1. Злочини, пов’язані з незаконним обігом (включаючи збут) наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів

Об’єкт злочинів – встановлений порядок обліку наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, поводження з ними, охорона здоров’я населення.

Предмети злочинів пов’язані із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх ана­логів чи прекурсорів, включених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (далі – Перелік), затвердженого постановою КМУ від 6 травня 2000 р. №770 у вигляді Таблиць І–ІV.

Наркотичні засоби (ст. 307-309, 313-320 КК) – включені до Переліку речовини природного чи синтетичного походження, препарати, рослини, що становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання (списки №1 Таблиць І, II, III Переліку).

Психотропні речовини (ст. 307-309, 313-315, 317-320 КК) – включені до Переліку речовини природного чи синтетичного походження, препарати, природні матеріали, що здатні викликати стан залежності та справляти депресивний або стимулюючий вплив на центральну нервову систему або зумовлювати порушення сприйняття, емоцій, мислення, поведінки і становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання ними (списки №2 Таблиць І, II, III Переліку).

Аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин (ст. 307-309, 313-315, 317, 320 КК) – заборонені до обігу в Україні, але не включені до Переліку речовини природного чи синтетичного походження, хімічна структура та властивості яких подібні до хімічної структури і властивостей наркотичних засобів і психотропних речовин, психоактивну дію яких ці речовини відтворюють.

Виготовлення аналогів наркотичних засобів та психотропних речовин здійснюється під час створення нових фармацевтичних препаратів.

Ознаки наркотичних засобів та психотропних речовин:

медична – характеризує здатність цих засобів при їх вживанні викликати наркотичне сп’яніння (ейфорію – хворобливі зміни в організмі людини), стан одур­манювання (сп’яніння) та залежності, а при неодноразовому вживанні й захворювання на наркоманію – стійкий хворобливий потяг до таких засобів;

юридична – вказує, що за поданням органів державної влади засіб віднесено до наркотичних засобів або психотропних речовин і включено до Переліку, затвердженого КМУ та опублікованого в офіційних друкованих виданнях.

Прекурсори (ст. 311, 312, 318, 320 КК України) – речовини та їх солі, що використовуються при виробництві, виготовленні наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до Таблиці IV Переліку.

Наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори (класифікація за видами та розмірами)

Великі й особливо великі розміри наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів визначаються в Таблицях невеликих, великих і особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, які перебувають у незаконному обігу (далі – Таблиці), затверджених наказом МОЗ України від 1 серпня 2000 р. №188.

Перелік особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин визначено Державним комітетом України з питань контролю за наркотиками і наведено у Списках №1 і 2 Таблиці 1 Переліку. До них віднесені, зокрема: наркотичні засоби — героїн, кокаїновий кущ, кока лист, макова соломка (концентрат із неї), ефедрин, опій; психотропні речовини – катинон, ЛСД, ЛСД-25, парагексил, МДМА та ін.

Якщо предметом злочинів виступають наркотичні засоби, які не використовуються у медичній практиці і спричиняють швидку залежність організму людини (наприклад, героїн, ефедрон), то будь-яка кількість названих засобів визнається великими або особливо великими розмірами, а злочини, предметом яких вони виступають, мають кваліфікуватися за частинами 2, 3 відповідних статей КК.

Об’єктивна сторона злочинів – це злочинне діяння щодо наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів:

Виробництво – всі дії, пов’язані із серійним одержанням наркотичних засобів, психотропних речовин із хімічних речовин та (або) рослин, включаючи відокремлення частин рослин або наркотичних засобів, психотропних речовин від рослин, з яких їх одержують, здійснені всупереч установленому законом порядку.

Виготовлення – одержання готового для використання та (або) вживання засобу, речовини або лікарського засобу:

• перероблення сировини (наприклад, екстрагування макової соломки);

• рафінування (виготовлення з конопель гашишу анаші, смоли і гашишної олії з додаванням до цих рослин домішок – розчинників, жирів, води та ін.);

• перегонка, очищення або синтез з використанням хімічних речовин, фармакологічних прекурсорів;

• приведення рослин до стану, який дає можливість використовувати їх як наркотичний засіб (сушіння та подрібнення конопель, збирання та подальше висушування пилку, приготування відвару);

• від­окремлення макових голівок з подальшим подрібненням від рослин маку, збирання соку (опію).

