кк
- •3. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 кк)
- •4. Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 кк)
- •5. Порушення чинних на транспорті правил (ст. 291 кк)
- •Тема №6 Злочини проти громадського порядку та моральності
- •1. Хуліганство (ст. 296 кк). Відмінність від групового порушення громадського порядку та масових заворушень
- •2. Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого (ст. 297 кк)
- •3. Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією (ст. 303 кк)
- •4. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 кк)
- •Тема №7 Злочини у сфері обігу наркотичних засобів. Злочини проти авторитету органів державної влади
- •1. Злочини, пов’язані з незаконним обігом (включаючи збут) наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів
- •2. Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (стаття 315 кк)
- •3. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів (стаття 316 кк)
- •4. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (стаття 317 кк)
- •5. Злочини проти авторитету органів державної влади
- •6. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві (стаття 342 кк)
- •7. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, працівника державної виконавчої служби (стаття 343 кк)
- •8. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу (стаття 345 кк)
- •9. Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу (стаття 347 кк)
- •10. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (стаття 348 кк)
- •Тема №8 Злочини у сфері службової діяльності. Злочини проти правосуддя Злочини у сфері службової діяльності
- •1. Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кк)
- •2. Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу (ст. 365 кк)
- •3. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 кк)
- •2. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383 кк)
- •3. Завідомо неправдиве показання (ст. 384 кк)
- •Тема №9 Кримінальний процесуальний кодекс України. Докази та доказування. Заходи забезпечення кримінального провадження. Затримання особи. Початок кримінального провадження.
- •2. Докази і доказування
- •3. Заходи забезпечення кримінального провадження
- •4. Затримання особи
- •Тема №10 Загальні положення досудового розслідування. Допит працівника овс у суді
- •1. Початок досудового розслідування
- •2. Підслідність. Строки досудового розслідування
- •4. Повідомлення про підозру
- •2. Допит патрульного як свідка у судовому засіданні
2. Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу (ст. 365 кк)
Це умисне вчинення дій, що явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб.
Об’єктивна сторона:
вчинення дій, які є компетенцією вищестоящої службової особи цього відомства чи службової особи іншого відомства;
вчинення дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках, або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку, – за відсутності цих умов;
вчинення одноособово дій, які могли бути вчинені лише колегіально;
вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти.
Перевищення влади – працівник правоохоронного органу, будучи представником влади, при виконанні наданих йому повноважень виходить за їх межі або діє незаконними методами.
Перевищення службових повноважень – працівник правоохоронного органу при здійсненні наданих йому організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій виходить за їх межі або застосовує при цьому методи, заборонені законом.
Важливо! Для застосування ст. 365 КК необхідно, щоб дії працівника правоохоронного органу були зумовлені його відповідним службовим становищем і перебували у зв’язку з владними та службовими повноваженнями щодо потерпілого.
Злочин є закінченим з моменту заподіяння істотної шкоди (матеріальний склад).
Суб’єкт злочину – спеціальний (працівник правоохоронного органу).
Суб’єктивна сторона – умисел щодо дій та умисел чи необережність щодо наслідків у вигляді завдання істотної шкоди.
Кваліфікуючі ознаки (ч. 2 ст. 365 КК): 1) насильство або погроза застосування насильства; 2) застосуванням зброї чи спеціальних засобів; 3) вчинення болісних і таких, що ображають особисту гідність потерпілого, дій за відсутності ознак катування.
Особливо кваліфікуюча ознака (ч. 3 ст. 365 КК) – спричинення тяжких наслідків.
Покарання (основний склад): мінімальне (ч. 1) – обмеження волі на строк до 5 років; максимальне (ч. 3) – до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади.
3. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 кк)
Предмет злочину – неправомірна вигода (грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав).
Важливо! Оскільки мінімальний розмір неправомірної вигоди у КК не визначено, кваліфікацію вчиненого за ч. 1 ст. 368 цього Кодексу необхідно здійснювати відповідно до конкретних обставин кримінального провадження та з урахуванням положень про малозначність діяння (ч. 2 ст. 11 КК).
Об’єктивна сторона (ч. 1 ст. 368 КК):
Прийняття пропозиції неправомірної вигоди – це виявлення згоди (погодження) службової особи з висловленням їй наміру про надання такої вигоди, схвалення нею цих дій, її готовність до безпосереднього одержання зазначеної вигоди.
Прийняття обіцянки неправомірної вигоди – висловлення наміру супроводжується повідомленням про час, місце, спосіб надання неправомірної вигоди і службова особа виявляє згоду (погоджується) з цим наміром, схвалює ці дії, проявляє готовність до безпосереднього одержання такої вигоди.
