8.5. Штучне освітлення: види, джерела освітлення, світильники.

Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих та побутових приміщеннях, де недостатньо природного світла, а також для освітлення приміщень у темний період доби. При організації штучного освітлення необхідно забезпечити сприятливі гігієнічні умови для зорової роботи й одночасно враховувати економічні показники.

Найменша освітленість робочих поверхонь у виробничих приміщеннях регламентується СНиП ІІ-4-79 і визначається в основному характеристикою зорової роботи(табл.8.5 ). Норми носять міжгалузевий характер. На їх основі, як правило, розробляють норми для окремих галузей промисловості.

У СНиП ІІ-4-79 вісім розрядів зорової роботи, із яких шість характеризуються розмірами об`єкту розпізнавання. Для I – V розрядів, які, окрім того, мають ще й по чотири підрозділи (а, б, в, г), нормовані значення залежать не тільки від найменшого розміру об`єкту розпізнавання, але і від контрасту об`єкту з фоном та характеристиками фону. Найбільша нормована освітленість складає 5000 лк (розряд Iа), найменша – 30 лк (розряд VІІІ).

Таблиця 8.5

Нормована освітленість робочих поверхонь при штучному освітленні за зоровими параметрами джерела

Зорова робота	Найменш. розмір об’єкта розріз-я, мм	Розр-д зоров. ро боти	Підроз-д зорової роботи	Контраст об’єкта розріз-я з фоном	Харак теристика фону	Освітленість, лк
						При комб. освіт ленні	При заг. освіт ленні
1	2	3	4	5	6	7	8
Найвищої точності	Менше 0,15	І	а	Малий	Темний	5000	1500
			б	Малий Середній	Середній Темний	4000	1250
			в	Малий Середній Великий	Світлий Середній Темний	2500	750
			г	Малий Великий Великий	Світлий Світлий Середній	1500	400
Дуже високої точності	Від 0,15 до 0,3	ІІ	а	Малий	Темний	4000	1250
			б	Малий Середній	Середній Темний	3000	750
			в	Малий Середній Великий	Світлий Середній Темний	2000	500
			г	Середній Великий Великий	Світлий Світлий Середній	1000	300
Високої точності	Від 0,3 до 0,5	ІІІ	а	Малий	Темний	2000	500
			б	Малий Середній	Середній Темний	1000	300
			в	Малий Середній Великий	Світлий Середній Темний	750	300
			г	Малий Великий Великий	Світлий Світлий Середній	400	200

1	2	3	4	5	6	7	8
Середньої точності	Від 0,5 до 1,0	ІV	а	Малий	Темний	700	300
			б	Малий Середній	Середній Темний	500	200
			в	Малий Середній Великий	Світлий Середній Темний	400	200
			г	Малий Великий Великий	Світлий Світлий Середній	300	150
Малої точності	Від 1,0 до 5,0	V	а	Малий	Темний	300	200
			б	Малий Середній	Середній Темний	200	150
			в	Малий Середній Великий	Світлий Середній Темний	---	150
			г	Малий Великий Великий	Світлий Світлий Середній	---	100
Груба (дуже малої точності	Більше 5,0	VІ	---	Незалежно від характеристик фону та контрасту об’єкта з фоном		---	150
Робота з матеріалами, які світяться, та виробами в гарячих цехах	Більше 0,5	VІІ	----	Те саме		---	200
Загальні спостереження за ходом виробничого процесу: постійне	----	VІІІ	а	Незалежно від характеристик фону та контрасту об’єкта з фоном		---	75
періодичне			б	--//--		---	50
при постійному перебуванні людей в приміщенні періодичне			в	--//--		---	30

Джерела штучного освітлення

В якості джерел штучного освітлення широко використовуються лампи розжарювання та газорозрядні лампи.

Лампи розжарювання належать до теплових джерел світла. Під дією електричного струму нитка розжарювання (вольфрамовий дріт) нагрівається до високої температури і виромінює потік променевої енергії. Ці лампи характеризуються простотою конструкції та виготовлення, відносно низькою вартістю, зручністю експлуатації, широким діапазоном напруг і потужностей.

Газорозрядні лампи внаслідок електричного розряду в середовищі інертних газів і парів металу та явища люмінесценції випромінюють світло оптичного діапазону спектру.

Основною перевагою газорозрядних ламп є їх економічність.

Світлова віддача цих ламп становить 40-100 лм/Вт, що у 3-5 разів перевищує віддачу ламп розжарювання. Термін експлуатації – до 10 тис. год., а температура нагрівання (люмінісцентні) – 30-60 °С. Окрім того, газорозрядні лампи забезпечують світловий потік практично будь –якого спектра, шляхом підбирання відповідним чином інертних газів, парів металу, люмінофора. Так, за спектральним складом видимого світла розрізняють люмінісцентні лампи: денного світла (ЛД), денного світла з покращеною передачею кольорів (ЛДЦ), холодного білого (ЛХБ), теплого білого (ЛТБ) та білого (ЛБ) кольорів.

До основних характеристик джерел штучного освітлення належать:

• номінальна напруга живлення, В;

• електрична потужність лампи, Вт;

• світловий потік, лм;

• світлова віддача, лм/Вт;

• термін експлуатації;

• спектральний склад світла.

Світильники

Світильник - це світловий прилад, що складається із джерела світла (лампи) та освітлювальної арматури. Освітлювальна арматура перерозподіляє світловий потік лампи у просторі, або перетворює його властивості (змінює спектральний склад випромінювання), захищає очі працівника від засліплюючої дії ламп. Окрім того, вона захищає джерело світла від впливу оточуючого пожежо- та вибухонебезпечного, хімічно-активного середовища, механічних ушкоджень, пилу, бруду, атмосферних опадів.

Основними світлотехнічними характеристиками світильників є: світлорозподілення, крива сила світла, коефіцієнт корисної дії та захисний кут.

Коефіцієнт корисної дії (ККД) світильника визначається відношенням світлового потоку світильника до світлового потоку встановленої в ньому лампи.

Захисний кут світильника – кут, утворений горизонталлю, що проходить через нитку розжарювання лампи (поверхню люмінісцентної лампи) з протилежним краєм освітлювальної арматури. Захисний кут визначає ступінь захисту очей від впливу яскравих частин джерела світла, тому його величину враховують з – поміж інших чинників при визначенні місця та висоти розташування освітлювальних приладів.

Рис.8.5 Захисний кут світильника: 1-джерело світла; 2 – світильник.