2. Резервний фонд бюджету

Стаття 24. Резервний фонд бюджету

1. Резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру не могли бути передбачені при складанні проекту бюджету. Порядок використання коштів з резервного фонду бюджету визначається Кабінетом Міністрів України.

2. Рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету приймаються відповідно Кабінетом Міністрів України, Ра­дою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держав­ними адміністраціями та виконавчими органами місцевого са­моврядування.

3. Резервний фонд бюджету не може перевищувати одного від­сотка обсягу видатків загального фонду відповідного бюджету.

4. Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі орга­ни місцевого самоврядування щомісячно звітують відповідно перед Верховною Радою України, Верховною Радою Автоном­ної Республіки Крим та відповідною радою про витрачання коштів резервного фонду відповідного бюджету.

5. У Державному бюджеті України резервний фонд передба­чається обов'язково. Рішення щодо необхідності створення ре­зервного фонду місцевого бюджету приймає відповідна рада.

Держава - складний механізм. Забезпечити всі її потреби неможливо, тому при плануванні витрат обирають першочергові, пріоритетні, і для їх фінансового забезпечення включаються при­значення до відповідних бюджетів. Однак все передбачити немож­ливо, особливо випадки, пов'язані із стихійними лихами - снігопада­ми, зливами, землетрусами, аваріями на шахтах тощо. Держава по­винна заздалегідь виокремити частину бюджетних коштів, призна­чених для фінансування невідкладних витрат, які не могли бути пе­редбачені при затвердженні бюджету.

Порядок використання коштів визначається Кабінетом Міністрів України. Міністерство фінансів України і Міністерство економіки України визначають доцільність та ефективність фінансування витрат за рахунок резервного фон­ду. Кошти резервного фонду не витрачаються на погашення бор­гів, у тому числі пов'язаних із гарантіями та іншими видами забез­печення, які надаються Урядом України, для збільшення сум за стат­тями видатків, передбачених у загальному фонді Державного бюд­жету України.

Рішення про виділення коштів на фінансування витрат, по­в'язаних з фінансуванням надзвичайних ситуацій, робіт по лікві­дації аварій та наслідків стихійного лиха, непередбачених витрат й інших заходів, не передбачених і які не могли бути передбачені при затвердженні бюджету, приймаються відповідно Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та виконавчими органами місцевого самоврядування.

У Державному бюджеті України резервний фонд існує обо­в'язково. Розмір резервного фонду визначає Верховна Рада Укра­їни при затвердженні закону про державний бюджет. Він не може перевищувати одного відсотка обсягу видатків загального фонду бюджету. Що ж до місцевих бюджетів, то законодавство дозволяє їм створювати резервні фонди у такому ж розмірі до видаткової частини загального фонду відповідного бюджету за рішенням від­повідної ради.

Органи виконавчої влади всіх рівнів зобов'язані щомісячно звітувати перед відповідною радою, яка затвердила бюджет, про витрачання коштів резервного фонду. Контроль за використанням коштів резервного фонду здійснює і Рахункова палата за доручен­ням комітетів Верховної Ради України (п. З ст. 6 Закону України «Про Рахункову палату» від 11 липня 1996 р. № 315/96-ВР із змі­нами та доповненнями).

Кабінет Міністрів України щомісячно подає докладні письмові звіти про витрати з резервного фонду з обґрунтуванням необхід­ності, економічності, ефективності та досягнення фактичних на­слідків за підсумками використання коштів резервного фонду.

Одним із видів фінансових резервів є також золотий і валютний запаси країни.