- •Міністерство освіти і науки україни
- •1.2. Гарантії прав працівників при надходженні на роботу та під час роботи на підприємстві.
- •1.3. Пільги і компенсації за важкі й шкідливі умови праці
- •1.4. Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту.
- •1.8. Державне соціальне страхування.
- •1.9. Держаний нагляд за охороною праці.
- •1.10. Роль профспілок в організації охорони праці на підприємстві
- •1.11. Відповідальність за порушення законодавтсва про охорону праці.
- •1.12. Нормативно - правові акти з охорони праці (нпаоп).
- •1.13. Права і обов’язки працівників під час трудової діяльності.
- •2.1. Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці
- •2.2. Система управління охороною праці.
- •2.3. Основні права посадових осіб органів державного нагляду з охорони праці.
- •2.4. Основні права та обов`язки уповноважених трудових колективів з питань охорони праці.
- •3.1.Навчання працівників з питань охорони праці.
- •3.2. Навчання посадових осіб з питань охорони праці.
- •3.3. Інструктажі з охорони праці.
- •Порядок проведення інструктажів для робіників
- •4.1. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори, їхня класифікація.
- •4.2. Виробничий травматизм і професійні захворювання.
- •4.3. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.
- •4.4. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •4.5. Розслідування та облік професійних захворювань.
- •4.6. Розслідування і облік аварій
- •4.7. Методи аналізу виробничого травматизму.
- •5.1. Фізіолого – психологічні особливості різних видів діяльності людини
- •6.1. Мікроклімат і його характеристики.
- •6.2. Нормування параметрів мікроклімату.
- •7.1. Характеристики повітря робочої зони, їх вплив на організм людини.
- •7.2. Нормування чистоти повітря робочої зони.
- •7.3. Пилове забруднення.
- •7.4. Заходи щодо оздоровлення повітря робочої зони.
- •7.5. Вентиляція виробничих приміщень.
- •8.1. Значення світла для працездатності та здоров’я людини.
- •8.2. Основні світлотехнічні характеристики.
- •8.3. Виробниче освітлення: призначення, класифікація.
- •8.4. Природне освітлення: види, характеристики, принципи розрахунку.
- •8.5. Штучне освітлення: види, джерела освітлення, світильники.
- •8.6. Штучне освітлення: принципи розрахунку
- •8.7. Нормування штучного освітлення.
- •9.1. Виробничий шум: класифікації, дія на людину, характеристика.
- •9.2. Нормування виробничого шуму. Принципи розрахунку.
- •9.3. Методи і засоби захисту від виробничого шуму
- •9.4. Інфразвук і ультразвук: джерела, характеристики, нормування, засоби і методи захисту.
- •9.5.Вібрація: види, характеристики, вплив на організм людини
- •9.6. Нормування виробничої вібрації
- •9.7. Методи і засоби захисту від виробничої вібрації
- •10.1. Електромагнітні випромінювання і поля: види, вплив на організм людини, характеристики, нормування.
- •10.2. Електромагнітні випромінювання: методи і засоби захисту
- •10.3 Іонізуючі випромінювання: види, вплив на організм людини, характеристики, нормування.
- •10.4. Іонізуючі випромінювання: методи і засоби захисту.
- •11.1. Основні виробничі фактори, які впливають на організм користувача пк.
- •11.2. Методи захисту при обладнанні робочих місць з відеодисплейними терміналами (вдт) та пк.
- •11.3. Гігієна праці при роботі з вдт і пк.
- •12.1. Дія електричного струму на організм людини. Види травм, причини.
- •12.2. Фактори, що впливають на результат поразки людини електричним струмом.
- •12.3. Напруга дотику і крокова напруга. Аналіз випадків включення людини в електричний ланцюг.
- •12.4. Класифікація приміщень за ступенем поразки електричним струмом. Вимоги до електротехнічного персоналу.
- •12.5. Система засобів електробезпеки
- •12.6. Перша допомога потерпілим при поразці електричним струмом.
- •13.1. Загальна характеристика забезпечення пожежної безпеки.
- •13.2. Причини пожеж. Основні нормативні документи. Класифікація заходів пожежної профілактики.
- •13.3. Процес горіння, його форми та види. Фактори пожежі, що впливають на людину.
- •13.4. Засоби пожежогасіння.
4.2. Виробничий травматизм і професійні захворювання.
Як відомо шкідливі виробничі фактори призводять до професійних захворювань, а небезпечні - до нещасних випадків.
Виробничі травми за характером дії:
- механічні;
- теплові;
- хімічні;
- електричні;
- променеві;
- комбіновані.
Травматизм по зв'язку з виробництвом поділяється на :
- пов'язаний з виробництвом (виробничий травматизм);
- пов'язаний з роботою ( на шляху з роботи і на роботу, а також під час виконання громадських обов'язків);
- побутовий травматизм.
Фактори, які визначають зв'язок нещасного випадку з виробництвом:
- виробнича робота (виконується в інтересах виробництва);
- територіальність нещасного випадку (робоче місце);
- робочий час.
По характеру нещасні випадки поділяються:
- з тимчасовою втратою працездатності з наступним повним ії поновленням;
- тяжкі нещасні випадки з наступною інвалідністю;
- смертельні нещасні випадки;
- групові нещасні випадки не залежно від тяжкості наслідків, якщо постраждало одночасно 2 і більше осіб.
4.3. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.
Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112.
Розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я працівника (поранення, травми, гострі професійні захворювання, теплові удари, отруєння, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха, контакту з представниками фауни і флори та ін.), що привели до втрати працівником працездатності на одни робочий день або більше.
До виробничої травми відносяться нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових (посадових) обов'язків, у тому числі у відрядженнях, а також ті, які сталися під час:
- перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу, починаючи з моменту приходу працівника на підприємство і до його виходу;
- підготовки до роботи, приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, виконання заходів особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після ії закінчення;
- проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі підприємства;
- використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця відповідно до встановленого порядку;
- виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий (надання необхідної допомоги іншому працівникові, дії щодо попередження можливих аварій або рятування людей та майна підприємства, інші дії за наявності розпорядження роботодавця тощо);
- ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;
- надання підприємством шефської допомоги;
- прямування до місця відрядження та в зворотному напрямку відповідно до завдання про відряження.
За висновками роботи комісії з розслідування нещасного випадку не визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками:
- за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;
- під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів, машин, механізмів, устаткування, інструментів підприємства;
- внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також унаслідок ії дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку;
- під час скоєння ними злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду (крадіжка, хуліганство);
- у разі природної смерті або самогубства, що підтверджено висновками судмедекспертизи та органів прокуратури.
Про кожний нещасний випадок свідок, працівник, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт.
Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, крім випадків із смертельним випадком і групових, повинен:
Зберегти в недоторканості місце де стався нещасний випадок.
Повідомити про нещасний випадок відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань (далі – Фонд) за формою, що встановлюється цим Фондом протягом першої доби.
Організувати розслідування і створити комісію з розслідування у складі не менш трьох осіб.
До складу комісії з розслідування входять:
А)голова комісії - спеціаліст служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з охорони праці;
Б) керівник структурного підрозділу або головний спеціаліст;
В) представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий.
У разі нещасного випадку з можливою інвалідністю до складу комісії з розслідування включається представник Фонду. До роботи комісії може бути залучений юрист і лікар.
Комісія з розслідування зобов'язана протягом трьох діб:
зберегти місце нещасного випадку, опитати свідків і причетних осіб та отримати пояснення потерпілого;
визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам нормативно – правових актів про охорону праці;
з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, визначити пов'язаний чи непов'язаний цей випадок з виробництвом;
визначити осіб, які допустили порушення нормативно – правових актів про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;
скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н – 1 (додаток Б), якщо пов'язаний з виробництвом у п'яти примірниках (1 – потерпілому; 1 – Фонду; 1 – профспілковому комітету; 1 – теруправлінню Держгірпромнагляду; 1 – залишається на підприємстві) або за формою Н – 5 (додаток А) у двох примірниках;
у випадках виникнення гострих професійних захворювань(отруєнь), крім акта за формою Н – 1, складається також карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П – 4 .
Акт розслідування нещасного випадку за формою Н – 1 разом з матеріалами розслідування підлягають зберіганню протягом 45 років на підприємстві, працівником якого є або був потерпілий.