9. Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу (стаття 347 кк)

Злочином є умисне знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.

Суб’єкт злочину – особа, яка досягла 16-річного віку (ч. 1) або 14-річ­ного віку (ч. 2).

Суб’єктивна сторона злочину: вина у формі прямого умислу; спеціальна мета – перешкодити виконанню службових обов’язків потерпілим або помститися особі у зв’язку з виконанням службових обов’язків.

Кваліфікований складзлочину утворюють дії: 1) вчинені шляхом підпалу, 2) вибуху або 3) іншим загальнонебезпечним способом, або 4)такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки.

Покарання за злочин, передбачений ст. 347 КК: ч.1 – штраф від 50 до 200 н.м.д.г., арешт до 6 місяців або обмеження волі до 5 років; ч. 2 – позбавлення волі від 6 до 15 років.

10. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (стаття 348 кк)

Посягання утворюють вбивство або замах на вбивство працівника правоохоронного органу чи його близьких.

Суб’єктом злочину є особа, яка досягла 14-річ­ного віку.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу та спеціальною метою – перешкодити виконанню службових обов’язків потерпілим або помститися особі у зв’язку з виконанням службових обов’язків.

Покарання за злочин – позбавлення волі від 9 до 15 років або довічне позбавлення волі.

Тема №8 Злочини у сфері службової діяльності. Злочини проти правосуддя Злочини у сфері службової діяльності

Злочини у сфері службової діяльності – це суспільно небезпечні та протиправні посягання на встановлений порядок реалізації службовими особами своїх повноважень в межах наданих їм прав та покладених на них обов’язків (ст. 364-370, розділ XVII КК).

Шкода спричиняється:

• правам, свободам чи законним інтересам окремих громадян;

• інтересам держави (громадськості) чи юридичних осіб;

• авторитету органів влади.

1. Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кк)

Це умисне з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою собою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Ознаки об’єктивної сторони:

• діяння – використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що полягає в певних діях або бездіяльності суб’єкта;

• наслідки, що виявляються в істотній шкоді охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб (у ст. 364, 364¹, 365, 365², 367 КК така шкода має в 100 і більше разів перевищувати н.м.д.г.);

• причинний зв’язок між діянням і наслідками.

Зловживання владою – це вчинене всупереч інтересам служби використання службовою особою своїх повноважень і можливостей щодо пред’явлення вимог та прийняття рішень, обов’язкових для виконання іншими фізичними або юридичними особами.

Зловживання службовим становищем – це вчинене всупереч інтересам служби використання службовою особою своїх повноважень і можливостей, пов’язаних із займаною посадою.

Важливо! Злочин є закінченим лише з моменту заподіяння істотної шкоди (матеріальний склад).

Суб’єкт злочину – спеціальний (службова особа (прим. до ст. 364 КК)):

• постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснює функції представника влади;

• обіймає постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій;

• виконує такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом (особою), судом або законом.

Суб’єктивна сторона – прямий умисел та спеціальна мета (одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи), а щодо наслідків – умисел або необережність.

Кваліфікуюча ознака – спричинення тяжких наслідків (у ст. 364–367 КК така шкода має в 250 і більше разів перевищувати н.м.д.г.).

Покарання (основний склад): мінімальне (ч. 1) – виправні роботи на строк до 2 років; максимальне (ч. 2) – до 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади.