1.13. Права і обов’язки працівників під час трудової діяльності.

Обов`язки працівника викладені в ст. 14 Закону України «Про охорону праці». Працівник зобов`язаний:

• дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також безпеку і здоров’я оточуюючих людей в процесі виконання будь – яких робіт під час перебування на території підприємства;

• додержуватись зобов`язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;

• проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Тому він повинен:

А) працювати чесно і сумлінно, додержуватись дисципліни праці – основи порядку на виробництві, вчасно і точно виконувати розпорядження – адміністрації, використовувати весь робочий час для продуктивної праці, утримуватися від дій, що заважають іншим працівникам виконувати їхні трудові обов`язки;

Б) підвищувати продуктивність праці, вчасно і ретельно виконувати роботи відповідно до завдань, норм виробітку, домагатися перевищування цих норм;

В) поліпщувати якість роботи і продукції, що випускається, не допускати браку в роботі, додержуватись технологічної дисципліни;

Г) дотримуватия вимог з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони, передбачених відповідними правилами й інструкціями, працювати у виданому спецодязі, спецвзутті, користуватися необхідними засобами індивідуального захисту;

Д) вживати заходів до негайного усунення причин і умов, що перешкоджають чи утруднюють нормальне виробництво (простій, аварія) і негайно повідомляти про те, що трапилося, відповідним посадовим особам;

Е) утримувати своє робоче місце, устаткування і обладнання у порядку, чистоті та справному стані, а також дотримуватись чистоти в цеху (відділі) і на території підприємства, дотримуватися встановленого порядку зберження матеріальних цінностей і документів;

Ж) берегти майно підприємства, ефективно використовувати машини, верстати й інше устаткування, дбайливо ставитись до інструмнтів, вимірювальних приладів, спецодягу й інших предметів, які видаються у користування працівникам, ощадливо і раціонально витрачати сировину, матеріали, енергію, паливо й інші матеріальні ресурси;

З) поводитися гідно, бути чемними з колегами та партнерами по роботі, дотримуватись правил громадського порядку.

Коло обов`язків (робіт), що виконує кожен працівник за своєю спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, визначається єдиним тарифно-кваліфікаційним довідником робіт і професій робітників, кваліфікаційним довідником посад службовців, а також технічним правилами, посадовими інструкціями і положеннями, затвердженими у встановленому порядку.

З метою забезпечення сприятливих для здоров`я умов праці, високого рівня працездатності, профілактики травматизму і професійних захворювань, отруєнь та відвернення іншої можливої шкоди для здоров`я на підприємствах, в установах і організаціях різних форм власності повинні встановлюватися єдині санітарно-гігієнічні вимоги до організації виробничих процесів, пов`язаних з діяльністю людей, а також до якості машин, обладнання, будівель та інших об`єктів, які можуть мати шкідливий вплив на здоров`я.

Всі державні стандарти, технічні умови і промислові зразки обов`язково погоджуються з органами охорони здоров`я у порядку, установленому законодавством. Згідно до ст.13 Закону України «Про охорону праці» власники і керівники підприємств, установ та організацій зобов`язані забезпечити в їх діяльності виконання правил техніки безпеки, виробничої санітарії та інших вимог щодо охорони здоров`я, передбачених законодавством, не допускати шкідливого впливу на здоров`я людей (ст.28 Основ законодавства України про охорону здоров`я).

Власник зобов`язаний створити в кожному структурному підрозділі й на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити дотримання прав працівників, гарантованих чинним законодавством. З цією метою власник забезпечує функціонування системи управління охороною здоров`я, для чого створює на підприємстві підрозділи, які традиційно іменуються службою охорони праці. Діє ця служба на підставі Типового положення, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 3 серпня 1993 р.№73.

Служба охорони праці створюється на підприємстві виробничої сфери з кількістю працюючих 50 і більше чоловік. На підприємстві з числом працюючих менше 50 чоловік функції цієї служби можуть виконувати у порядку сумісництва особи, які пройшли перевірку знань з питань охорони здоров`я. Служба охорони праці підпорядковується безпосередьо керівникові підприємства і прирівнюється до основних виробничо-технічних служб.

На власника підприємства також покладається обов`язок здійснення постійного контролю за додержанням працівниками тхнологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту і виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці.

Розділ 2. Державне управління охороною праці.