- •Кваліфікація злочинів та початкові процесуальні дії
- •Тема №1 Кримінальний кодекс України. Злочин і склад злочину. Основи кваліфікації злочинів
- •Тема №2 Обставини, що виключають злочинність діяння
- •5. Фізичний або психічний примус
- •Тема №3 Злочини проти особи
- •1. Злочини проти життя
- •2. Злочини проти здоров’я особи
- •3. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи
- •Тема №4 Злочини проти власності
- •Типові кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочинів проти власності:
- •Важливо!
- •Тема №5 Злочини проти громадської безпеки. Злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту
- •2. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263 кк). Відмінність від злочинів, передбачених ст. 262, 263-1 і 264 кк
- •3. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 кк)
- •4. Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 кк)
- •5. Порушення чинних на транспорті правил (ст. 291 кк)
- •Тема №6 Злочини проти громадського порядку та моральності
- •1. Хуліганство (ст. 296 кк). Відмінність від групового порушення громадського порядку та масових заворушень
- •2. Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого (ст. 297 кк)
- •3. Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією (ст. 303 кк)
- •4. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 кк)
- •Тема №7 Злочини у сфері обігу наркотичних засобів. Злочини проти авторитету органів державної влади
- •1. Злочини, пов’язані з незаконним обігом (включаючи збут) наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів
- •2. Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (стаття 315 кк)
- •3. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів (стаття 316 кк)
- •4. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (стаття 317 кк)
- •5. Злочини проти авторитету органів державної влади
- •6. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві (стаття 342 кк)
- •7. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, працівника державної виконавчої служби (стаття 343 кк)
- •8. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу (стаття 345 кк)
- •9. Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу (стаття 347 кк)
- •10. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (стаття 348 кк)
- •Тема №8 Злочини у сфері службової діяльності. Злочини проти правосуддя Злочини у сфері службової діяльності
- •1. Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кк)
- •2. Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу (ст. 365 кк)
- •3. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 кк)
- •2. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину (ст. 383 кк)
- •3. Завідомо неправдиве показання (ст. 384 кк)
- •Тема №9 Кримінальний процесуальний кодекс України. Докази та доказування. Заходи забезпечення кримінального провадження. Затримання особи. Початок кримінального провадження.
- •2. Докази і доказування
- •3. Заходи забезпечення кримінального провадження
- •4. Затримання особи
- •Тема №10 Загальні положення досудового розслідування. Допит працівника овс у суді
- •1. Початок досудового розслідування
- •2. Підслідність. Строки досудового розслідування
- •4. Повідомлення про підозру
- •2. Допит патрульного як свідка у судовому засіданні
4. Повідомлення про підозру
Повідомлення особи про підозру є процесуальною дією за рішенням прокурора або слідчого за погодженням з прокурором, внаслідок якої конкретна особа стає підозрюваною у вчиненні кримінального правопорушення.
Повідомлення про підозру зазвичай вручається письмово, однак може бути здійснено й усно.
Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.
Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до ЄРДР.
Після повідомлення особі про підозру, слідчий може застосувати до підозрюваного заходи забезпечення кримінального провадження.
Пред’явлення підозри вважається початком притягнення особи до кримінальної відповідальності.
ЦІКАВО
Чимало випадків, коли обвинувальний висновок приймається ледь не в той же день, що й пред’явлення підозри.
Закінчення кримінального провадження полягає у прийнятті уповноваженим органом рішення про припинення кримінального провадження. Кримінальне провадження може закінчитись за одним із трьох сценаріїв:
закриття кримінального провадження9;
звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності10;
звернення до суду з обвинувальним актом11, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Показання патрульного у кримінальному провадженні
Допит патрульного як свідка
Часто саме патрульні можуть повідомити багато відомостей щодо обставин події кримінального правопорушення. Вони можуть бути першими прибулими працівниками правоохоронних органів, можуть бути безпосередніми учасниками чи свідками події. Таким чином, патрульні є цінними свідками для кримінального провадження.12
Загалом, патрульний як свідок у кримінальному провадженні користується звичайним обсягом прав і обов’язків свідка.13 При цьому статус особи як патрульного не повинен впливати на його роль, як свідка.
ЦІКАВО
Правозахисники відзначають, що нині працівники правоохоронних органів зазвичай перебувають у певній залежності від колег-слідчих, тому можуть зазнавати певного впливу як свідки. Такі залежності має усунути прийдешня реформа МВС.
Водночас, саме від патрульного можна очікувати якнайретельнішого виконання обов’язків свідка:
прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду;
не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі свідку у зв’язку з виконанням його обов’язків.
Допит проводиться за місцем проведення досудового розслідування або в іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати. Кожний свідок допитується окремо, без присутності інших свідків.
Перед допитом встановлюється особа, роз’яснюються її права, а також порядок проведення допиту. У разі допиту свідка він попереджається про кримінальну відповідальність за відмову давати показання і за давання завідомо неправдивих показань.
ВАЖЛИВО
Особа має право не відповідати на запитання щодо службових осіб, які виконують негласні слідчі (розшукові) дії, та осіб, які конфіденційно співпрацюють із органами досудового розслідування. При цьому одним із видів показань є показання з чужих слів. Тобто патрульний під час допиту може переказувати відомості, отримані від відомих йому осіб, які співпрацюють із правоохоронцями.