Тема №3 Злочини проти особи

Злочини проти особи – це суспільно небезпечні та протиправні посягання передусім на життя й здоров’я особи, її статеву свободу та статеву недоторканість.

1. Злочини проти життя

Вбивство – це винне (умисне або необережне), протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Види вбивств (за формою вини):

• умисні (ст. 115–118 КК);

• необережні (ст. 119 КК).

Види умисних вбивств (за ступенем тяжкості):

• просте – без обтяжуючих або пом’якшуючих обставин (ч. 1 ст. 115 КК);

• кваліфіковане – з обтяжуючими обставинами (ч. 2 ст. 115 КК);

• привілейовані – за пом’якшуючими обставинами (ст. 116–118 КК).

Об’єкт вбивства – життя особи (від початку фізіологічних пологів до настання біологічної смерті).

Об’єктивна сторона вбивства: 1) діяння – посягання на життя іншої особи, спрямоване на порушення функцій чи анатомічної цілісності життєво важливих органів іншої людини; 2) наслідки – біологічна смерть потерпілого; 3) причинний зв’язок між указаним діянням і наслідками.

Вбивство є закінченим з моменту настання біологічної смерті потерпілого.

Суб’єкт вбивства – фізична осудна особа, що досягла 14-річного віку.

Суб’єктивна сторона вбивства – умисел (ст. 115–118 КК) або необережність (ст. 119 КК).

Умисне вбивство (ст. 115 КК)

У ст. 115 КК передбачена відповідальність за просте (ч. 1) та кваліфіковане (ч. 2) умисне вбивство.

Просте умисне вбивство – це умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (наприклад, під час обопільної сварки чи бійки або з помсти, ревнощів, інших мотивів, викликаних особистими стосунками винного з потерпілим, а також зі співчуття до потерпілого або на прохання чи за згодою останнього).

Кваліфіковане умисне вбивство – це умисне вбивство:

1) двох або більше осіб;

2) малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;

3) заручника або викраденої людини;

4) вчинене з особливою жорстокістю;

5) вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб;

6) з корисливих мотивів;

7) з хуліганських мотивів;

8) особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку;

9) з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення;

10) поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом;

11) вчинене на замовлення;

12) вчинене за попередньою змовою групою осіб;

13) вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого ст. 116–118 КК;

14) з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості.

Особливості кваліфікації. Умисне вбивство за обтяжуючих обставин кваліфікується за ч. 2 ст. 115 КК, якщо встановлено хоча б одну з ознак, передбачених у пунктах 1–14 ч. 2 ст. 115 КК. Якщо в діях винної особи таких ознак вбачається декілька, то всі вони мають отримувати самостійну правову оцінку за відповідним пунктом ч. 2 ст. 115 КК.

Покарання за умисне вбивство: ч. 1 – позбавлення волі від 7 до 15 років; ч. 2 – позбавлення волі від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна в разі умисного вбивства з корисливих мотивів.

Привілейовані види умисних вбивств (ст. 116–118 КК)

Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116 КК).

На кваліфікацію цього злочину впливають:

• потерпілий – особа, яка своїми неправомірними діями викликала у суб’єкта злочину стан сильного душевного хвилювання;

• час (доки триває стан сильного душевного хвилювання) та обстановка (вбивству має передувати протизаконне насильство, систематичне знущання чи тяжка образа з боку потерпі­лого) вчинення злочину;

• емоційний стан – сильне душевне хвилювання (фізіологічний афект) – короткочасна інтенсивна емоція (найчастіше триває всього декілька хвилин), що значно знижує здатність особи усвідомлювати свої дії чи бездіяльність та (або) керувати ними (від фізіологічного афекту слід відрізняти афект патологічний, що виключає осудність суб’єкта, а отже й її кримінальну відповідальність).

Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 КК)

На кваліфікацію цього злочину впливають:

• потерпілий – тільки власна новонароджена дитина матері;

• час (під час пологів матері або відразу після них);

• суб’єкт злочину – виключно мати потерпілої дитини, котра є осудною і на момент вчинення злочину досягла 14-річного віку.

Особливості кваліфікації. Злочин може бути вчинений у формі дій (наприклад, нанесення ударів, удушення, утоплення тощо), так і у формі бездіяльності (наприклад, мати відмовляється годувати дитину, не одягає її в умовах холодної чи морозної погоди, залишає її напризволяще). Співучасники в убивстві матір’ю своєї новонародженої дитини несуть кримінальну відповідальність за ст. 27 і 115 КК. Обстави­ни, що пом’якшують відповідальність матері, на співучасників не поширюються.

Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118 КК). На кваліфікацію цього злочину впливають:

• потерпілий – особа: а) яка вчиняє суспільне небезпечне посягання і щодо якої винний застосовує заходи необхідної оборони; б) дії якої були неправильно оцінені винним, а тому він перебував у стані уявної оборони; в) яка вчинила злочин і щодо якої винний вживає заходів щодо її затримання;

• обстановка вчинення злочину (перебування винного у стані необхідної оборони, уявної оборони чи в умовах необхідності затримання злочинця);

• мотиви злочину – прагнення захистися від суспільно небезпечного посягання або затримати особу, котра вчинила злочин, і достави­ти її до відповідних органів влади.

Особливості кваліфікації. Особа не повинна підлягати кримінальній відповідальності взагалі, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту.

Вбивство через необережність (ст. 119 КК). Типові приклади з практики: ненавмисне удушення дитини під час сну поряд з нею; викидання через вікно важкого предмета, що раптово поцілив у перехожого; невідповідний розрахунок сили удару, від чого настає смерть, тощо.

Кваліфікуючою ознакою злочину є вбивство через необережність двох або більше осіб (ч. 2 ст. 119 КК).