2.1. Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці

Рис. 2.1. Схема державного нагляду, відомчого, громадського та регіонального контролю на підприємстві.

Згідно до ст.38 Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно – правових актів про охорону праці здійснюють:

• центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці;

• центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки;

• центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки4

• центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь – яких господарських органів, суб’єктів підприємництва, об’єднань громадянь, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування.Їм не підзвітні і не підконтрольні.

Органом, який реалізує державну політику у сфері охорони праці є Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд). Він є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Основними завданнями Держгірпромнагляду є:

- формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері промислової безпеки та охорони праці, здійснення державного гірничого нагляду, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, охорони надр;

- здійснення комплексного управління у сфері промислової безпеки та охорони праці, а також контролю за виконанням функцій державного управління охороною праці міністерствами, центральними органами і місцевими органами самоврядування;

- організація та здійснення державного нагляду за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з:

- охорони праці в частині промислової безпеки, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю;

- геологічного вивчення надр, їх використання та охорони, а також використання і переробки мінеральної сировини;

- промислової безпеки у сфері поводження з вибуховими матеріалами, безпечного проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення.

Держгірпромнагляд має право:

- безперешкодно відвідувати підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та проводити в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, що належать до його компетенції;

- одержувати від роботодавців і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформацію з відповідних питань, звіти про рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень законодавства та здійснення заходів щодо їх усунення;

- видавати в установленому порядку роботодавцям обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків у сфері промислової безпеки, охорони праці, геологічного вивчення, використання, охорони надр та безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки;

- забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устатковання, транспортних та інших засобів виробництва, виконання певних робіт, у тому числі пов'язаних з користуванням надрами, застосуванням нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працівників;

- притягати до адміністративної відповідальності посадових осіб і працівників за порушення законодавства про охорону праці в частині безпечного ведення робіт і законодавства про надра;

- надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати матеріали органам прокуратури для притягнення цих осіб до відповідальності;

Громадський контроль здійснюють професійні спілки через свої виборні органи і представників, які мають право безперешкодно перевіряти стан охорони праці, робочих місць, дільниць та ін. Уповноважені повинні пройти навчання з питань охорони і трудового законодавства.

Відомчий контроль здійснюють вищі органи керівництва підприємства (міністерства, Державні комітети, об’єднання підприємств та ін.).

Регіональний контроль здійснюють місцеві державні адміністрації та Ради народних депутатів через посадових осіб відповідальних за охорону праці в певному регіоні.

Триступеневий адміністративно – громадський контроль за охороною праці на виробництві здійснюється за схемою:

1 ступінь – протягом робочої зміни (робочого дня) контролюється хоча б один раз кожне робоче місце. Контроль здійснює майстер, бригадир, начальник зміни, черговий інженер та громадський інспектор з охорони праці, обраний зборами профгрупи.

2 ступінь – здійснюється контроль не рідше одного разу на тиждень кожного структурного підрозділу начальником цього структурного підрозділу і старшим громадським інспектором профспілки.

3 ступінь – здійснюється один раз на місяць (або в інший термін визначений колдоговором) в обсязі кожного робочого місця всього підприємства. Здійснюється керівництвом підприємства (роботодавцем, головним інженером, заступником головного інженера з охорони праці) і відділом охорони праці підприємства. До контролю залучаються громадські інспектори.