Тема 21. Сутність, принципи та роль страхування…………………………..199

1. Економічна сутність страхових відносин……………………………………….199

2. Принципи та види страхування………………………………………………….203

3. Співстрахування і перестрахування……………………………………………..207

Тема 22. Фінансовий ринок………………………………………………………209

1. Фінансовий ринок, його суть, необхідність та значення……………………….209

2. Функції фінансового ринку……………………………………………………...212

3. Структура фінансового ринку……………………………………………………215

Завдання для самостійної підготовки – тестові запитання………………...…219

Інформаційно-аналітичний матеріал для самостійної роботи студентів………………………………………………………………………….….245

Список використаної та рекомендованої літератури........................................280

Зміст………………………………………………………………………………….286

1 Оцінювання обсягів виробленого національного продукту може здійснюватись за допомогою різних узагальнюючих показників. Свого часу в умовах адміністративної економіки використовувались два основні показники: суспільний сукупний продукт та національний доход. В умовах ринкової економіки використовують показник валового внутрішнього продукту (ВВП), який відображає сукупну вартість кінцевих продуктів і послуг (без урахування вартості проміжних продуктів виробництва), та валовий націо­нальний продукт (ВНП), який відрізняється від ВВП на сальдо зовнішньоекономічних операцій. В Україні більш уживаним є показник ВВП, у світовій економічній та фінан­совій статистиці використовуються обидва показники — ВВП і ВНП. У зв'язку з цим за­лежно від наявних даних у роботі будуть наводитись показники ВНП чи ВВП.

2 Льовочкін С. В. Взаємозв'язок і параметри макроекономічної і макрофінансової стабілізації // Економіст. — 2001. — № 2.

3 Сюрвейєр — експерт, який за дорученням страхувальника або страховика здійснює огляд суден і вантажів, що підлягають страхуванню, а також дає висновок про стан майна у разі його пошкодження.

Аджастер — експерт з оцінки вартості майна, який бере участь у вирішенні спірних питань між страхувальником і страховиком.

4 Монетарним вважається золото у формі монет, зливків або брусків не менш як 995-ї проби. Право власності на монетарне золото належить центральному (національному) банку і центральному уряду. Монетарне золото і спеціальні права запозичення належать до активів, за якими неможливе невиконання зобов'язань.

5 Організованим є фінансовий ринок, що функціонує за певними правилами, які встановлюють спеціальні фінансові установи: банки, ломбарди і фінансові біржі (фондова, валютна, дорогоцінних металів і каменів).

6 Неорганізований фінансовий ринок є сферою купівлі-продажу фінансових активів через інші різноманітні фінансові інститути, фізичних та юридичних осіб.

7 Біржовий ринок пов'язують з поняттям фондової (валютної) біржі як особливо організованого, як правило, вторинного ринку фінансових активів (цінних паперів, валюти), що сприяє підвищенню мобільності капіталу і виявленню реальних ринкових цін активів. У розвинених країнах на біржу можуть потрапити не всі емітовані цінні папери, а лише гарантовані, що відповідають не лише вимогам лістингу, а й потребі суспільства у розвитку конкретної галузі національного господарства.

Позабіржовий ринок охоплює ринок операцій з фінансовими активами (цінними паперами, валютою) поза біржею: наприклад, первинне розміщення і перепродаж, цінних паперів емітентів, які не бажають потрапити на біржу.

8 Стрижнем валютних операцій, що здійснюються на валютному ринку, є валютний курс, рівень якого постійно коливається під впливом попиту й пропозиції учасників цих операцій.

9 Як самостійна структура така торгівля широко функціонувала ще в період домо­нополістичного капіталізму. Нині в розвинених країнах операції з іноземною ва­лютою зосереджені переважно у великих банках. Лише в окремих країнах збе­реглися валютні біржі як самостійні структури (наприклад, у Німеччині та Франції).