2.2. Система управління охороною праці.
Створюється на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форм власності та виду діяльності для виконання правових, організаційно – технічних, санітарно – гігієнічних, соціально – економічних і лікувально – профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям.
Система управління охороною праці (СУОП) містить об`єкт управління, інформаційно-контрольні зв`язки та керуючий орган. Об`єктом СУОП є діяльність щодо забезпечення оптимальних умов та безпеки праці на робочих місцях, дільницях та в цехах.
Рис.2.2.Схема організації системи управління охорони праці на підприємстві
Керуючим органом є служба охорони праці, керівники структурних підрозділів всіх рівнів керування галуззю, об`єднанням, підприємством. Управління здійснюється шляхом збору та оцінки інформації, виявлення відхилень від установлених вимог і здійсненням керуючих впливів на об`єкт управління за допомогою організаційно-розпорядчих, економічних та соціально-психологічних методів.
СУОП – це ієрархічна багаторівнева система, яка встановлює такі рівні управління: галузь (керівництво, науково-технічна рада, відділ охорони праці); об`єднання (керівництво, науково-технічна рада, відділ охорони праці); виробничі підприємства; цехи, дільниці цехів; робочі місця (конкретні виконавці).
СУОП – це сукупність органів керування підприємством, які провадять цілеспрямовану планомірну діяльність по здійсненню завдань і функцій керуваня з ціллю забезпечення здорових і безпечних умов праці, покращення виробничого побуту, запобігання травматизму і профзахворюванням.
Основні задачі і функції СУОП на підприємстві:
Планування робіт з охорони праці. Планування поділяється на: перспективне, поточне і оперативне. Перспективне планування містить найбільш важливі довгострокові заходи з охорони праці, виконання яких потребує спільної роботи декількох підрозділів підприємства. Основною формою перспективного плана є розробка комплексного плану підприємства по покращенню стану охорони праці. Поточне планування виконується протягом календарного року при розробці заходів в розділі «Охорона праці» колективного договору. Оперативне планування здійснюється за ітогом контролю за охороною праці в структурних підрозділах;
Розробка, прийняття і відміна нормативних актів підприємства (інструкцій, положень, правил);
Професійний підбір кадрів. Існує офіційний перелік робіт де є необхідність в професійному підборі кадрів. Таким чином відбувається процес обумовленого підбору з групи кандидатів для навчання і роботи на важких, відповідальних і небезпечних роботах на основі об’єктивнї оцінки психофізіологічних показників кандидатів;
Навчання і інструктажі з питань охорони праці. Проходять всі робітники підприємства як при прийомі на роботу, так і в процесі роботи;
Регламентація процесу праці (правила внутрішнього розпорядку, регламентація довжини робочої зміни в шкідливих і важких умовах);
Атестація робочих місць по умовах праці, паспортизація об’єктів. Атестація відбувається не рідше одного разу в п’ять років, паспортизації підлягає устаткування шляхом вимірювання шкідливих і небезпечних факторів;
Реєстрація і облік (умов праці, інструктажів, нещасних випадків, аварій, профзахворювань, видача спецодягу);
Забезпечення безпеки обладнання, процесів, будівель, споруд і територій. Досягається якістю монтажу і утримання споруд, устаткування;
Забезпечення санітарно – гігієнічних умов праці. Підприємство забезпечує оптимальні режими праці і відпочинку, виконання норм санітарії, забезпечення спецодягом і засобами індивідуального захисту (ЗІЗ), а також організацію медичних оглядів робітників;
Розслідування і облік нещасних випадків, профзахворювань і аварій;
Створення і керування фондами охорони праці на підприємстві. Фонд охорони праці формується за рахунок: частини прибутку від підприємницької діяльності підприємства; відрахувань коштів підприємства; коштів, отриманих від застосування органами Держгірпромнагляду штрафних санкцій до підприємства;
Пропаганда і навчання безпечного поводження;
Контроль і інспектування виконання норм, правил, інструкцій. Інспекційні перевірки поділяються на : оперативні, цільові, комплексні. Оперативні проводяться на об’єктах державним інспектором, як правило, протягом одного робочого дня в різні зміни в присутності відповідального робітника. Цільові здійснюються держінспектором або групою інспекторів протягом робочої зміни, а іноді декількох днів. Комплексні – це всебічна ревізія стану безпеки і умов праці на підприємстві. Вони відбуваються згідно з графіком перевірки за участю представників державного нагляду і виконавчої влади, міністерств. Оперативні і комплексні перевірки повинні закінчуватися видачею керівникові приписів відповідної форми.
Відповідальність за здійснення управління охороною праці в галузі та у підрозділах покладається на їх керівників у межах їх посадової компетенції.
Згідно зі статтею 13 і 15 Закону України «Про охорону праці», власник створює на підприємстві службу охорони праці.
Служба охорони праці підприємства підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства і прирівнюється до основних виробничо-технічних служб.
Власник з урахуванням специфіки виробництва опрацьовує та затверджує Положення про службу охорони праці підприємства (установи, організації), керуючись Типовим положенням, розробленим та затвердженим комітетом Держгірпромнагляду. Відповідно до Типового положення служба охорони праці створюється на підприємствах, у виробничих і науково-виробничих об`єднаннях, корпоративних, колективних та інших організаціях виробничої сфери з числом працюючих 50 і більше чоловік.
На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи які мають відповідну підготовку.
На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які маються відповідну підготовку. В установах, організаціях невиробничої сфери та в навчальних закладах власниками також створюються служби охорони праці.
Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства. За своїм посадовим становищем та умовами оплати праці керівник служби охорони праці прирівнюється до керівників основних виробничо-технічних служб підприємства. Служба охорони праці, в залежності від чисельності працюючих, може функціонувати як самостійний структурний підрозділ або у вигляді групи спеціалістів чи одного спеціаліста, у тому числі за сумісництвом. Служба охорони праці формується зі спеціалістів, які мають вищу освіту та стаж роботи за профілем виробництва не менше 3 років. Спеціалісти зі середньою спеціальною освітою приймаються в службу охорони праці у виняткових випадках.
На працівників служб охорони праці не повинні покладатися обов`язки, не пов`язані з їх функціями. Всі заходи з охорони праці працівники служб охорони праці виконують у тісній взаємодії з керівництвом підприємств та їх підрозділів. Для загальної оцінки стану умов праці та планування заходів щодо їх покращення застосовується Єдина державна система показників обліку умов і безпеки праці, затверджена наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 31.03.94 р. №27 (Держгірпромнагляд).
Спеціалісти з охорони праці мають право видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов`язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, отримувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці, вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують нормативів з охорони праці; зупиняти роботу виробництв, дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров`ю працюючих, надсилати керівникові підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці. Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише керівник підприємства.