- •Міністерство освіти і науки україни
- •1.2. Гарантії прав працівників при надходженні на роботу та під час роботи на підприємстві.
- •1.3. Пільги і компенсації за важкі й шкідливі умови праці
- •1.4. Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту.
- •1.8. Державне соціальне страхування.
- •1.9. Держаний нагляд за охороною праці.
- •1.10. Роль профспілок в організації охорони праці на підприємстві
- •1.11. Відповідальність за порушення законодавтсва про охорону праці.
- •1.12. Нормативно - правові акти з охорони праці (нпаоп).
- •1.13. Права і обов’язки працівників під час трудової діяльності.
- •2.1. Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці
- •2.2. Система управління охороною праці.
- •2.3. Основні права посадових осіб органів державного нагляду з охорони праці.
- •2.4. Основні права та обов`язки уповноважених трудових колективів з питань охорони праці.
- •3.1.Навчання працівників з питань охорони праці.
- •3.2. Навчання посадових осіб з питань охорони праці.
- •3.3. Інструктажі з охорони праці.
- •Порядок проведення інструктажів для робіників
- •4.1. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори, їхня класифікація.
- •4.2. Виробничий травматизм і професійні захворювання.
- •4.3. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.
- •4.4. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •4.5. Розслідування та облік професійних захворювань.
- •4.6. Розслідування і облік аварій
- •4.7. Методи аналізу виробничого травматизму.
- •5.1. Фізіолого – психологічні особливості різних видів діяльності людини
- •6.1. Мікроклімат і його характеристики.
- •6.2. Нормування параметрів мікроклімату.
- •7.1. Характеристики повітря робочої зони, їх вплив на організм людини.
- •7.2. Нормування чистоти повітря робочої зони.
- •7.3. Пилове забруднення.
- •7.4. Заходи щодо оздоровлення повітря робочої зони.
- •7.5. Вентиляція виробничих приміщень.
- •8.1. Значення світла для працездатності та здоров’я людини.
- •8.2. Основні світлотехнічні характеристики.
- •8.3. Виробниче освітлення: призначення, класифікація.
- •8.4. Природне освітлення: види, характеристики, принципи розрахунку.
- •8.5. Штучне освітлення: види, джерела освітлення, світильники.
- •8.6. Штучне освітлення: принципи розрахунку
- •8.7. Нормування штучного освітлення.
- •9.1. Виробничий шум: класифікації, дія на людину, характеристика.
- •9.2. Нормування виробничого шуму. Принципи розрахунку.
- •9.3. Методи і засоби захисту від виробничого шуму
- •9.4. Інфразвук і ультразвук: джерела, характеристики, нормування, засоби і методи захисту.
- •9.5.Вібрація: види, характеристики, вплив на організм людини
- •9.6. Нормування виробничої вібрації
- •9.7. Методи і засоби захисту від виробничої вібрації
- •10.1. Електромагнітні випромінювання і поля: види, вплив на організм людини, характеристики, нормування.
- •10.2. Електромагнітні випромінювання: методи і засоби захисту
- •10.3 Іонізуючі випромінювання: види, вплив на організм людини, характеристики, нормування.
- •10.4. Іонізуючі випромінювання: методи і засоби захисту.
- •11.1. Основні виробничі фактори, які впливають на організм користувача пк.
- •11.2. Методи захисту при обладнанні робочих місць з відеодисплейними терміналами (вдт) та пк.
- •11.3. Гігієна праці при роботі з вдт і пк.
- •12.1. Дія електричного струму на організм людини. Види травм, причини.
- •12.2. Фактори, що впливають на результат поразки людини електричним струмом.
- •12.3. Напруга дотику і крокова напруга. Аналіз випадків включення людини в електричний ланцюг.
- •12.4. Класифікація приміщень за ступенем поразки електричним струмом. Вимоги до електротехнічного персоналу.
- •12.5. Система засобів електробезпеки
- •12.6. Перша допомога потерпілим при поразці електричним струмом.
- •13.1. Загальна характеристика забезпечення пожежної безпеки.
- •13.2. Причини пожеж. Основні нормативні документи. Класифікація заходів пожежної профілактики.
- •13.3. Процес горіння, його форми та види. Фактори пожежі, що впливають на людину.
- •13.4. Засоби пожежогасіння.
11.1. Основні виробничі фактори, які впливають на організм користувача пк.
Основними шкідливими виробничими факторами, пов’язаними з роботою на ПК є :
напруга зорових органів і пов’язані з ним втома, захворювання очей;
значне навантаження на кисті рук, яке при відсутності профілактики і медичного контролю можуть визвати профзахворювання суглобів;
довге перебування в постійній позі викликає застійні явища в організмі, що може викликати різні захворювання;
випромінювання різного виду при використанні відеомоніторів (м’яке рентгенівське випромінювання, ультрафіолетове та інфрачервоне випромінювання, низько і високочастотне електромагнітне випромінювання, електростатичні поля);
механічні шуми, пов’язані з роботою принтера, вентиляторів системи охолодження, приводів читання CD – дисків і вібрація;
іонізація повітря;
наявність шкідливих хімічних речовин.
11.2. Методи захисту при обладнанні робочих місць з відеодисплейними терміналами (вдт) та пк.
Обладнання і організація робочих місць мають забезпечувати відповідність конструкції всіх елементів робочого місця та їх взаємного розташування ергономічним вимогам з урахуванням характеру і особливостей трудової діяльності (ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 22.269-76, ГОСТ 21.889 – 76).
Конструкція робочого місця користувача ВДТ має забезпечити підтримання оптимальної робочої пози.
Робочі місця з ВДТ слід так розташовувати відносно вікон, щоб природне світло падало з боку, переважно зліва. Штучне освітлення повинно забезпечити на робочих місцях з ВДТ освітлення не нижче 400…500 лк згідно до СниП II-4-79 «Естественное и искусственное освещение», М., 1980 г. При розміщенні робочих столів з ВДТ слід дотримуватись таких відстаней: між бічними поверхнями ВДТ – 1,2 м, від тильної поверхні одного ВДТ до екрана іншого – 2,5 м.
Екран ВДТ має розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, що становить 600-700 мм.
Розташування екрану ВДТ має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом 30° до нормальної лінії погляду працюючого.
Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100…300 мм від краю. У конструкції клавіатури має передбачатися опорний пристрій, виготовлений із матеріалу з високим коефіцієнтом тертя, що перешкоджає мимовільному ії зсуву.
Для забезпечення захисту і досягнення нормованих рівнів комп’ютерних випромінювань необхідно застосовувати приекранні фільтри, локальні світлофільтри (заходи індивідуального захисту очей).
При оснащенні робочого місця з ВДТ лазерним принтером параметри випромінювання повинні відповідати вимогам ДсанПіН 3.3.2.007-98.
11.3. Гігієна праці при роботі з вдт і пк.
У виробничих приміщеннях з ВДТ і ПК параметри мікромклімату повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88 «Вздух рабочей зоны. Общие санитарно – гигиенические требования» і «Санитарным нормам микроклимата производственных помещений» № 4088 – 86 для категорій робіт Іа – Іб.
Таблиця 11.3
Оптимальні норми мікроклімату для приміщень з ВДТ і ПК
Період року |
Категорія робіт |
Температура повітря, °С |
Оптимальна вологість, % |
Швидкість руху повітря, не більше м/с |
Холодний |
Легка –Іа |
22-24 |
40-60 |
0,1 |
|
Легка –Іб |
21-23 |
0,1 | |
Теплий |
Легка –Іа |
23-25 |
0,1 | |
|
Легка –Іб |
22-24 |
0,2 |
За характером трудової діяльності розрізняють три професійні групи згідно з діючим класифікатором професій (ДК-003-95 і Зміна №1 до ДК-003-95):
розробники програм (інженери – програмісти) виконують роботу, яка характеризується інтенсивною розумово-творчою працею з підвищенним напруженням зору, концентрацією уваги, вимушеною робочею позою, загальною гіподинамією, періодичним навантаженням на кисті верхніх кінцівок;
оператори ВДТ і ПК виконують роботу, пов’язану з обліком інформації одержаної з ВДТ, яка характеризується напруженням зору, невеликими фізичним зусиллями, нервовим напруженням середнього ступеня;
оператор комп’ютерного набору виконує одноматні за характером роботи з документацією та клавіатурою. Робота характеризується як фізична праця з підвищеним навантаженням на кисті верхніх кінцівок на фоні загальної гіподинамії за напруженням зору (фіксація зору переважно на документи), нервово-емоційним напруженням.
Правилами встановлюються такі внутрішньозмінні режими праці та відпочинку при 8 – годинній денній робочій зміні- регламентовані перерви:
для розробників програм - 15 хвилин через кожну годину роботи за ВДТ і ПК;
для операторів ВДТ і ПК - 15 хвидин через кожні дві години;
для операторів комп’ютерного набору – 10 хвилин після кожної години роботи за ВДТ і ПК.
У всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосовувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ВДТ і ПК не повинна перевищувати 4 години.
При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви повинні встановлюватися в перші 8 годин роботи аналогічно перевам при 8-годинній робочій зміні, а протягом останніх 4-х годин роботи, незалежно від характеру трудової діяльності, через кожну годину тривалістю 15 хвилин.
Для зниження нервово-емоційного напруження, втомлення зору, поліпшення мозкового кровообігу доцільно деякі перерви використовувати для виконання комплексу фізичних вправ, які наведені у Державних санітарних правилах і нормах роботи з ВДТ (ДСанПІН 3.3.2.007-98).
Працюючі з ВДТ і ПК підлягають обов’язковим медичним оглядам (попереднім і протягом трудової діяльності) – відповідно до наказу МЗ України № 45 від 31.03.94 р.
Основними крітеріями придатності до роботи з ВДТ і ПК є: гострота зору, показники рефракції, акомодації, стану бінокулярного апарату.
Жінки з часу встановлення вагітності та в період годування дитини до виконання всіх робіт пов’язаних з використання ВДТ і ПК, не докускаються.
Розділ 12. Електробезпека.