Придбання предметів (зокрема, купівля, обмін на інші товари або речі; прийняття як плати за виконану роботу чи надані послуги; позики, подарунки або сплата боргу; привласнення знайденого; збирання залишків наркотиковмісних рослин на пожнивних земельних площах після зняття з них охорони, на земельних ділянках громадян, а також збирання таких дикорослих рослин чи їх частин на пустирях).

Відсутній склад злочину:

• у придбанні наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів за виданим на законних підставах рецептом лікаря;

• під час проведення негласних слідчих дій (наприклад, оперативна закупка – операція щодо придбання наркотичних засобів, психотропних речовин) у межах кримінального провадження.

Зберігання – перебування наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів у володінні винного (особа може тримати їх при собі, у будь-якому приміщенні, сховищі або в іншому місці).

Перевезення – переміщення цих засобів і речовин будь-яким видом транспорту в межах території України (у потягу, літаку, судні, автомобілі, міському автомобільному та електротранспорті тощо).

Пересилання – незаконне переміщення у просторі шляхом відправлення поштою, багажем, посильним або іншим способом з одного місця в інше в межах України.

Збут – будь-які оплатні чи безоплатні форми реалізації всупереч чинному законодавству:

• продаж, дарування, обмін;

• оплата послуги, сплата боргу, позика;

• введення володільцем цих засобів або речовин як ін’єкцій іншій особі за її згодою.

Обопільне введення ін’єкцій (спільне куріння чи вживання іншим способом) наркотичного засобу, психотропної речовини чи їх аналогів особами, які їх виготовили разом або придбали за спільні кошти, збуту не утворюють.

Злочин вважається закінченим при вчиненні діяння в будь-який момент.

Особливості кваліфікації

Вчинене кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених статтями 307 і 309 КК, – у випадках, коли наркотичний засіб, психотропну речовину або їх аналоги було одночасно виготовлено і для особистого вживання, і для збуту.

За ст. 309 КК повинні кваліфікуватися дії винного лише в частині виробництва, виготовлення і зберігання цих засобів і речовин у тому розмірі, в якому він їх вжив чи планував вжити.

Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочинів (статті 307 та 309 КК України):

• повторно (ч. 2 ст. 307 та 309 КК);

• за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 307 та 309 КК);

• особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 308-310, 312, 314, 315, 317 КК (ч. 2 ст. 307 КК);

• передбачених статтями 307, 308, 310, 317 КК (ч. 2 ст. 309 КК);

• із залученням неповноліт­нього (ч. 2 ст. 307 та ч. 3 ст. 309 КК);

• збут у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян;

• передача цих речовин у місця позбавлення волі (ч. 2 ст. 307 КК);

• якщо предметом таких дій є наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах (ч. 2 ст. 307 та 309 КК);

• в особливо великих розмірах (ч. 3 ст. 307 та 309 КК);

• особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини (ч. 2 ст. 307 КК);

• вчинені організованою групою (ч. 3 ст. 307 КК);

• вчинені із залученням малолітнього та щодо малоліт­нього (ч. 3 ст. 307 КК)

Покаранняза злочини, передбачені статтями 307 та 309 КК:

• ст. 307 КК: ч. 1 – позбавлення волі від 4 до 8 років; ч. 2 – позбавлення волі від 6 до 10 років з конфіскацією майна; ч. 3 – позбавлення волі від 9 до 12 років з конфіскацією майна;

• ст. 309 КК: ч. 1 – штраф від 50 до 100 н.м.д.г., виправні роботи до 2 років, арешт до 6 місяців, обмеження волі або позбавлення волі до 3 років; ч. 2 – позбавлення волі від 2 до 5 років; ч. 3 – позбавлення волі від 5 до 8 років.