Одержання неправомірної вигоди – це отримання (набуття, приймання) службовою особою такої вигоди для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення цією службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.
Прохання надати неправомірну вигоду – це звернення службової особи до того, хто потенційно здатний надати таку вигоду, із клопотанням (закликом) про її надання.
Злочин, передбачений ч. 1 ст. 368 КК, є закінченим з моменту вчинення зазначених вище протиправних дій (формальний склад).
Суб’єкт злочину – спеціальний (службова особа).
Суб’єктивна сторона злочину – прямий умисел і корисливий мотив.
Кваліфікуюча ознака злочину – вчинення діяння, передбаченого ч. 2 цієї статті (ч. 3 ст. 368 КК), предметом якого була неправомірна вигода у значному розмірі (вона має у 100 і більше разів перевищувати н.м.д.г.).
Особливо кваліфікуючі ознаки злочину:
ч. 4 – а) неправомірна вигода у великому розмірі (у 200 і більше разів перевищує н.м.д.г.); б) вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище; в) за попередньою змовою групою осіб; г) повторно; д) поєднане з вимаганням неправомірної вигоди;
ч. 5 – а) неправомірна вигода в особливо великому розмірі (у 500 і більше разів перевищує н.м.д.г.); б) вчинення службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.
Покарання (основний склад): мінімальне (ч. 1) – штраф 750-1000 н.м.д.г.; максимальне (ч. 5) – до 12 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади з конфіскацією майна.
Злочини проти правосуддя
Злочини проти правосуддя – це передбачені розділом XVIII Особливої частини КК, суспільно-небезпечні та протиправні посягання на процесуальну діяльність органів досудового розслідування, прокуратури та суду, прийняття і виконання рішень, вироків, ухвал та постанов у кримінальних, цивільних та адміністративних провадженнях.
Завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою (ст. 371 КК)
Потерпілі від злочину – підозрюваний, обвинувачений або свідок.
Об’єктивна сторона злочину:
завідомо незаконне затримання;
незаконний привід;
завідомо незаконний домашній арешт;
тримання під вартою.
Незаконним вважається здійснення вказаних діянь не на підставах або не в порядку, який регламентується Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК) та відповідними законами України (наприклад, привід або затримання без складання відповідних процесуальних документів; домашній арешт без ухвали слідчого судді; тримання під вартою після закінчення передбаченого законом строку затримання або арешту).
Види затримання:
затримання в якості заходу забезпечення кримінального провадження;
затримання в якості тимчасового запобіжного заходу.
Привід – процесуальний захід, який означає примусове супроводження співробітниками правоохоронних органів обвинуваченого, підозрюваного та свідка до особи, яка здійснює досудове провадження, або в суд, якщо вони без поважних причин не з’являються у вказаний час та місце за викликом. Підстави, умови та порядок приводу регламентовані ст. 139–143 КПК.
Домашній арешт (ст. 181 КПК) полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби і може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом і полягає в позбавленні підозрюваного або обвинуваченого під час досудового розслідування особистої свободи через поміщення їх до спеціальної установи на максимальний термін до 12 місяців.
Важливо! Злочини є закінченими: привід – з моменту доставляння особи до правоохоронного органу або суду; домашній арешт – з моменту оголошення особі рішення про обрання запобіжного заходу; затримання – з початку утримання особи у спеціалізованому закладі в умовах ізоляції; тримання під вартою – з моменту початку тримання під вартою особи, яка підлягає негайному звільненню у зв’язку з відсутністю підстав для подальшого тримання під вартою.
Суб’єкт злочину – спеціальний: слідчий, прокурор, інші службові особи правоохоронних органів, які наділені правом застосування запобіжних заходів та інших заходів забезпечення кримінального провадження.
Суб’єктивна сторона злочину – вина у формі прямого умислу.
Кваліфікуючі ознаки злочину (ч. 3 ст. 371 КК):
тяжкі наслідки (самогубство потерпілого, смерть або розлад здоров’я внаслідок тяжкої хвороби, яка розвилася в період тримання особи під вартою тощо);
корисливі мотиви або інші особисті інтереси (позбавлення витрат, необхідності повернути борг, відшкодувати заподіяну шкоду, бажання помсти; через особисту неприязнь, кар’єристські устремління).
Покарання (основний склад): мінімальне (ч. 1) – позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 5 р.; максимальне (ч. 3) – до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади.